Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про самовідвід
10 червня 2021 р. м. Рівне Справа №918/459/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова
компанія "Профкапітал"
до відповідача 1: Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся"
до відповідача 2: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович
Іванни Ярославівни
про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав
17 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" та відповідача 2: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав.
Разом з тим суддя Торчинюк В.Г. вважає за доцільне заявити самовідвід від розгляду справи №918/459/21, з огляду на наступне.
Як встановлено судом 01 червня 2021 року через відділ канцелярії від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" надійшла заява про відвід судді Торчинюка В.Г., (справа № 918/1383/16), яка мотивована наявним конфліктом інтересів заявника та головуючого судді по справі Торчинюка В.Г.
Ухвалою суду від 01 червня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Профкапітал" про відвід судді Торчинюку В.Г. - залишено без розгляду.
У той же час, ухвалою суду від 01 червня 2021 року заяву судді Торчинюка В.Г. про самовідвід від розгляду справи №918/1383/16 в частині нового розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Профкапітал" про визнання забезпеченим кредитором задоволено. Передано справу № 918/1383/16 в частині нового розгляду заяви про визнання забезпеченим кредитором уповноваженій особі апарату господарського суду Рівненської області, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документального суду, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи № 918/459/21 позивачем в даному спорі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал", як і у справі № 918/1383/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" про визнання забезпеченим кредитором (на новий розгляд в частині) за заявою: Акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" про банкрутство: Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин",в межах якої суддею Торчинюком В.Г. було заявлено самовідвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу.
Відвід (самовідвід) - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
У світлі прецедентної практики Суду об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості і понад усе, якщо йдеться про кримінальне провадження, - в обвинуваченого (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48). Суд не завжди послідовно дотримувався позиції щодо того, чия думка є вирішальною при оцінці ступеня об'єктивної безсторонності судових органів. Так, у справі "Декюббер проти Бельгії" Суд встановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя "міг в очах обвинуваченого" здаватися негативно налаштованим проти нього (див.: De Cubber v. Belgium judgment of 26 October 1984, Series A, No. 86, p. 29).
Водночас у справі "Хаузшільдт проти Данії" Суд дещо відкоригував свою позицію, відтворивши її у деяких рішеннях: "Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка обвинуваченого може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об'єктивно виправданими" (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Відповідно до ст. 2 Основних принципів незалежності судових органів, підготовлених ООН у 1985 році, яка визначає, що судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, загроз або втручання, прямого чи непрямого, з боку будь-кого або з будь-якої причини.
За ст. 8 Основних принципів судді повинні завжди поводити себе таким чином, що забезпечити повагу до своєї посади і зберегти безсторонність та незалежність судових органів.
Згідно з міжнародно-правовими гарантіями незалежності судів суддя має здійснювати свої суддівські функції незалежно, на основі власної оцінки фактів і відповідно до усвідомленого розуміння права, вільно від будь-якого впливу. Він має бути незалежним від суспільства в цілому і від конкретних сторін спору, який вирішує. Здійснюючи суддівські функції, суддя має бути незалежним від інших суддів у зв'язку з рішеннями, які зобов'язаний ухвалювати незалежно. Він повинен виявляти і пропагувати високі стандарти суддівської поведінки, щоб підвищувати рівень довіри громадськості до суду, яка є головною умовою для підтримання незалежності суддів.
Суд, аналізуючи викладені в заяві від 01 червня 2021 року про відвід судді аргументи у справі №918/1383/16 заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал", а також викладені у справі №918/459/21 обставини де позивачем є також Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал", враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.
Суд наголошує, в даному спорі позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал", тому, як зазначалося вище спір має бути вирішеним незалежним i безстороннім судом, більше того, не породжувати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості судді.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема законність.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею.
Враховуючи зазначене вище, суд відзначає, що розгляд справи суддею Торчинюком В.Г. по даній справі, не створить достатніх гарантій для усунення підстав (навіть потенційної можливості) побоюватися, що суддя, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім при розгляді справи, а відтак здійснення судового розгляду та прийняття суддею Торчинюком В.Г. судового рішення за наслідками розгляду справи по суті, може призвести до невиправданих очікувань, напруги з боку сторін у справі, упередженого ставлення, виявлення недовіри до судді, що може негативного відобразитися на судовому процесі.
З метою уникнення будь-яких можливих сумнівів сторін щодо об'єктивності та неупередженості судового складу під час розгляду даної справи, суд вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 918/459/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" до відповідача 1: Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" до відповідача 2: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав.
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 40 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 35-40, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву судді Торчинюка В.Г. про самовідвід від розгляду справи № 918/459/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" до відповідача 1: Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" до відповідача 2: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав задоволити.
2. Передати справу № 918/459/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" до відповідача 1: Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" до відповідача 2: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Янович Іванни Ярославівни про визнання права на іпотеку та внесення запису про державну реєстрацію речових прав - уповноваженій особі апарату господарського суду Рівненської області, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документального суду, для автоматизованого розподілу вказаної справи в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею - 10 червня 2021 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Вадим Торчинюк