18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 квітня 2021 року
м. Черкаси справа № 580/1123/20
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора - Цибань В.І. за посвідченням, представників: позивача - Гурбанової Г.Н за довіреністю, відповідача - Гричаненка О.М. адвоката за ордером, третьої особи - не з'явився, розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Великохутірської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство “Черкаський” про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
04 листопада 2020 року до Господарського суду Черкаської області з Черкаського окружного адміністративного суду за встановленою юрисдикцією надійшла справа №580/1123/20 за позовною заявою Першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Великохутірської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство “Черкаський” із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття до комунальної власності територіальної громади с. Рецюківщина Драбівського району Черкаської області об'єкту нерухомості, що перебуває на балансі ПрАТ “Черкаський” - 8-ми квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади с. Рецюківщина Драбівського району Черкаської області 8 -ми квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що відповідач допускає бездіяльність щодо прийняття у комунальну власність вищевказаного нерухомого майна, що суперечить інтересам держави та загрожує його руйнуванню.
Позивач подав до суду письмове пояснення, в якому зазначив, що станом на час розгляду справи, 8-ми квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з відомостями, що містяться в офіційних Державних реєстрах, перебуває в державній власності.
Позивач зазначив, що у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відсутні відомості та належні підтверджуючі документи про зміну форми власності будинку. Відтак, позивач вважає, що вимоги Закону України «Про передачу об'єктів державної власності» щодо передачі житлового фонду з державної у комунальну власність, мають бути виконані.
Відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що спірне майно перебуває у приватній власності фізичних осіб, що виключає його передачу у комунальну власність та вважає, що прокурор не є належним суб'єктом звернення в суд з вищевказаним позовом.
Відповідач вважає, що посилання позивача на відомості з Єдиного реєстру об'єктів державної власності, який формується та ведеться Фондом державного майна України, згідно яких 8-ми квартирний житловий будинок, 1974 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є державною власністю, не можуть бути належним доказом у даній справі.
Щодо підстав представництва прокурора в суді, суд виходить з наступного.
Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно.
Прокурор вказує на те, що відповідно до вимог законодавства вказаний об'єкт нерухомості повинен бути переданий з державної до комунальної власності територіальної громади с. Рецюківщина, тому пред'явленим позовом захищаються, інтереси держави в сфері права комунальної власності щодо нерухомого майна з метою вжиття вичерпних заходів для забезпечення його ефективного використання та збереження.
Органом уповноваженим захищати інтереси держави у спірних правовідносинах є Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації.
Ст.6 Закону України «Про Фонд державного майна України» визначено, що Фонд здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності.
Вказаний об'єкт нерухомості є державним майном, функції з правління державним майном, яке в процесу приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, за територіальною ознакою, місцем розташування, покладено на регіональні відділення Фонду державного майна (наказ Фонду від 05.03.2001 № 357), а саме на даний час - на Регіональне відділення Фонду по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (Наказ Фонду державного майна України № 810 від 12.08.2019).
Відповідно п.5.1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, що затверджене Наказом Фонду державного майна України № 678 від 15.05.2012, та п. 5.1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, що затверджене Наказом Фонду державного майна України № 810 від 12.08.2019, регіональне відділення Фонду організовує та здійснює контроль за утриманням, зберіганням і використанням державного майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації.
Водночас, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по
Київській, Черкаській та Чернігівській областях, за наявності повноважень здійснювало лише листування з сільською радою, але реальних заходів щодо забезпечення збереження державного майна у стані придатному до експлуатації та його подальшої передачі до комунальної власності міста не вживало.
Прокурор зауважив, що Регіональне відділення Фонду Державного майна України Київській, Черкаській та Чернігівській областях неналежно виконувало свої повноваження щодо спірного будинку, не в повній мірі вживало заходи щодо захисту державних інтересів, визначених Конституцією України та іншими законами, тому звернення Золотоніської місцевої прокуратури до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та забезпечення визначених державою гарантій.
З матеріалів справи вбачається, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України до сільської ради неодноразово направлялися листи, в яких йшлося про необхідність взяття на баланс зазначеного будинку. Проте, Великохутірською сільською радою відповідних заходів щодо прийняття вказаного об'єкту нерухомості в комунальну власність не вжито.
Прокурор вважає такі дії сільської ради незаконними, оскільки призводять до руйнування державного майна та суперечать інтересам сільської громади.
Прокурор зазначив, що звертаючись до суду з позовом намагається забезпечити правильне застосування Законів України «Про управління об'єктами державної власності», «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», «Про місцеве самоврядування в Україні».
Золотоніською місцевою прокуратурою був направлений лист до Регіонального відділення ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з метою встановлення причин самостійного не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави.
Згідно інформації Регіонального відділення від 03.03.2020 № 10-12/02-
18 прокурором було встановлено, що Регіональне відділення ФДМУ по Черкаській області, а згодом правонаступник - Регіональне відділення ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях зверталися до Великохутірської ОТГ щодо прийняття у комунальну власність вказаних об'єктів (листи від 03.06.2019 та 16.01.2020), але відповіді не отримано. На даний час, вказаний об'єкт не передано до комунальної власності відповідної територіальної громади.
Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові та враховуючи норми ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», а також висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, правові позиції Верховного Суду у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17; від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц; від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18; від 18.04.2019 у справі № 906/506/18; від 11.04.2019 у справі № 904/583/18; від 13.02.2019 у справі № 914/225/18; від 21.05.2019 у справі № 921/31/18; від 08.02.2019 у справі № 915/20/18; від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, вважає що вище викладене дає підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 09.02.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 12 березня 2021 року у судовому засіданні оголошувалася перерва до 10 год. 00 хв. до 19 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 19 березня 2021 року судове засідання перенесено у зв'язку з хворобою судді на 12 год. 30 хв. 20 квітня 2021 року.
20.04.2021 в судовому засіданні судом оголошувалась перерва до 10:00 год. 26 квітня.
Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених прокурором вимог, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник від третьої особи в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи міститься заява від третьої особи про розгляд справи без участі її представника. У заяві третя особа щодо прийняття рішення у даній справі покладається на розсуд суду.
Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України без представника третьої особи.
Суд, вислухавши прокурора та представників позивача і відповідача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з Планом приватизації державного майна Державного насінницького радгоспу «Черкаський» від 30.12.1996, затвердженого заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, вказане підприємство було приватизоване шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство «Черкаський», яке зареєстроване 13.02.1997.
Під час приватизації в 1996 році Державного насінницького радгоспу «Черкаський» було створено ВАТ «Черкаський». До статутного капіталу ВАТ «Черкаський» не увійшов 8-ми квартирний житловий будинок, 1963 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що на даний час правонаступником ВАТ «Черкаський» є ПрАТ «Черкаський».
Крім того, згідно з даними, що містяться у Єдиному реєстрі об'єктів державної власності, який формується та ведеться Фондом державного майна України відповідно до положень законів України «Про управління об'єктами державної власності», «Про Фонд державного майна України», постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності» від 30.11.2005 № 1121, «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності» від 14.04.2004 № 467, станом на час звернення до суду балансоутримувачем державного майна - 8-ми квартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , є ПАТ «Черкаський» (ПрАТ «Черкаський»).
На підставі наказу Фонду державного майна України № 1998 від 16.12.2009 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області 07.09.2017 була проведена перевірка стану, збереження та використання державного майна - 8-ми квартирного житлового будинку, 1963 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході перевірки було виявлено, що будівля використовується за призначенням, стан її задовільний, вона підлягає передачі в комунальну власність територіальної громади с. Рецюківщина.
Відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та на виконання доручення голови Черкаської обласної державної адміністрації від 26.07.2016 за № 29Д, Регіональне відділення звернулося з листом 21.08.2017 за № 05-01-4160 до Рецюківщинської сільської ради з проханням розглянути питання про прийняття вказаного будинку у комунальну власність.
16.02.2018 Регіональним відділенням повторно був направлений лист за № 05-01-1009 щодо вжиття вказаних заходів.
Рішенням Рецюківщинської сільської ради від 10.09.2018 № 30-2/VІІ «Про надання згоди на прийняття в комунальну власність 8-ми квартирних житлових будинків» сільською радою надано згоду на прийняття безоплатно в комунальну власність 8-квартирного житлового будинку 1968 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на час розгляду справи вказаний об'єкт нерухомості не прийнято в комунальну власність.
Крім цього, судом з'ясовано, що згідно з технічним паспортом, крім житлового будинку за вказаною адресою знаходяться нежитлові приміщення державної форми власності, статус яких не визначений та не вказаний (4 сараї, 2 убиральні, 3 літні кухні, огорожа, колонка, вимощення), які також не передані відповідно до законодавства в комунальну власність Великохутірської сільської ради.
Передача у комунальну власність державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482 «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» об'єктами передачі згідно з цим Законом є об'єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Частиною 3 статті 4-1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» визначено, що рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а_у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.
За приписами статті 4-2 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» видатки, пов'язані з капітальним ремонтом об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної Інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов'язаних з капітальним ремонтом об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які передаються в комунальну власність відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці ділі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів.
Порядок залучення і використання коштів або інших матеріальних активів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на капітальний ремонт об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, визначається в договорах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідними органами місцевого самоврядування.
Видатки, пов'язані з утриманням об'єктів житлового фонду, гуртожитків
та інших об'єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних
місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком
передачі їх у комунальну власність, відповідно до законодавства.
Ч.9 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції станом на 13.02.1997) передбачено, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському виданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій визначено Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 06.11.1995 № 891 (далі - Положення № 891).
Вказаним Положенням визначено порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства. зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій.
Передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність - провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомами відповідної Ради.
За змістом ч.2 ст.4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом.
За правилами ч.5 ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ч.6 ст.7 зазначеного Закону встановлено, що право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.
В силу положень ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, право комунальної власності на будинок виникає з дня його державної реєстрації.
У силу вимог частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» права суб'єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 51 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність.
Відповідно до рішення Великохутірської сільської ради від 04.10.2018 № 28-1/VІІ «Про добровільне об'єднання територіальних громад» Великохутірська сільська рада вирішила об'єднатися територіальними громадами села Великих Хутір, селища Ашанівка Великохутірської сільської ради, селища Рецюківщина Рецюківщинської сільської ради, села Рождественське Рождественської сільської ради у Великохутірську сільську об'єднану територіальну громаду Драбівського району з центром у селі Великий Хутір.
Відповідно до ст. 8-3 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об'єднаної територіальної громади припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади.
З моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, повноваження сільського, селищного, міського голови об'єднаної територіальної громади поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
Сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, виконує обов'язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об'єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що гули йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.
З дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету шляхом їх приєднання до відповідних юридичних осіб - сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету об'єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільська, селищна рада, її виконавчий комітет припиняються у порядку, визначеному цим Законом.
Об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
Відповідні юридичні особи - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об'єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов'язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної -територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до пп. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.
Під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний об'єднаною територіальною громадою.
Ст.4 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначає, що до основних завдань Фонду державного майна України належать управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план приватизації або план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Ч.1 ст.3 цього Закону визначено, що об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.
Згідно з Положенням „Про регіональне відділення Фонду державного майна України", затвердженим наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 за № 935/21247) регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом, відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності», приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації; організовує та здійснює контроль за утриманням, зберіганням і використанням державного майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (п. 5.1 Положення).
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Великохутірська сільська рада є правонаступником прав та обов'язків Рецюківщинської сільської ради. Повноваження голови Великохутірської сільської ради поширюються на територію територіальної громади с. Рецюківщина.
Об'єкт нерухомості - 8-ми квартирний житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 у процесі приватизації Державного насінницького радгоспу „Черкаський" в 1996 році не увійшов до статутного капіталу ВАТ „Черкаський" (код за ЄДРПОУ 05390017), який є правонаступником прав і обов'язків зазначеного радгоспу, перебуває на його балансі і залишається у державній власності.
За приписами ст.326 Цивільного кодексу України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Правом власності згідно з вимогами частини першої статті 316 ЦК України є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною першою статті 317 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Таким чином, право розпорядження майном є виключним правом власника.
Відповідно до вимог Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ст.182). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334).
Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону).
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону).
Судом з'ясовано, що станом на час розгляду справи в Регіональному відділенні відсутня будь-яка інформація, щодо переходу права власності на спірне майно та реєстрацію прав за іншими особами в Реєстрі прав власності на нерухоме майно чи Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" Єдиний реєстр об'єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур.
Реєстр формується Фондом державного майна України за участю центральних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Антимонопольного комітету України, інших уповноважених органів управління, а також Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на єдиних методологічних засадах, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Формування Реєстру в частині нерухомого майна здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманих зазначеними в абзаці першому цієї частини органами відповідно до законодавства.
Відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про 8-ми квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.
Відповідно до п. 1 Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 467, Реєстр формується з метою:
- ведення обліку об'єктів державної власності;
- створення умов для оптимізації кількості підприємств державного сектору економіки, використання об'єктів державної власності;
- проведення моніторингу структурних змін у державному секторі економіки;
- здійснення контролю за ефективним використанням об'єктів державної власності;
- забезпечення реалізації управлінських рішень, відкритості та прозорості інформування у державному секторі економіки.
До Реєстру вносяться відомості на підставі бухгалтерської та статистичної звітності підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких акції (частки, паї) належать державі, та балансоутримувачів. (п. 6 Положення)
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що Регіональне відділення на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 №1121 «Про затвердження методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності" та з метою уточнення бази даних Єдиного реєстру об'єктів державної власності, складовою якого є Реєстр державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, щороку направляє листи до Балансоутримувача про необхідність проведення повної інвентаризації державного майна.
Крім того, Регіональне відділення відповідно до Господарського кодексу України, Законів України „Про управління об'єктами державної власності", „Про оренду державного та комунального майна", наказу ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68 «Про управління державним майно, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі» здійснює перевірку стану та використання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ПрАТ «Черкаський».
Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68 управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна.
Правовий аналіз вказаного Положення, свідчить про те, що єдиним способом управління об'єктами житлового фонду, що належать до державної власності, є їх передача у комунальну власність.
Проте, всупереч вимогам Законів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», „Про управління об'єктами державної власності", «Про управління об'єктами державної власності» Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі та інших законодавчих актів, відповідачем допущено бездіяльність з неприйняття зазначеного об'єкта у комунальну власність.
Наявність свідоцтв про право приватної власності щодо квартир у будинку не є підставою для зняття його з обліку Регіональним відділенням.
Суд бере до уваги, що 20.04.2016 Кабінетом Міністрів України затверджений Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків № 301 (далі - Порядок), яким визначений механізм списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності, здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.
Суд зауважує, що Приватне акціонерне товариство «Черкаський» не є державним підприємством, а є балансоутримувачем об'єктів житлового фонду, які при приватизації не увійшли до його статутного капіталу та були визнанні об'єктами державної власності.
Порядок визначає коло суб'єктів, які мають право на списання багатоквартирних будинків з балансу. На господарські товариства, на балансі яких перебуває державний житловий фонд, що не увійшов до статутних капіталів при приватизації, порядок не розповсюджується.
Оскільки відсутній відповідний порядок списання з балансу господарських товариств багатоквартирних житлових будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності, які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств при приватизації та перебувають у них на балансі, та враховуючи положення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків № 301, то вказаний житловий будинок повинен бути переданий до комунальної власності територіальної громади з наступним списанням його з балансу відповідно до Порядку.
Зокрема, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417, спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку) є спільною сумісною власністю співвласників та не може бути поділено між співвласниками. Згідно з вимогами цього Закону співвласники повинні визначити форму управління багатоквартирним будинком (управитель чи об'єднання співвласників) та прийняти відповідне рішення щодо такого управителя.
Згідно з частиною 5 статті 13 цього Закону, у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління такого будинку здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, регулюються Законом України „Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до цього закону органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями регулятора житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним житловим будинком.
Враховуючи вищезазначені норми, суд вважає, що на виконання Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» даний житловий будинок повинен бути переданий до комунальної власності територіальної громади з наступною передачею управителю чи об'єднанню співвласників цього будинку.
Відповідно до положень ст.73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти і законні вимоги органів та посадових осіб місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
За приписами ст.6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Судом встановлено, що доручення Голови Черкаської обласної державної адміністрації від 26.07.2016 № 29-Д щодо вжиття заходів для прийняття об'єктів житлового фонду та соціально-культурного призначення в комунальну власність і Рішення Рецюківщенської сільської ради від 10.09.2018 №30-2/V1І „Про надання згоди на прийняття в комунальну власність 8-ми квартирних житлових будинків" - не оскаржені та не скасовані.
Оцінюючи вище наведені положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що для прийняття до комунальної власності вказаного об'єкту є обов'язковим підписання акту приймання - передачі будинку, що передбачено ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Проте, станом на час розгляду справи відповідний акт прийому-передачі не підписаний, вказаний об'єкт до комунальної власності не прийнятий.
Суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа 1-9/2009) про те, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Таким чином, з огляду на вище вказані норми чинного законодавства України, суд вважає доведеним факт бездіяльності Великохутірської сільської ради щодо неприйняття з державної власності в комунальну власність територіальної громади спірного об'єкту нерухомості.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що доводи прокурора є доведеними та обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 237, 238, 240 ГПК України суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Великохутірської сільської ради (код ЄДРПОУ: 34238349) з неприйняття до комунальної власності територіальної громади с. Рецюківщина Драбівського району Черкаської області об'єкту нерухомості, що перебуває на балансі ПрАТ “Черкаський”, а саме: 8-ми квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Великохутірську сільську раду (код ЄДРПОУ: 34238349) забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади с. Рецюківщина Драбівського району Черкаської області об'єкт нерухомості - 8 -ми квартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 09.06.2021.
Суддя К.І.Довгань