Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08 червня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1056/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши матеріали справи у підготовчому засіданні
за позовом Керівник Куп'янської окружної прокуратури Харківської області (63701, Харківська обл., Куп'янський р-н., м. Куп'янськ, вул. Харківська, 7) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. космічна, буд. 21, 2-й під'їзд, поверх 8,9)
до 1. Тавільжанського ліцею Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області, 62731, Харківська обл., Куп'янський (Дворічанський) район, с. Тавільжанка, вул. Перемоги, буд. 172 2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Тавільжанське", 62731, Харківська обл., Куп'янський (Дворічанський) район, с. Тавільжанка, вул. Центральна, буд. 1
про визнання недійсним правочину та звільнення ділянки
за участю представників сторін:
позивача: Реньов Є.В., самопредставництво;
відповідача 1: Балясний Р.Р., ордер серія СА № 1010701 від 28.04.2021 року;
відповідача 2, Балясний Р.Р., ордер серія СА № 1010700 від 28.04.2021 року;
прокурор: Ковальова І.І., службове посвідчення № 057340 від 09.10.2020 року.
Керівник Куп'янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Тавільжанського ліцею Дворічанської селищної ради Куп'янського району, Харківської області, відповідача 2 Приватного сільськогосподарського підприємства “Тавільжанське” про:
- визнання недійсним договору про співпрацю № 22-18 від 30.03.2018 року укладеного між Тавільжанською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області (на теперішній час - Тавільжанським ліцеєм Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області) та приватним сільськогосподарським підприємством “Тавільжанка”;
- зобов'язання приватного сільськогосподарського підприємства “Тавільжанське” звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності загальною площею 36 га, яку воно займає на підставі договору про співпрацю № 22-18 від 30.03.2018 року, укладеного з Тавільжанською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Дворічанської районної ради Харківської області (на теперішній час - Тавільжанським ліцеєм Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області) та приватним сільськогосподарським підприємством “Тавільжанка”.
Судові витрати просить суд, покласти на відповідачів.
30.04.2021 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10007) у якому останній, просить суд, відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі (т. 1, а.с. 124-140).
05.05.2021 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10152) у якому останній, просить суд, відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі (т. 2, а.с. 9-25).
В обґрунтування наданого клопотання викладеного у другому абзаці прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 10007 від 30.04.2021 року) про закриття провадження у справі відповідач 2 та в обґрунтування наданого клопотання викладеного у другому абзаці прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 10152 від 05.05.2021 року) про закриття провадження у справі відповідач 1 зазначають, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області може самостійно представляти інтереси державного органу та держави у суді, має усі необхідні повноваження та людські ресурси для представництва інтересів державного органу та держави у суді. На думку відповідачів, твердження прокурора у позовній заяві про те, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не наділене правом звернення до суду для захисту порушених прав та інтересів держави не відповідає дійсності.
Також зазначають, що у тексті позовної заяви не міститься жодного документу, який підтверджує факт повідомлення Головне управління Держгеокадастру у Харківській області проте, що позивач (прокурор) буде подавати до суду позов у його інтересах. Прокурор в обґрунтування позовної заяви зазначає, що порушення інтересів держави полягає у тому, що спірні договори про сумісну діяльність укладені з грубим порушенням забонодавства, порушують встановлений порядок набуття права на землю, а також майнові інтереси держави щодо володіння. розпорядження та користування земельними ділянками. У зв'язку із чим. на думку відповідачів, прокурором не доведено факт порушення інтересів держави та необхідність захисту її прав. При цьому у позовній заяві прокурор зазначає, що умови оспорюваних договорів про сумісну діяльність є удаваними та за своєю правовою природою є саме договорами оренди землі.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Підготовче засідання у справі відкладено на 08.06.2021 року.
02.06.2021 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 3010) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференуії поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 02.06.2021 року задоволено заяву (вх. № 3010 від 02.06.2021 року електронна пошта) відповідача 1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
02.06.2021 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 3012) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференуії поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 02.06.2021 року задоволено заяву (вх. № 3012 від 02.06.2021 року електронна пошта) відповідача 2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Присутній у підготовчому засіданні представник відповідача 1 та відповідача 2 надав усні пояснення щодо заявлених клопотань про залишення позовної заяви без розгляду та просив суд їх задовольнити.
Присутній у підготовчому засіданні представник позивача надав усні пояснення.
Присутній у підготовчому засіданні прокурор надав усні пояснення, щодо заявлених відповідачем 1 та відповідачем 2 клопотань про залишення позову без розгляду, та просив суд, відмовити у їх задоволенні.
Суд дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача 2 викладеного у другому абзаці прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 10007 від 30.04.2021 року) про закриття провадження у справі, та клопотання відповідача 1 викладеного у другому абзаці прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 10152 від 05.05.2021 року) про закриття провадження у справі, заслухавши уповноважених представників сторін, зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 02 червня 2016 року "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до вимог частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Як вбачається із матеріалів справи № 922/1056/21 прокурором в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" 17.02.2021 року за № 37/2-1471 вих. № 21 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було направлено повідомлення, у якому зокрема зазначено, що вивченням договору про співпрацю встановлено, що він є незаконним та удаваним, у зв'язку із чим, прокурор просив Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вжити заходів представницького характеру щодо визнання договору удаваним, визнання удаваного правочину недійсним та зобов'язання звільнити земельну ділянку, а у разі невжиття даних заходів, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" використає своє право на подання позову. Також прокурор просив Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про вжиті заходи повідомити у найкоротший строк (т. 1, а.с. 73-74).
03.03.2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла відповідь на повідомлення прокурора, у якій останній, зокрема зазначив, що Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області не відомо про договори про співпрацю у використанні земельних ділянок, оскільки облік таких договорів не входить до повноважень останнього. Заходи державного нагляду нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства щодо земельних ділянок за номерами 6321885500:05:000:0412, 6321885500:05:000:0413, 6321885500:05:000:0414 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не здійснювались. У зв'язку із чим, із посиланням на вимоги статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зазначило, що останній не має підстав для вжиття заходів представницького характеру щодо визнання зазначених прокурором договорів про співпрацю удаваними, визнання удаваних правочинів недійсними та зобов'язання звільнити земельні ділянки (т. 1, а.с. 33).
Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (підпункт 1 пункту 3).
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Отже, саме Головне управління Держгеокадастру є тим органом, який реалізує державну політику по державному нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Тобто, останній має широкий спектр повноважень пов'язаний із захистом інтересів держави в агропромисловому комплексі, та, відповідно може самостійно збирати та формулювати матеріали позовної заяви та звертатись до суду.
У цьому випадку з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у пункті 43 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у суді в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача 1 та відповідача 2 з приводу відсутності підстав представництва інтересів держави в особі визначеного позивача не приймається судом, та спростовується викладеними нормами та матеріалами справи.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача 2 викладеного у другому абзаці прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 10007 від 30.04.2021 року) про закриття провадження у справі та клопотання відповідача 1 викладеного у другому абзаці прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 10152 від 05.05.2021 року) про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 13, 42, 46, 76, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача 2 викладеного у другому абзаці прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 10007 від 30.04.2021 року) про закриття провадження у справі - відмовити.
У задоволенні клопотання відповідача 1 викладеного у другому абзаці прохальної частини відзиву на позовну заяву (вх. № 10152 від 05.05.2021 року) про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 08.06.2021 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в цій частині, подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 10.06.2021 року
Суддя О.О. Ємельянова