"10" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1004/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи (вх. № 1041/21)
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)
до відповідача обслуговуючого кооперативу "Україна-Сервіс" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса,59/3, код ЄДРПОУ 42006476)
про стягнення 40 297,25 грн.
14.04.2021р. акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до обслуговуючого кооперативу "Україна-Сервіс", в якій просить суд стягнути з відповідача 40 297,25 грн. заборгованості, у тому числі: 23 994,16 грн. - пені, 4 704,74 грн. - 3% річних, 2 028,09 грн. - інфляційних витрат та 9 570,26 грн. - збитків, а також суму судових витрат.
В обґрунтування позовної заяви, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 725401/18-ТЕ-23 від 31.10.2018р з урахуванням укладених додаткових угод до нього, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2021р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1004/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 16.04.2021р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 23.04.2021р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідачу - обслуговуючому кооперативу "Україна-Сервіс" ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 16.04.2021р. була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №494645755887, сформованого судом, та отримана останнім 22.04.2021р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ч.1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву.
Відповідно ч.8 та ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків та встановив таке.
31.10.2018 року між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”) (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом "Україна-Сервіс" (Споживач) було укладено договір №725401/18-ТЕ-23 постачання природного газу, за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язався оплачувати його на умовах цього договору.
Відповідно до 1.2. договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований газ, ввезений ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на митну території України. (п.1.4 договору).
Згідно п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 3,0 тис.куб.м.
Відповідно до п.3.4 договору, постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умовами виконання споживачем вимог пункту 12 Положення. При цьому, сторони домовилися, що, при визначенні рівня розрахунків споживача за використаний природний газ, суми нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою КМУ від 04.03.2002р. № 256, враховуються виключно за умови надання споживачем постачальнику оригіналу Акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги та житлові субсидії, між виробником теплової енергії та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, станом на перше число місяця, що передує місяцю постачання природного газу.
Згідно п.3.7. договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природнього газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу, постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта (п.3.9 Договору).
Пунктом 5.1. договору встановлено, що ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Згідно п. 5.2. договору, ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладання договору становить 4 942 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн.
Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу. (п.5.4 Договору).
Відповідно до п.6.1. договору, оплата за природній газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100- відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природній газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п. 7.2.6 договору, споживач зобов'язаний, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2005 №256. (п. 8.2 договору).
Відповідно до п. 12.1, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018р. до 31 жовтня 2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
До договору постачання природного газу від 31жовтня 2018р. №725401/18 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”) (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом "Україна-Сервіс" (Споживач) було укладено додаткову угоду №1 від 05.11.2018р., відповідно до якої сторони внесли зміни, зокрема, в кількісні та фізико-хімічні показники природного газу, ціну природного газу, порядок та умови проведення розрахунків, а також продовжили строк дії договору з 01 жовтня 2018р. до 30 листопада 2018р. (включно).
03.12.2018р. між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”) (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом "Україна-Сервіс" (Споживач) було укладено додаткову угоду №2, відповідно до якої внесено зміни до розділу 1 -12 договору постачання природного газу від 31.10.2018р. №725401/18-ТЕ-23.
Відповідно до 1.2. додаткової угоди №2 від 03.12.2018р. встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно п. 2.1 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р. , постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 240 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (розрахункові періоди): листопад 2018р. - 40, грудень 2018р. - 50. Всього 90. Січень 2019р. - 50, лютий 2019р. - 50, березень 2019р. - 40. Всього 140., квітень 2019 - 10.
За умовами п. 3.1 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі: природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи; імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови: підтвердження споживачу номінації в порядку, передбаченому Кодексом ГТС, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, в редакції, яка діяла станом на 27.07.2018р. (3.2.1 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р.).
Приймання - передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.8 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р.).
Згідно п. 3.8.1 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає той обсяг, який був фактично використаний Споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього договору.
Відповідно п. 3.8.2 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем в той період (періоди), коли Споживач був включений до Реєстру Постачальника, що підтверджується Споживачем в акті приймання-передачі газу.
Згідно п. 3.9 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:
- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ (ГТС) (п.3.9.1 додаткової угоди);
- інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно: 1) фактично використаних у відповідному розрахунковому періоді обсягів природного газу (відповідно до п. 3.8.1 договору), з розбивкою цих обсягів природного газу за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку Споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку Постачальника і приймається Постачальником як підтвердження фактично використаних Споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді; 2) обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів Постачальника (відповідно до п. 3.8.2 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку Споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку Постачальника і приймається Постачальником як підтвердження фактично використаних Споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді (п. 3.9.2 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р.)
- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням п. 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість (п. 3 9.3 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р.).
Відповідно до п. 3.11 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання - передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 цього договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому, розмір збитків визначається наступним чином:якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період; якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в пункті 2.1. цього договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5. (п.3.13 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р.).
Згідно п. 4.2 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., ціна за 1000 куб.м. газу становить 6 235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7 482,61 грн.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням п. 10.3 цього договору, підписання будь-яких договорів (або інших документів) про організацію взаєморозрахунків з різниці в тарифах відповідно до механізму, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України (до 01.01.2019р. - відповідно до постанови КМУ від 14.02.2018 №110), а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою КМУ від 04.03.2002р. №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. (п.5.1 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р.).
Згідно п. 5.3 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р. сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється таким чином:
1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі, коли на позивача поширюється вимога підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом;
2) в будь-якому випадку споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору;
3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються, як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюється вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом. Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховується як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди, згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата, за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
За умовами п. 5.4 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу погашається основна сума боргу.
Пунктом 5.5 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., передбачено, що звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів його приймання-передачі.
Згідно п.5.7 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п.3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п.3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання вузлів відповідних періодів приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії. У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до підпункту 6 п. 6.2 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., споживач зобов'язаний прийняти газ в кількості, зазначеній в п.2.1 даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Згідно п.п. 7.1, 7.2 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п.п. 5.1, 5.6 цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної обліковій ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми, оплат, проведені споживачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256.
За умовами п. 11.1 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно п. 11.2 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7 абз. п'ятий підп. 5) п. 6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз третій підп.2) п.6.4 цього договору застосовується сторонами з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється на електронну адресу Споживача, зазначену в пункті 12 цього договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.
21.02.2019р. ПАТ НАК "Нафтогаз України" було направлено ОК "Україна-Сервіс" повідомлення №26-1874/1.17-19, відповідно до п. 11.2 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., яким повідомлено споживача, що з 01 березня 2019р. застосовуються наступні пункти відповідного договору: пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7 абз. п'ятий підп. 5) п. 6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз третій підп.2) п.6.4 цього договору, та відповідно п. 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп. 3.9.2 п.3.9, абз. четвертий підп.5) 6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 договору з 01 березня 2019р. сторонами не застосовується.
20.03.2019р. між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ОК "Україна-Сервіс" (Споживач) було укладено додаткову угоду №3, відповідно до якої сторони внесли зміни в договір постачання природного газу №72401/18-ТЕ-23 від 31.10.2018р., відповідно до якого сторони погодили, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7 абз. п'ятий підп. 5) п. 6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз третій підп.2) п.6.4 цього договору застосовуються сторонами з 01.03.2019р., та п. 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп. 3.9.2 п.3.9, абз. четвертий підп.5) 6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 договору з 01 березня 2019р. втрачають чинність.
29.03.2019р. між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ОК "Україна-Сервіс" (Споживач) було укладено додаткову угоду №4, відповідно до якої зокрема, сторони внесли, зміни, до п.2.1 договору, та виклали його в наступній редакції: «постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 112,355 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (розрахункові періоди): листопад 2018р. - 16,798, грудень 2018р. - 26,734, Січень 2019р. - 27,140, лютий 2019р. - 21,683, березень 2019р. - 20, квітень 2019 - 0.
На виконання умов договору, позивач в період з листопада 2018р. по березень 2019р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 859 849,38 грн., на підтвердження чого між сторонами у справі було складено акти приймання-передачі природного газу: від 30.11.2018р. за листопад 2018р. на суму 125 692,92 грн.; від 31.12.2018р. за грудень 2018р. на суму 200 040,14 грн.; від 31.01.2019р. за січень 2019р. на суму 203 078,09 грн.; від 28.02.2019р. за лютий 2019р. на суму 162 245,47 грн.; від 31.03.2019р. за березень 2019р. на суму 168 792,76 грн.
Зазначені акти підписано сторонами та скріплено печатками останніх.
При цьому, відповідач за отриманий протягом листопада 2018р. - березень 2019р. природний газ розрахувався із простроченням.
17.05.2019р., враховуючи, що відповідачем у березні 2019 було спожито більший обсяг природного газу ніж погоджений, позивачем на адресу відповідача було надіслано акт претензію №26-1437-19 щодо необхідності сплати суми збитків у розмірі 9 570,26 грн, нарахованої на підставі п.п.3.13., 5.7 договору.
З огляду на зазначене, АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 23 994,16 грн. - пені, 4 704,74 грн. - 3% річних, 2 028,09 грн. - інфляційних витрат та 9 570,26 грн. - збитків.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Як встановлено судом, 31.10.2018 р. між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (змінено назву на Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”) (Постачальник) та обслуговуючим кооперативом "Україна-Сервіс" (Споживач) було укладено договір №725401/18-ТЕ-23 постачання природного газу,з урахуванням додаткових угод до нього, за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався оплачувати його на умовах цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу” від 9 квітня 2015 року N 329-VIII (з наступними змінами і доповненнями), постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
АТ “НАК “Нафтогаз України”, як постачальником, виконано належним чином взяті на себе зобов'язання за договором та поставлено відповідачу в період з листопада 2018р. по березень 2019р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 859 849,38 грн., на підтвердження чого між сторонами у справі було складено акти приймання-передачі природного газу: від 30.11.2018р. за листопад 2018р. на суму 125 692,92 грн.; від 31.12.2018р. за грудень 2018р. на суму 200 040,14 грн.; від 31.01.2019р. за січень 2019р. на суму 203 078,09 грн.; від 28.02.2019р. за лютий 2019р. на суму 162 245,47 грн.; від 31.03.2019р. за березень 2019р. на суму 168 792,76 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору та п. 5.1 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п. 7.2.6 договору та п. 6.2.6 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р.,споживач зобов'язаний, зокрема, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 8.2 договору та п. 7.2 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р, у разі прострочення споживачем оплати, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як встановлено судом, оплату за переданий в період з листопада 2018р. по березень 2019р. природний газ відповідач здійснював несвоєчасно, що підтверджується випискою по операціям за обслуговуючим кооперативом "Україна-Сервіс", чим порушено умови господарського зобов'язання, зокрема, пункту 6.1 договору та п. 5.1 додаткової угоди №2 від 03.12.2018р.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В зв'язку з порушення відповідачем строків оплати за отриманий природній газ, позивачем нарахована відповідачу пеню за загальний період з 26.02.2019р. по 30.09.2019р. в сумі 23 994,16 грн.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставленого природного газу не виконав у встановлений договором строк, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нарахована відповідачу пеню за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, отриманого: у січні 2019р. - у розмірі 2 854,60 грн. (за період з 26.02.2019р. по 22.07.2019р.); у лютому 2019р., - у розмірі 9 960,39 грн.( за період з 26.03.2019р. по 30.09.2019р.), у березні 2019р., - у розмірі 11 179,17 грн.( за період з 26.04.2019р. по 30.09.2019р.).
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені, розрахованої за несвоєчасну оплату відповідачем вартості поставленого природного газу в січні 2019р. в розмірі 2 854,60 грн. та березні 2019р. в розмірі 11 179,17 грн., виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, вважає його вірним та здійсненим відповідно до умов договору та законодавства, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення пені - 14 033,77 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, при перевірці розрахунку пені за несвоєчасну оплату відповідачем вартості поставленого природного газу у лютому 2019р. в розмірі 9 960,39 грн., здійсненого позивачем, за період з 26.03.2019р. по 30.09.2019р., суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, а саме неврахування змісту положень ч. 6 ст. 232 ГК України, з огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснено власний розрахунок пені, за несвоєчасну оплату відповідачем вартості поставленого природного газу в лютому 2019р, за період з 26.03.2019р. по 25.09.2019р., відповідно до якого сума пені складає 9 963,61 грн.
Разом з тим, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право належить виключно позивачу, суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 9 960,39 грн., які безпосередньо заявлені у позові.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 4 704,74грн. (за загальний період з 26.02.2019р. по 30.09.2019р.), нарахованих відповідачу за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, отриманого у: січні 2019р. - у розмірі 559,73 грн. (за період з 26.02.2019р. по 22.07.2019р.); у лютому 2019р., - у розмірі 1 953,02 грн.( за період з 26.03.2019р. по 30.09.2019р.), у березні 2019р., - у розмірі 2 191,99 грн.( за період з 26.04.2019р. по 30.09.2019р.), вважає його вірним. та здійсненими відповідно до чинного законодавства.
Також суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат в розмірі 2 028,09 грн. (за загальний період з 01.03.2019р. по 31.10.2019р.), нарахованих відповідачу за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, отриманого у: січні 2019р. - у розмірі 843,70 грн. (за період з 01.03.2019р. по 31.07.2019р.); у лютому 2019р., - у розмірі 1 184,39 грн.( за період з 01.04.2019р. по 31.10.2019р.), вважає його вірним. та здійсненими відповідно до чинного законодавства., вважає його також вірним та здійсненими відповідно до чинного законодавства.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 9 570,26 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, 29.03.2019р. між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ОК "Україна-Сервіс" (Споживач) було укладено додаткову угоду №4, відповідно до якої зокрема, сторони внесли, зміни, до п.2.1 договору, та виклали його в наступній редакції: «постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 112,355 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (розрахункові періоди): листопад 2018р. - 16,798, грудень 2018р. - 26,734, Січень 2019р. - 27,140, лютий 2019р. - 21,683, березень 2019р. - 20, квітень 2019 - 0.
Згідно п. 3.13 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 03.12.2018р., якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 цього договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору.
Відповідно до п.5.7 договору, в редакції додаткової угоди №2, відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п.3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії. У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2019р. за березень 2019р. відповідачем було спожито природний газ у обсязі - 22,558 м3, що порівняно із погодженим у додатковій угоді № 4 від 29.03.2019р. обсягом, є більшим на 2,258 тис.куб.м.
Так, 17.05.2019р., враховуючи, що відповідачем у березні 2019р. було спожито більший обсяг природного газу, ніж погоджений, позивачем на адресу відповідача було надіслано акт претензію №26-1437-19 щодо необхідності сплати суми збитків у розмірі 9 570,26 грн., нарахованої на підставі п.п.3.13., 5.7 договору. Зазначений акт було отримано відповідачем 31.05.2019р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.
Суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми збитків у розмірі 9 570,26 грн., вважає його вірним та здійсненим відповідно до умов договору, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 9 570,26 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Україна-Сервіс" (65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/3, код ЄДРПОУ 42006476) на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) 23 994 (двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 16 коп. - пені, 4 704 (чотири тисячі сімсот чотири) грн. 74 коп. - 3% річних, 2 028 (дві тисячі двадцять вісім) грн. 09 коп. - інфляційних витрат, 9 570 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 26 коп. - збитків та 2 270 (дві двісті сімдесят) грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Повний текст складено 10 червня 2021 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко