Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1453/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", місто Харків,
до фізичної особи - підприємця Рибальченко Людмили Михайлівни, селище міського типу Білий Колодязь,
про стягнення коштів,-
Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця Рибальченко Людмили Михайлівни, про стягнення 38 446,34 грн. та 34,76 грн. три відсотка річних.
22 квітня 2021 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі № 922/1453/21. Розгляд справи № 922/1453/21 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Крім того, встановлено, зокрема, відповідачу, згідно статті 251 ГПК України, п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для подання відзиву на позов.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом скерування судової кореспонденції за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, та яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підтвердження чого в матеріалах справи наявне рекомендоване поштове відправлення за трек номером 6102255247513. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі від 22 квітня 2021 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у результаті перевірки представниками Акціонерного товариства "Харківобленерго" (позивачем у справі) було виявлено, що фізична особа-підприємець Рибальченко Людмила Михайлівн (відповідач у справі) користуючись нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 , здійснила бездоговірне самовільне підключення до електромереж. На підставі виявленого порушення, у присутності трьох представників Акціонерного товариства "Харківобленерго", складено Акт про порушення від № 121224 від 22 листопада 2020 року. Відповідач був присутнім під час складання акту, зауважень та претензій з його боку не поступало. 05 січня 2021 року відповідач отримав запрошення прибути 14 січня 2021 року на засідання комісії по розгляду акту про порушення № 121224 від 22 листопада 2020 року. 14 січня 2021 року на засіданні комісії було розглянуто питання по визначенню обсягу не облікованої електричної енергії по акту про порушення № 121224 від 22 листопада 2020 року, за результатами якого комісією прийнято рішення, оформлено протоколом № 1 від 14 січня 20211 року, про нарахування відповідачу вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 38 446,34 грн. 04 січня 2021 року позивачем сформовано рахунок № 17769 на оплату вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 38 446,34 грн. за актом про порушення № 121224 від 22 листопада 2020 року.
Як вказує позивач у позовній заяві, Фізична особа-підприємець Рибальченко Людмила Михайлівна вартість недоврахованої електричної енергії у сумі 38 446,34 грн. за отриманим рахунком не сплатила, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом,з метою захисту його законних прав та інтересів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з достовірністю встановленого за актом про порушення № 121224 від 22 листопада 2020 року порушення з боку відповідача, правомірністю цього акту та прийнятого на його підставі комісійного рішення про нарахування вартості недорахованої електроенергії на суму 38 446,34 грн.
Правовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які затверджено постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року.
Відповідно до статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 4 частини 2).
Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ під терміном "необлікована електрична енергія" слід розуміти обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно. За приписами підпунктів 20, 25 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема: - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку (підпункт 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ). Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), а якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, виявити яке представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (під підпункт 7 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ). Відповідно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. Згідно з пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили, оператор системи скасовує відповідний акт про порушення (пункт 8.2.7 ПРРЕЕ).
У даному випадку, в акті про порушення № 121224 від 22 листопада 2020 року зазначено зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ, наведена схема самовільного підключення, а також містяться всі вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії. При цьому, вказаний акт підписаний трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії та особисто відповідачем.
Враховуючи зазначені норми права, а також обставини справи, суд доходить до висновку, що акт про порушення № 121224 від 22 листопада 2020 року вважається дійсним в силу норми пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, засвідчує обставини, які зафіксовані в ньому та, відповідно, є підставою для донарахування обсягу спожитої електричної енергії відповідачу.
Згідно пункту 8.4.12. ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою: Wдоб.с.п = Рс.п. * tвик.с.п. (формула № 8).
Сума нарахувань склала 38 446,34 грн., згідно розрахунку кількості недоврахованої електроенергії, який було здійснено позивачем на підставі акту про порушення № 121224 від 22 листопада 2020 року у відповідності до пункту 8.4 по формулі № 8 ПРРЕЕ за період з травня по листопада 2020 року. Оскільки акт про порушення № 121224 від 22 листопада 2020 року є належним доказом, виконання позивачем розрахунку обсягу не облікованої спожитої електричної енергії на підставі цього акту є правомірним, відповідачем не надано доказів оскарження рішення про донарахування розміру вартості та обсягу недооблікованої електричної енергії, яке оформлене протоколом № 1 від 14 січня 2021 року. Доказів оплати вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ у сумі 38 446,34 грн. відповідач суду не надав.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача суми відшкодування в розмірі 38 446,34 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 34,76 грн. три відсотка річних за лютий 2021 року.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини в яких споживач щодо якого встановлений факт самовільного підключення, зобов'язаний здійснити оплату не облікованої електричної енергії, є грошовим зобов'язанням, а тому правовідносини, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 34,76 грн., суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства, без допущення методологічних помилок, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині також підлягають задоволенню. При цьому, в тексті позовної заяви позивачем допущено технічну помилку, вказавши місяць стягнення похідних вимог лютий 2020 року, замість лютого 2021 року (як вірно вказано у доданих розрахунках до позовної заяви).
Аналіз положень чинного законодавства України дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання. Виходячи із цих загальних засад, має встановлюватися і наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов'язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалася від неї за характером зобов'язання та умовами обороту.
Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, які саме заходи були вжиті відповідачем з метою належного виконання взятих на себе зобов'язань перед позивачем. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження оплати вартості не облікованої електричної енергії, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджені достовірними доказами.
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, пунктом 2 частини 1 статті 129, статтями 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарського суд Харківської області, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Рибальченко Людмили Михайлівни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 149, ідентифікаційний код юридичної особи 00131954) суму 38 446,34 грн., три відсотка річних у сумі 34,76 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) в розмірі 2 270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "10" червня 2021 р.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/1453/21