Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2965/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016", 62490, Харківська обл., Харківський район., с. Котляри, вул. Миру, буд. 2А
до Le-Vele polymer s.r.o.
простягнення 570 478, 65 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Le-Vele polymer s.r.o. про стягнення суми у розмірі 570 478, 65 грн. з яких: сума попередньої оплати у розмірі - 15 840,00 євро, додаткові витрати на купівлю валюти для здійснення валютного платежу у розмірі 14 898,07 грн., збитки від надмірних витрат на купівлю аналогічного товару у розмірі - 45 694,15 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 8 765,70 грн.
Ухвалою суду від 21.09.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" (вх. № 2965/20) залишено без руху.
30.09.2020 року від позивача надійшло клопотання (вх. № 22654) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/2965/20 призначено у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "10" грудня 2020 р. о 11:00 год. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" у строк до 19.10.2020 року включно здійснити переклад ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/2965/20 від 05.10.2020 року та Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (правильність яких посвідчити нотаріально) та надати суду три копії належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на чеську мову для вручення відповідачу. Витрати щодо оплати вартості перекладу документів покладено на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016". Звернутися до компетентного органу Чеської Республіки (Ministry of Justice of the Czech Republic International Department for Civil Matters - Vysehradska 16, 128 00 PRAHA 2) з судовим дорученням про вручення Le-Vele polymer s.r.o. (namesti Pratelstvi 1518/2, Hostivar, 102 00, Praha 10) ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/2965/20 від 05.10.2020 року. Встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив. Зупинено провадження у справі № 922/2965/20 до надходження від компетентного органу Чеської Республіки судового доручення про вручення відповідачеві - Le-Vele polymer s.r.o. документів, підготовчого судового засідання 10.12.2020 року.
Ухвалою суду від 10.12.2020 року поновлено провадження у справі № 922/2965/20.
Ухвалою суду від 10.12.200 року підготовче засідання у справі № 922/2965/20 відкладено на 17.12.2020 року. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю участю в судовому засідання в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 17.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 16.02.2021 року. Запропонувано учасникам справи визначитися із своєю участю в судовому засідання в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" у строк до 23.12.2020 року включно виконати вимоги ухвали суду від 05.10.2020 року та здійснити переклад ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/2965/20 від 05.10.2020 року та Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (правильність яких посвідчити нотаріально) та надати суду три копії належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на чеську мову для вручення відповідачу. Витрати щодо оплати вартості перекладу документів покладено на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" у строк до 23.12.2020 року включно здійснити переклад ухвали Господарського суду Харківської області від 17.12.2020 року та Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (правильність яких посвідчити нотаріально) та надати суду три копії належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на чеську мову для вручення відповідачу. Витрати щодо оплати вартості перекладу документів покладено на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016". Звернутися до компетентного органу Чеської Республіки (Ministry of Justice of the Czech Republic International Department for Civil Matters - Vysehradska 16, 128 00 PRAHA 2) з судовим дорученням про вручення Le-Vele polymer s.r.o. (namesti Pratelstvi 1518/2, Hostivar, 102 00, Praha 10) ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/2965/20 від 05.10.2020 року та ухвали суду від 17.12.2020 року про відкладення розгляду справи. Зупинено провадження у справі № 922/2965/20 до надходження від компетентного органу Чеської Республіки судового доручення про вручення відповідачеві - Le-Vele polymer s.r.o. документів, підготовчого судового засідання 16.02.2021 року.
23.12.2020 року від позивача надійшли документи на вимогу ухвали суду від 17.12.2020 року.
28.12.2020 року судом до Міністерства юстиції Чеської Республіки направлено судове доручення про вручення Le-Vele polymer s.r.o. документів.
Ухвалою суду від 16.02.2021 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.02.2021 року підготовче засідання відкладено на 11.03.2021 року. Запропоновано учасникам справи визначитися із своєю участю в судовому засідання в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, враховуючи приписи частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" у строк по 22.02.2021 року включно здійснити переклад ухвал Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 року про поновлення провадження у справі, та про відкладення підготовчого засідання, Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження, короткий виклад документа, що підлягає врученню (правильність яких посвідчити нотаріально) та надати суду три копії належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на чеську мову для вручення відповідачу. Витрати щодо оплати вартості перекладу документів покладено на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016". Звернутися до компетентного органу Чеської Республіки (Ministry of Justice of the Czech Republic International Department for Civil Matters - Vysehradska 16, 128 00 PRAHA 2) з судовим дорученням про вручення Le-Vele polymer s.r.o. (namesti Pratelstvi 1518/2, Hostivar, 102 00, Praha 10) ухвали Господарського суду Харківської області у справі № 922/2965/20 від 16.02.2021 року про поновлення провадження у справі та ухвали суду від 16.02.2021 року про відкладення розгляду справи.
25.02.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 4672) про надання документів на виконання вимог ухвали суду від 16.02.2021 року. Крім того, у пункті 1 прохальної частини клопотання (вх. № 4672 від 25.02.2021 року) позивач просить суд, поновити пропущений строк (з поважних причин) на подання до суду перекладу документів.
25.02.2021 року судом до Міністерства юстиції Чеської Республіки направлено судове доручення про вручення Le-Vele polymer s.r.o. документів.
10.03.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 5599) про долучення доказів направлення на адресу відповідача копії ухвали суду.
Ухвалою суду від 11.03.2021 року клопотання позивача викладене у пункті 1 прохальної частини клопотання (вх. № 4672 від 25.02.2021 року) - залишено без розгляду. Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 06.04.2021 року.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 922/2965/20. Призначено справу до розгляду по суті на 29.04.2021 року.
Ухвалою суду від 29.04.2021 року розгляд справи суті на відкладено на 27.05.2021 року.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року яку занесено до протоколу судового засідання, у судом у судовому засідання з розгляду справи по суті оголошено перерву до 31.05.2021 року.
Уповноважені представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, від позивача 31.05.2021 року через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 12631) про розгляд справи без участі представника.
Суд дослідивши матеріали справи, та заяву позивача (вх. № 12631 від 31.05.2021 року) дійшов до висновку про її задоволення.
Уповноважені представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. При цьому у матеріалах справи, наявні поштові повідомлення про направлення на адресу відповідача копій ухвали суду від 06.04.2021 року та від 29.04.2021 року (а.с. 238).
Також у матеріалах справи наявні поштові повідомлення про направлення на адресу компетентного органу Чеської Республіки (Ministry of Justice of the Czech Republic International Department for Civil Matters - Vysehradska 16, 128 00 PRAHA 2) судового доручення про вручення Le-Vele polymer s.r.o. (namesti Pratelstvi 1518/2, Hostivar, 102 00, Praha 10) процесуальних документів (а.с. 159, 203, 222).
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України , суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до до вимог Господарського процесуального кодексу України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
Як зазначає позивач, 20.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" (позивач, покупець) та Le-Vele polymer s.r.o. (відповідач. продавець) було укладено договір № 3 про постачання товару (а.с. 11-14).
Відповідно до пункту 5.1. договору, сторони погодили що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і залишається дійсним до 31.12.2021 року (а.с. 12).
Пунктом 1.1. сторони погодили, що продавець зобов'язується поставити і передати покупцю у власність, згідно з замовленнями покупця, товар, а саме:
1.1.1. Регранулят (гранили) полістиролу виготовлений методом регрануляції з відходів різних термопластичних матеріалів.
Згідно пункту 2.1. загальна сума контракту остаточно визначається сумарною вартістю фактично поставленого товару згідно специфікацій і/або інвойсів до даного контракту.
Відповідно до пункту 3.1. договору, оплата товару здійснюється у Євро.
Покупець оплачує продавцю товар на умовах передоплати або післяплати на підставі специфікацій і/або інвойсу отриманого від продавця електронним або факсимільним шляхом (пункт 3.2. договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов договору, останнім 16.12.2019 року було перераховану відповідачу кошти у розмірі 15 840,00 Євро, відповідно до виставленого відповідачем інвойсу № 19800023 від 13.12.2019 року (а.с. 21, 22, 24).
У зв'язку із невиконанням відповідачем свого обов'язку із поставки товару за договором № 3 про постачання товару від 20.02.2018 року, позивачем 22.07.2020 року на адресу відповідача направив претензію вих. № 21/07 (а.с.17-21).
Виказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
За розрахунком позивача, станом на дату подання позовної заяви, відповідач поставку оплаченого товару на суму 15 840, 00 Євро, що за курсом НБУ еквівалентно 523 787, 62 грн., не здійснив, кошти попередньої оплати не повернув.
Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Отже, предметом спору, у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення грошових коштів попередньої оплати в у сумі 15 840, 00 Євро за непоставлений відповідачем товар за договором № 3 від 20.02.2018 року.
Спірні правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору № 3 про постачання товару від 20.02.2018 року (зовнішньоекономічного контракту), вимоги позивача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Як вбачається із
Відповідно до вимог статті 382 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Статтею 31 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання або місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
Статтею 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", сторони договору можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Згідно статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до пункту 6.2 договору № 3 про постачання товару від 20.02.2018 року, суперечки і спори, що виникнуть під час дії даного договору вирішуються шляхом переговорів. Якщо такий спосіб вирішення не приносить результатів, спір передається на розгляд Господарському суду відповідно до законодавства України.
Згідно з частини 1, частини 2 пунктів 5, 8 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у статті 526 Цивільного кодексу України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Отже, умовою застосування зазначеної статті є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Доказів здійснення поставки товар за договором № 3 про поставання товару від 20.02.2018 року або повернення суми попередньої оплати у розмірі 15 840, 00 Євро (що за курсом НБУ еквівалентно 523 787, 62 грн.), відповідачем до суду надано не було.
Враховуючи вищевказані обставини, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 3 про поставання товару від 20.02.2018 року, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача завданих невиконанням зобов'язання за зовнішньоекономічним договором про поставку товару № 3 від 20.02.2018 року збитки у сумі 15 840,00 євро (що за курсом НБУ еквівалентно 523 787, 62 грн.) є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем було заявлено досягнення додаткові витрати на купівлю валюти для здійснення валютного платежу у розмірі 14 898,07 грн., та збитки від надмірних витрат на купівлю аналогічного товару у розмірі - 45 694,15 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат на купівлю валюти для здійснення валютного платежу у розмірі 14 898,07 грн., та збитків від надмірних витрат на купівлю аналогічного товару у розмірі - 45 694,15 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно положень статті 224 Господарського кодексу України, які узгоджуються з положеннями статті 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками, згідно частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.
Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.
Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач має довести відповідні збитки.
В обґрунтування позовних вимог в цій частині, позивач зазначає, що не поставка товару з боку відповідача змусила позивача 20.01.2020 року здійснити купівлю товару (сировини для власного виробництва) у іншого продавця. У підтвердження факту отримання товару, позивачем надано до суду копії платіжних доручень № 55 від 24.01.2020 року та вантажна митна декларація № 100500/2020/860227 (а.с. 27-30).
За твердженнями позивача, ціна вказаного товару, що був придбаний у іншого продавця, склала на 0,8 євро за 1 кг, а ціна відповідача за інвойсом № 190800023 від 13.12.2019 року складала 0,72 євро за 1 кг. у зв'язку із різницею офіційного курсу гривні до валюти євро, позивач поніс додаткові витрати на купівлю валюти для здійснення валютного платежу згідно документу про оплату № 6/20 від 16.01.2020 року.
Крім того, станом на дату здійснення платежу на рахунок відповідача 16.12.2019 року курс гривні до євро складав 26,256661, а станом на 24.01.2020 року (дату оплату товару іншому продавцю) - 27,1989. Тобто, вартість валюти у розмірі 15 840, 00 Євро станом на 16.12.2019 року складала 415 905, 15 грн., а станом на 24.01.2020 року - 430 803, 58 грн. У зв'язку із чим, різниця між фактичними витратами на купівлю валюти склала: 430 803, 58 грн. - 415 905, 51 грн. = 14 898, 07 грн.
Крім того, позивач поніс збитків у зв'язку із надмірними витратами на купівлю аналогічного товару - регранулят полістиролу був куплений за вищою ціною у іншого продавця в порівнянні з витратами, які позивач здійснив відповідно до договору № 3 від 20.02.2018 року за інвойсом № 190800023 від 13.12.2019 року, а саме зазначає, що станом на 24.01.2020 року з урахуванням курсу НБУ гривні до Євро становить - 27,1989. У зв'язку із чим, збитки понесені позивачем на купівлю аналогічного товару у іншого продавця склали, 1680 євро *27,1989 = 45 694, 15 грн.
Суд не приймає посилання позивача на придбання товару у іншого продавця, оскільки позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України, не надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність того, що позивач був позбавлений можливості придбати товар у інших постачальників за більш вигідною для себе ціною.
При цьому, згідно вимог статті 42 Госпождарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У статті 44 Господарського кодексу України закріплено принципи підприємницької діяльності, серед яких закріплено принцип самостійного вибору постачальників продукції та принцип комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.
Тобто, укладаючи договори з іншим постачальником, позивач виходив з власного комерційного ризику; позивач не довів належними та допустимими доказами у розумінні вимог Господарського процесуального кодексу України, що у період з 16.12.2019 року по 24.01.2020 року ціни, встановлені іншим продавцем були актуальні на ринку і він не міг купити аналогічний товар за нижчими цінами. У зв'язку із чим, у позивача виникла різниця між фактичними витратами на купівлю валюти, яка за розрахунком позивача склала: 430 803, 58 грн. - 415 905, 51 грн. = 14 898, 07 грн.
При цьому, саме лише посилання на купівлю товару за іншою (більшою) ціною, ніж у відповідача, не доводять сам факт наявності збитків, а лише свідчать про домовленість двох суб'єктів господарської діяльності про покупку певної кількості товару за обумовленою ціною.
Таким чином, витрати, які включені позивачем до складу збитків, не відповідають вимогам статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України, позивачем не доведено обов'язкових умов для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, не доведено, що бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки, а не дій самого позивача, а тому вимога про стягнення збитків є недоведеною, безпідставною, необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача додаткових витрат на купівлю валюти для здійснення валютного платежу у розмірі 14 898,07 грн., та збитків від надмірних витрат на купівлю аналогічного товару у розмірі 45 694,15 грн.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме про стягнення із відповідача на користь позивача суми завданих невиконанням зобов'язання за договором про поставку товару № 3 від 20.02.2018 року збитків у розмірі 15 840,00 євро (що за курсом НБУ еквівалентно 523 787, 62 грн.).
В частині позовних вимог про стягнення із відповідача додаткових витрат на купівлю валюти для здійснення валютного платежу у розмірі 14 898,07 грн., та збитків від надмірних витрат на купівлю аналогічного товару у розмірі 45 694,15 грн. - відмовити як необґрунтовані та безпідставні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 7 856, 37 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Le-Vele polymer s.r.o. (зареєстрованого у Чеській республіці, ідентифікаційний номер реєстру Чеської республіки 24763004, місцезнаходження: площа Пршательства, 1518/2, Гостіварж, 102 00 Прага 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" (62490, Харківська обл., Харківський район., с. Котляри, вул. Миру, буд. 2А, ЄДРПОУ 40813816) суму попередньої оплати у розмірі 15 840,00 євро, та 7 856, 37 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення додаткових витрат на купівлю валюти для здійснення валютного платежу у розмірі 14 898,07 грн., та збитків від надмірних витрат на купівлю аналогічного товару у розмірі 45 694,15 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хатекс-2016" (62490, Харківська обл., Харківський район., с. Котляри, вул. Миру, буд. 2 А, ЄДРПОУ 40813816);
відповідач: Le-Vele polymer s.r.o. (зареєстрованого у Чеській республіці, ідентифікаційний номер реєстру Чеської республіки 24763004, місцезнаходження: площа Пршательства, 1518/2, Гостіварж, 102 00 Прага 10).
Повне рішення складено "10" червня 2021 р.
Суддя О.О. Ємельянова