Іменем України
02 червня 2021 року м. Кропивницький
справа № 398/1731/20
провадження № 22-ц/4809/920/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Чельник О. І., Черненка В. В.,
секретар судового засідання Кравченко Я. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Гулян Яніна Вікторівна,
відповідач - Акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариство «Страхова компанія «Країна» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2021 року у складі головуючого судді Крімченко С. А.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
03.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (далі АТ «СК «Країна»), третя особа ОСОБА_2 , в якому просив стягнути 12506,53 грн майнової шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.02.2020, близько 13год 10 хв. на вул. 6- го Грудня в м. Олександрії сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача та автомобіля ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Переконавшись у відсутності автомобілів, які рухаються в попутному напрямку, керуючи власним автомобілем, ОСОБА_1 , почав рух заднім ходом для виїзду з паркувального місця біля магазину «АТБ».
В цей же час, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2107 та, рухаючись по зустрічній смузі руху, вирішив припаркуватися біля магазину «АТБ», та, перетнувши подвійну суцільну лінію, здійснив зіткнення з його автомобілем.
В результаті ДТП належний йому автомобіль VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження у вигляді деформації заднього лівого крила та бамперу, що підтверджується схемою ДТП, Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, та висновком №19.2020 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 13.05.2020.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду від 03.03.2020 (№398/424/20) провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не складався та до суду не направлявся. Встановлені законодавством строки для складання протоколу вичерпано.
На підставі постанови серії БАА № 677306 від 09.02.2020 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за перетин подвійної суцільної лінії горизонтальної розмітки 1.3., що мало місце 09.02.2020 о 13:10 по вул. 6го Грудня в м. Олександрії.
Позивач вважає, що допущені ОСОБА_2 порушення ПДР стали причиною цієї ДТП.
Відповідно до п.1.4. Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконають ці Правила. Тому, виїжджаючи з парковки біля АТБ на власному автомобілі, він переконався в безпеці руху і відсутності транспортних засобів, що рухаються по смузі руху, на яку він виїжджав. Однак, не міг передбачити, що в цей час ОСОБА_2 , рухаючись по зустрічній смузі, знехтувавши чинними Правилами дорожнього руху, вирішить перетнути подвійну суцільну лінію та припаркуватися біля АТБ, в результаті чого вчинить зіткнення з його автомобілем. Таким чином, ОСОБА_2 мав можливість уникнути зіткнення транспортних засобів,якби належним чином виконував розділ 34 Правил дорожнього руху.Відповідно до якого Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.3 (подвійна суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.
Вказані норми ПДР не були дотримані ОСОБА_2 , внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. Протиправність дій, вина ОСОБА_2 та причинно-наслідковий зв'язок підтверджується схемою ДТП, постановою серії БАА № 677306 від 09.02.2020 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, постановою Олександрійського міськрайонного суду від 03.03.2020 про закриття справи відносно ОСОБА_1 , фотографіями з місця ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП (з матеріалів справи №398/424/20).
ОСОБА_2 на час ДТП керував застрахованим транспортним засобом, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/0613163. Цивільно-правову відповідальність застраховано в АТ СК «Країна». Пунктом 4 полісу № АО/0613163 встановлено страхову суму відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000 гривень. Пунктом 5 визначено розмір франшизи - 0 гривень.
17.02.2020 позивач звернувся до АТ СК «Країна» з повідомленням про ДТП, а 24.04.2020 із заявою про виплату страхового відшкодування, до якої додав копію постанови Олександрійського міськрайонного суду від 03.03.2020 про закриття справи відносно нього, копію постанови серії БАА №677306 від 09.02.2020 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, довідку про дорожньо-транспортну пригоду.
Листами від 07.05.2020 та від 18.05.2020 йому фактично відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на необхідність подання постанови суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 не складався, то позивач не мав можливості подати страховику постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності і отримати відшкодування збитків в позасудовому порядку.
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку від 13.05.2020 №19.2020 вартість завданого позивачеві матеріального збитку (з урахуванням зносу автомобіля) становить 12506 грн. 53коп.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 12302,53 грн страхового відшкодування за майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у вчинення дорожньо-транспортної пригоди доведена, внаслідок ДТП позивачу заподіяно майнової шкоди в сумі 12302,53 грн, що підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи, що не спростовано відповідачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаного судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Вказує, що дійсно на адресу АТ «СК «Країна» судом було надіслано копію позовної заяви ОСОБА_1 від 03.06.2020 разом з додатками, серед яких копія постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.03.2020 за справою № 398/424/20, відповідно до якої провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак в мотивувальній частині зазначено про неможливсть зробити однозначний висновок про винуватість саме ОСОБА_1 у вчинені правопорушення за ст.124 КУпАП,тому, на думку страховика, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 однозначно не винний в даній ДТП.
Звертає увагу на довідку про дорожньо-транспортну пригоду № 3020041067051117, у якій винною особою у ДТП зазначено ОСОБА_1 , а не третю особу ОСОБА_2 , цивільно-правову відповідальність якого застраховано в АТ «СК «Країна».
Відповідно до Постанови БАА № 677306 третю особу ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу за неправильний перетин розмітки 1.З., проте не вказано, що це порушення стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач вважає, що вина ОСОБА_2 , відповідальність якого застраховано в АТ «СК «Країна», у скоєнні ДТП не встановлена, докази настання цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 відсутні, що виключає здійснення виплати страхового відшкодування.
Крім того, позивачемне подано на адресу АТ «СК «Країна» ні заяву на виплату страхового відшкодування, ні постанову суду, яка б встановлювала вину застрахованої особи, тому вимоги щодо сплати на його користь страхового відшкодування є безпідставними. Заяву ОСОБА_1 від 24 квітня 2020 року не можна розцінювати як заяву на виплату страхового відшкодування, оскільки вона не містить жодних банківських реквізитів, за якими страховик міг би здійснити виплату страхового відшкодування, тобто позивач не сприяв у разі прийняття позитивного рішення за цим випадком виконанню своїх обов'язків АТ «СК «Країна».
Відсутність повного пакету документів, передбачених ст. 35 Закону, що необхідні для розгляду страхової справи та прийняття рішення, про що страховик неодноразово інформував позивача, зокрема листом вих. № 7574 від 07 травня 2020 року та листом вих. № 7859 від 18.05.2020, стало причиною того, що страхова справа не розглянута та не прийняте рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування.
З боку АТ «СК «Країна» відсутні порушення прав та законних інтересів позивача, подання ним позову до АТ «СК «Країна» є передчасним та фактично вказує на зловживання своїми правами на судовий захист за умови, що позивач сам не виконав передбаченого ст. 35 Закону обов'язку щодо надання документів.
На думку відповідача, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області неправомірно витребував із архіву суду матеріали справи про адміністративне провадження № 398/424/20, дослідив матеріали справи, заслухав учасників по справі, в якості свідків, та зазначив про встановлення вини водія ОСОБА_2 .
Судом не враховано роз'яснення, викладені у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.
Також ставить питання про стягнення на його користь судових витрат за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у сумі 3000 грн (а.с. 243 зв. ст.).
Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача за довіреністю - Алієву О. Ю., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника позивача адвоката Гулян Я. В., яка заперечувала проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
09 лютого 2020 року інспектором СРПП Олександрійського відділу поліції Рудіком Є. А. складений протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 107473, згідно якого 09.02.2020 о 13 год. 10 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області, вул. 6 Грудня, 135, ОСОБА_1 , керуючи ТЗ VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнившись в безпечності свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107, НОМЕР_2 , який рухався позаду з лівої сторони. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зазначено, що були порушені вимоги п.10.9 ПДР України та ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.11 т.1).
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2020 року, справа №398/424/20, яка набрала законної сили, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 7-8 ).
09.02.2020 інспектором СРПП Олександрійського відділу поліції Рудіком Є. А. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 677306, та на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн за те, що 09.02.2020 0 13 год. 10 хв. ОСОБА_2 , керуючи ТЗ ВАЗ 2107, НОМЕР_2 , перетнув подвійну суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.3 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Судом були витребувані та оглянуті матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 398/424/20 (провадження 3/398/255/20), в яких містяться письмові пояснення учасників ДТП та схема ДТП.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , 09.02.2020 приблизно в 12.55 год., від'їжджаючи від стоянки за адресою вул. 6 Грудня,135 (магазин АТБ), переконавшись у відсутності автомобілів, які рухалися в попутному напрямку, почав рух автомобілем. Автомобіль ВАЗ 2107, НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, перетнув подвійну суцільну смугу та здійснив зіткненням з його автомобілем (а.с.18 т.1).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , 09.02.2020 приблизно о 13 год., рухаючись автомобілем ВАЗ 2107, НОМЕР_2 по вул. 6 Грудня, 135 біля магазину АТБ, під час паркування автомобіля, його вдарив автомобіль VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 в ліве переднє крило, виїжджаючи задом зі стоянки для автомобілів. В цей день була слякоть і дорожньої розмітки не було видно.
Згідно результатів алкотестера Драгер, обидва учасника ДТП були в тверезому стані.
Згідно схеми ДТП автомобіль ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перетнув подвійну суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.3, виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , який виїжджав зі стоянки для автомобілів біля супермаркету АТБ по вул.6 Грудня,135. Автомобіль ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження у виді деформації переднього лівого крила та фартука, а автомобіль VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження у виді деформації заднього лівого крила та бампера (а.с.17 т.1).
Допитаний в суді першої інстанції в якості свідка інспектор СРПП Олександрійського відділу поліції Рудік Є. А. пояснив, що він був на місці ДТП. Суцільну лінію розмітки було погано видно і він виніс постанову відносно ОСОБА_2 за перетин суцільної полоси руху, а відносно ОСОБА_1 склав протокол за порушення ст. 124 КУпАП, так як останній не переконався в безпечності руху. Зазначив, що не може визначити винного в ДТП. На запитання головуючого по справі при дослідженні матеріалів справи, не міг пояснити, чому не склав протоколи на обох учасників ДТП, якщо він не зміг з'ясувати хто саме винен в даному ДТП і дати можливість суду вирішити дане питання. Зазначив, що тепер йому зрозуміло, що ОСОБА_2 грубо порушив ПДР та сталося ДТП.
Власником транспортного засобу VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а.с. 16 т. 1).
Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність автомобіля марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 , була застрахована АТ «СК «Країна», що підтверджується полісом АО/0613163 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів СК «Країна» (а.с.12 т.1).
Згідно висновку № 19.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 13 травня 2020 року вартість матеріального збитку, що завдана власнику автомобіля марки VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на момент проведення дослідження становить 12506 грн 53 коп (а.с.19-43 т.2).
Відповідно до висновок № 51.2020 від 11.11.2020, складеного до висновку № 19.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 13 травня 2020 року , який є невід'ємною його частиною, уточнено вартість матеріального збитку, що завдана власнику автомобіля марки VOLKSWAGEN Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на момент проведення дослідження, яка становить 12302,53 грн (а.с.139-148 т.2).
24.04.2020 позивач звернувся до ПАТ «СК «Країна» з заявою про виплату страхового відшкодування, надавши до заяви копію постанови Олександрійського міськрайонного суду від 03.03.2020, копію постанови БАА № 677306 та довідку про ДТП (а.с.13 т.1).
07.05.2020 та 18.05.2020 ПАТ «СК «Країна» повідомило позивача про необхідність надання заяви із зазначенням реквізитів для перерахування коштів та копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (а.с.14-15 т.2).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( ч. 2 ст. 1187 ЦК України ).
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Згідно статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Судом встановлено, що спірна ДТП, що мала місце 09.02.2020 о 13 год 10 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області по вул. 6 Грудня, 135, сталася з вини ОСОБА_2 , який керував автомобіля марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і перед зіткненням із автомобілем позивача перетнув подвійну суцільну лінію горизонтальної розмітки 1.3, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, за яке притягнений до адмінвідповідальності. Вина ОСОБА_2 та причинно-наслідковий зв'язок між вчиненим ним порушенням ПДР та зіткненням автомобілів, внаслідок чого завдано майнової шкоди позивачеві, підтверджено належними і допустимими доказами, зокрема схемою ДТП, поясненнями учасників ДТП, висновком № 19.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 13 травня 2020 року, доповненим висновком № 51.2020 від 11.11.2020.
Крім того суд правльно врахував обставини, встановлені постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2020 року у справі №398/424/20.
Згідно із ст. 34.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до ст. 22.1 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
ОСОБА_1 звертався до Знам'янського відділення ПАТ «СК «Країна» з заявою про виплату страхового відшкодування, надавши до заяви копію постанови Олександрійського міськрайонного суду від 03.03.2020, копію постанови БАА № 677306 та довідку про ДТП, і експерт останнього фотографував та оглядав його пошкоджений транспортний засіб.
Даний факт не був спростований представником відповідача.
Акт огляду пошкодженого транспортного засобу та оцінку шкоди, заподіяну внаслідок ДТП автомобілю позивача, представником відповідача не надано.
07.05.2020 року та 18.05 ПАТ «СК «Країна» повідомило ОСОБА_1 про необхідність надання заяви із зазначенням реквізитів для перерахування коштів та копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
Протокол щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпА, не складався, тому ппозивач не мав об'єктивної можливості надати постанову про притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності саме за вказаною статтею КУпАП, яка вимагалась відповідачем для проведення відповідних виплат.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 76 ЦПК).
Заподіяння ОСОБА_1 , внаслідок ДТП, майнової шкоди в сумі 12302,53 грн доведено висновком № 19.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 13 травня 2020 року, доповненим висновком № 51.2020 від 11.11.2020, та не спростовано відповідачем, власної оцінки завданої шкоди останнім не надано. Представник відповідача в суді першої інстанції відмовився заявити клопотання про призначення експертизи.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цивільно-правова відповідальність водія (власника) автомобіля марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП була застрахована АТ «СК «Країна», а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування за майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, в сумі 12302,53 грн, розмір якої підтверджено належними доказами.
Відповідно до статті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідні висновки щодо застосування норм матеріального права висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, за результатами розгляду якої Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше висловлених Верховним Судом України висновків про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, зокрема договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Суд першої інстанції встановив, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля автомобіля марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП була застрахована АТ «СК «Країна»згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/0613163. Встановлений цим полісом ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну, складає 100 000 гривень, тобто не перевищує розмір завданого ОСОБА_1 збитку.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.
Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесення у суді апеляційної інстанції позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу його представником адвокатом Гулян Я. В. надано: - оригінал ордера серія ВА від 13.05.2021 (а.с.249 т.2); - договір про надання правничої допомоги від 30.04.2021 (а.с.245 т.2); - додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 30.04.2021 на загальну суму 3000,00 грн, з додатком про опис виконаних адвокатом робіт (а.с.246-247 т.2); - розрахункову квитанцію видану адвокатом Гулян Я. В. на суму 3000 грн (а.с. 250 т.2).
Враховуючи, що позивачем та його представником адвокатом Гулян Я. В. надані належні та допустимі докази на підтвердження оплати послуг в сумі - 3000 грн, принцип співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів вважає, що у зв'язку з відсутністю заперечень про спростування відповідачем співмірності заявлених судових витрат, з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 , підлягають стягненню судові витрати в розмірі 3000 грн, понесені на оплату правничої допомоги на стадії перегляду справи апеляційним судом, оскільки вимоги є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами щодо підстав на розміру вказаних витрат на послуги адвоката.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариство «Страхова компанія «Країна» залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2021 року залишити без змін.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з Акціонерного товариство «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 3000 грн за надання правничої допомоги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. І. Чельник
В. В. Черненко