Провадження № 22-ц/803/6049/21 Справа № 216/4979/19 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
10 червня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді-доповідача Городничої В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Городничої Валентини Сергіївни по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 червня 2020 року, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою судді судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху - для сплати судового збору.
08 червня 2021 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Городничої В.С.
У поданій заяві ОСОБА_1 , як на підставу для відводу судді Городничої В.С., посилається на необґрунтуваність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. Також, заявник посилається на те, що постановлення суддею неправосудної ухвали, яка була скасована судом вищої інстанції, призвело до порушення його права на справедливий розгляд справи судом апеляційної інстанції в розумний строк, що в цілому викликає в нього сумнів у неупередженому та об'єктивному подальшому розгляду справи.
Статтями 36-39 ЦПК України передбачено підстави для відводу та самовідводу.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Будь - яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи необ'єктивності, заявником не зазначено.
Статтями 40 та 41 ЦПК України обумовлено порядок вирішення заявленого відводу і самовідводу та наслідки їх задоволення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи, що заявлений відвід не містить будь-яких відомостей, що свідчили б про наявність підстав для відводу судді Городничої В.С., визначених ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому справу слід передати до канцелярії суду для визначення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід.
Апеляційне провадження у справі судом апеляційної інстанції не відкрито, у зв'язку з чим питання про його зупинення не вирішується.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати для автоматизованого розподілу для визначення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід судді Городничої Валентини Сергіївни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.С. Городнича