Провадження № 22-ц/803/4239/21 Справа № 179/1587/20 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 27
09 червня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2020 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором 05 лютого 2018 року в розмірі 35 724 грн. 38 коп., яка складається з наступного: 24 940 грн. 94 коп. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 5 762 грн. 44 коп. - проценти за користування кредитом; 58 грн. 36 коп. - комісія; 2 484грн. 83 коп. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 976 грн. 64 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 870 грн. 42 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 235 грн. 55 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 265 грн. 05 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 147 грн. 67 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, а також 2102 грн. сплаченого судового збору.
На обґрунтування позову зазначено, що 05 лютого 2018 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено Заяву про приєднання № 1360775 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та 05 лютого 2018 року відкрито рахунок № НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 беззастережно приєдналася до Договору в редакції, яка на день підписання Заяви про приєднання розміщена на офіційній інтернет-сторінці Банку: www.oshadbank.ua, та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку, Кредитного договору. У свою чергу, відповідно до умов Договору, Банк відкрив на ім'я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) за дебетово-кредитною схемою.
Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 «Умови кредитування» Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) підписанням цієї Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, яка є складовою Заяви на приєднання.
Заявою на встановлення Кредиту від 05 лютого 2018 року банком було погоджено бажаний розмір кредиту в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.. та максимальний розмір кредиту у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.
В порушення вимог кредитного договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконала. Станом на 21 вересня 2020 року відповідач має заборгованість перед банком в розмірі 35 724 грн. 38 коп., яка складається з наступного: 24 940 грн. 94 коп. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 5 762 грн. 44 коп. - проценти за користування кредитом; 58 грн. 36 коп. - комісія; 2 484грн. 83 коп. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 976 грн. 64 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 870 грн. 42 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 235 грн. 55 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Відповідно до кредитного договору банк має право вимагати від відповідача належного виконання взятих на себе зобов'язань, і при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів за кредитним договором, стягнувши заборгованість в примусовому порядку.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року позов задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 1360775 від 05 лютого 2018 року у розмірі 33 246 грн. 57 коп., з них: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 24 940 грн. 94 коп.; проценти за користування кредитом - 5 762 грн. 44 коп.; комісія - 58 грн. 36 коп.; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 2 484 грн. 83 коп.; судовий збір - 1956 грн. 12 коп.; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо строків погашення кредиту, вимоги банку про дострокове стягнення заборгованості є правомірними, а позовні вимоги про стягнення заборгованості за основним боргом у розмірі 33 246 грн. 57 коп., з них: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 24 940 грн. 94 коп.; проценти за користування кредитом - 5 762 грн. 44 коп.; комісія - 58 грн. 36 коп.; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 2 484 грн. 83 коп. підлягають задоволенню. Положення ч. 3 ст. 625 ЦК України в даному випадку застосовуватись не можуть оскільки договором передбачений розмір процентів, тому одночасне стягнення процентів за користування кредитом, 3% річних та інфляційних є неправомірним. У зв'язку з цим в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 495 грн. 33 коп., з яких: 976 грн. 64 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 870 грн. 42 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 235 грн. 55 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 265 грн. 05 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 147 грн. 67 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, належить відмовити.
В апеляційній скарзі АТ «Державний ощадний банк України» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Так, судом встановлено, що 05 лютого 2018 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено Заяву про приєднання № 1360775 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та 05 лютого 2018 року відкрито рахунок № НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 беззастережно приєдналася до Договору в редакції, яка на день підписання Заяви про приєднання розміщена на офіційній інтернет-сторінці Банку: www.oshadbank.ua, та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку, Кредитного договору. У свою чергу, відповідно до умов Договору, Банк відкрив на ім'я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) за дебетово-кредитною схемою.
Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 «Умови кредитування» Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) підписанням цієї Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, яка є складовою Заяви на приєднання.
Заявою на встановлення Кредиту від 05 лютого 2018 року банком було погоджено бажаний розмір кредиту в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.. та максимальний розмір кредиту у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.
В п. 6.4 договору вказано, що строк кредиту (користування кредитом) встановлюється на відповідний період дії платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін строк дії кредиту (користування ним) продовжується на строк дії платіжної картки.
Відповідно до п. 6.6.3, розмір процентів річних за користування кредитними коштами, які застосовуються у разі припинення трудового договору між клієнтом та організацією або розірвання договору зарплатного проекту, укладеного між банком та організацією, відрахування та-або закінчення навчання клієнта у навчальному закладі, визначаються у додатку 1 до договору.
Згідно п. 6.7, клієнт щомісячно здійснює часткове повернення кредиту в розмірі обов'язкового щомісячного платежу.
В порушення вимог кредитного договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконала. Станом на 21 вересня 2020 року відповідач має заборгованість перед банком в розмірі 35 724 грн. 38 коп., яка складається з наступного: 24 940 грн. 94 коп. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 5 762 грн. 44 коп. - проценти за користування кредитом; 58 грн. 36 коп. - комісія; 2 484грн. 83 коп. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 976 грн. 64 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 870 грн. 42 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 235 грн. 55 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Згідно позовних вимог 3% річних нараховуються з 07 березня 2018 року по 07 листопада 2019 року, а інфляційні з березня 2018 року по листопад 2019 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо строків погашення кредиту, вимоги банку про дострокове стягнення заборгованості є правомірними, а позовні вимоги про стягнення заборгованості за основним боргом у розмірі 33 246 грн. 57 коп., з них: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 24 940 грн. 94 коп.; проценти за користування кредитом - 5 762 грн. 44 коп.; комісія - 58 грн. 36 коп.; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 2 484 грн. 83 коп. підлягають задоволенню. Положення ч. 3 ст. 625 ЦК України в даному випадку застосовуватись не можуть оскільки договором передбачений розмір процентів, тому одночасне стягнення процентів за користування кредитом, 3% річних та інфляційних є неправомірним. У зв'язку з цим в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 495 грн. 33 коп., з яких: 976 грн. 64 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 870 грн. 42 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 235 грн. 55 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 265 грн. 05 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 147 грн. 67 коп. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, належить відмовити.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.
У статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України - далі ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з тим, що умови нарахування пені та її розмір визначений умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), який розміщений на офіційній інтернет-сторінці Банку: www.oshadbank.ua, і до якого відповідно до Заяви про приєднання № 1360775 від 05 лютого 2018 року приєднався відповідач, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки договором передбачений розмір процентів, а тому в даному випадку ч. 3 ст. 625 ЦК України застосовуватись не може.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Інші приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.
Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.
Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - залишити без задоволення.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко