Справа № 642/3300/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/2049/21 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: Повернення обвинувального акту прокурору
24 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , без участі обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з участю їхніх захисників, відповідно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , без участі обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , належним чином повідомлених про розгляд справи, за умови,що від ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи без нього, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 05 04 2021 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220480002673 від 10 07 2019 року щодо ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310, ч.2 ст.309, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Таке рішення суду обґрунтоване тим, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення з урахуванням змін у законодавстві. При цьому суд вважає, що можливість зміни обвинувачення в суді прокурором та виправлення таким чином недоліків обвинувального акту є неприйнятним, адже це є правом прокурора, яким він може й не скористатися, а також у зв'язку з тим, що обвинувачені повинні знати суть пред'явленого обвинувачення до початку судового розгляду.
Разом з тим, суд послався на ту обставину, що жоден з епізодів злочинної діяльності що інкримінують обвинуваченим, не скоєний на території Холодногірського району м. Харкова (а.с.206-207).
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, яку в подальшому доповнив та просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Такі вимоги обґрунтував тим, що змінити підозру ОСОБА_9 за епізодами ч.ч.1,2 ст.306 КК України після повернення обвинувального акту неможливо без поновлення досудового розслідування, що не передбачено кримінальним процесуальним законодавством.
Щодо підсудності даного кримінального провадження зазначив наступне: в обвинувальному акті, у першому за часом епізоді збуту наркотичного засобу від 25 07 2019 року, зазначено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на території саме Холодногірського району м. Харкова передали невстановленій досудовим розслідуванням особі наркотичний засіб кокаїн, розфасований на дози, для подальшого збуту. Зазначені обставини суд має право перевірити під час судового розгляду кримінального провадження.
Крім того вказав, що у подальшому 25 07 2019 року у період часу з 17 год. 54 хв. по 17 год. 57 хв. перерахування грошових коштів ОСОБА_13 за вказаний наркотичний засіб відбувалося за адресою: АДРЕСА_1 , що є також територією Холодногірського району м. Харкова.
Зважаючи на наведене, апелянт вважає, що судове рішення суперечить положенням кримінального процесуального закону.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити її вимоги у повному обсязі.
Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважали, що відсутні підстави для її задоволення.
Захисники обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вважали ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а вимоги прокурора про її скасування - безпідставними.
Самі обвинувачені, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Від ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи без нього.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченої, захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Вмотивованою є ухвала суду, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.
Згідно з ч.5 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації; формулювання обвинувачення.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам Кодексу.
Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, на думку колегії суддів, в ньому зазначені всі обов'язкові відомості, про які йдеться в ч.2 ст.291 КПК України, викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими в ході досудового розслідування, з дотриманням вимог КПК України сформульовано обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , дана правова кваліфікація злочинам, визначені частини та статті КК України. Фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Тобто обвинувальний акт за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті кримінального процесуального кодексу України.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, як на одну з підстав повернення обвинувального акту прокуророві, послався на некоректність висунутого ОСОБА_9 обвинувачення за ч.ч.1,2 ст.306 КК України, яке сформульоване як розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів у банках, вчинене повторно.
Суд послався на те, що вказана диспозиція ст.306 КК України існувала у КК України в редакції з 01 09 2001 року зі змінами на 16 01 2003 року, проте Законом № 361-ІX від 06 12 2019 року змінено редакцію вказаної статті та її диспозиція викладена як використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.
Проаналізувавши зміст обвинувального акту та мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, колегія суддів частково погоджується з судом першої щодо недостатньої коректності обвинувачення, висунутого ОСОБА_9 .
Разом з тим, на думку колегії суддів, незазначення в обвинувальному акті редакції статті Закону України про кримінальну відповідальність, за якою пред'явлено обвинувачення, само по собі не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки такий недолік може бути усунуто стороною обвинувачення в порядку ст.338 КПК України.
Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд висловлює незгоду із підсудністю даного кримінального провадження, зокрема посилається на наступне: в обвинувальному акті відсутня інформація про дату та місце вчинення кримінального правопорушення за ч.ч.1,2 ст.306 КК України що перешкоджає визначенню територіальної підслідності та територіальної підсудності вказаного кримінального провадження; жоден з епізодів злочинної діяльності що інкримінують обвинуваченим, не скоєний на території Холодногірського району м. Харкова, а тому дане кримінальне провадження непідсудне Ленінському районному суду м. Харкова.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на те, що в ході перевірки обвинувального акту встановлено, що прокурором у повному обсязі викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які він вважає встановленими.
Разом з тим, як вбачається з обвинувального акту, у першому за часом епізоді збуту наркотичного засобу від 25 07 2019 року, зазначено, що саме на території Холодногірського району м. Харкова ОСОБА_9 та ОСОБА_7 передали невстановленій досудовим розслідуванням особі наркотичний засіб кокаїн, розфасований на дози для подальшого збуту (а.с.3).
Крім того, в подальшому, 25 07 2019 року у період часу з 17 год. 45 хв. по 17 год. 57 хв. перерахування грошових коштів ОСОБА_13 за вказаний наркотичний засіб відбувалося за адресою: АДРЕСА_1 , що є також територією Холодногірського району м. Харкова.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що повернення обвинувального акту з підстав відсутності даних щодо місця вчинення злочину, ст.291 КПК України не передбачено.
Фактично, надання оцінки даним обставинам є завданням наступних етапів судового провадження та не має вирішуватись судом у підготовчому судовому засіданні.
Вирішуючи питання щодо підсудності даної справи, слід звернути увагу, що згідно з вимогами ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Тобто, якщо суд першої інстанції вбачає порушення прокурором правил територіальної підсудності кримінального провадження, то слід врахувати, що наслідки у виді повернення обвинувального акту на стадії підготовчого судового засідання кримінальним процесуальним законом не передбачені. В такому випадку суд має діяти в порядку ст.ст.32,34 КПК України.
Посилання суду на те, що можливість зміни обвинувачення в суді прокурором та виправлення таким чином недоліків обвинувального акту є неприйнятним, адже це є правом прокурора, яким він може й не скористатися, - колегією суддів не приймаються, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях.
Інші висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, - є похідними від проаналізованих вище та не свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону та необхідність повернення обвинувального акту прокурору.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору, в порушення п.2 ч.1 ст.372 КПК України, не навів достатніх мотивів, з яких виходив при постановленні ухвали. Натомість, в ході підготовчого судового засідання, суд вийшов за межі питань, які вирішуються судом на зазначеній стадії процесу, та надав оцінку тим обставинам, які підлягають перевірці безпосередньо під час судового розгляду.
Порушення судом першої інстанції вимог ст.ст.370,291 КПК України є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 05 04 2021 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , - скасувати.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Призначити новий розгляд даної справи в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4