Провадження № 22-ц/803/1361/21 Справа № 174/318/20 Суддя у 1-й інстанції - Борцова А. А. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
02 червня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
при секретарі - Кравченко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області
на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2020 року
по справі за позовом керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство "Українська залізниця" про стягнення шкоди,-
У травні 2020 роду до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області надійшов позов керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство "Українська залізниця" про стягнення шкоди.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2020 року у задоволенні позову керівника Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство "Українська залізниця" про стягнення шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області просить скасувати рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2020 року по справі №174/318/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відзивів на апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.01.2020 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Колесниковим І.М., за результатами розгляду матеріалів, які надійшли від Вільногірського ВП ЖвВП ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2020 року № 47.2-237, було виявлено, що 25.11.2019 року о 13.00 год. в м.Вільногірськ в лісозонній смузі, гр. ОСОБА_1 здійснив знищення захисних лісових насаджень, а саме спиляв дерево дубу, складено протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП. (а.с. 51-54).
17 січня 2020 року цією ж посадовою особою винесено постанову № 10275 за результатом розгляду вищевказаного протоколу, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., за те, що він вчинив порушення ст.69 Лісового Кодексу України, а саме 25.11.2019 року здійснив знищення захисних лісових насаджень лісопосадки, яка розташована між залізничними коліями та асфальтною дорогою, що веде до вул. Південної м.Вільногірська. (а.с.55-56).
Згідно копії квитанції від 24.01.2020 року ОСОБА_1 сплатив штраф в розмірі 510,00 грн. (а.с. 57).
З копії постанови заступника начальника СВ Вільногірського ВП ЖвВП ГУ НП в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , від 11.12.2019 року, вбачається, що кримінальне провадження №12019040150000388 від 25.11.2019 року по факту кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України закрито у зв'язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.(а.с.15-16).
Відповідно до копії листа № 2019/2445 від 09.12.2019 року, заступника начальника УАКБ та ЖКГ Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , місце знаходження запитуваної земельної ділянки з координатами 482751,3Н_340029,6Е знаходиться в адміністративних межах Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 20).
З копії відповіді начальника структурного підрозділу «Дніпровська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» № 889 від 28.11.2019 року, вбачається, що працівниками Верхівцевської виробничої дільниці був здійснений огляд ділянки на 100 км перегону Вільногірськ - Ерастівка та встановлено у виділі № 88, кварталу № 23 з правої сторони колії зрізане одне дерево дуба, діаметр пня якого 50 см. Захисні лісонасадження на 100 км перегону Вільногірськ - Ерастівка, виділ №88 знаходяться у смузі відведення Придніпровської залізниці і обліковуються на балансі ПЧЛ-1 (а.с.42)
Згідно копії рішення від лютого 1998 року голови Дніпропетровської обласної ради, лісозахисні смуги вздовж Придніпровської залізниці в межах міст, районів Дніпропетровської області (згідно з додатком), які згідно до Лісового кодексу України належать до лісів першої групи, відносяться до категорії захисних смуг лісів уздовж залізниць. Управлінню Придніпровської залізниці доручено забезпечити ведення лісового господарства за режимом, установленим категорією захисності (а.с 47).
З копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку слідує, що земельна ділянка за кадастровим номером 1210200000:01:720:0001 розташована на території Вільногірської міської ради і з 26.04.2013 року перебуває у приватній власності, площа земельної ділянки 27,9931га. (а.с.43-46).
З копії розрахунку № 316 від 28.11.2019 року, наданого Державним підприємством «Верхньодніпровське лісове господарство», шкода заподіяна лісу шляхом самовільної вирубки дерева дуба у кількості 1 штука із середнім діаметром 45,5 см становить 10633,97 грн. (а.с. 41).
Згідно копії висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 10.12.2019 р. № 4064/19, вартість завданого збитку, спричиненого внаслідок зрізу однієї деревини дубу, яка в місці зрізу має діаметр від 410 мм до 500 мм, овальної форми, на момент вчинення правопорушення 25.11.2019, становить 10633,97 грн. (а.с. 39-40).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 статті 105 цього кодексу встановлена відповідальність за порушення лісового законодавства осіб, винних у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Статтею 107 Лісового кодексу України передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, земельна ділянка (з координатами 482751,3Н_340029,6Е), кадастровий номер 1210200000:720:0001 де росло спиляне дерево, знаходиться в адміністративних межах Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, однак перебуває у приватній власності(а.с.43)
При цьому, будь-яких доказів того, що власником цієї земельної ділянки є саме вказана рада, позивачем не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, дерево, яке було спиляно відповідачем, обліковується на балансі ПЧЛ-1 АТ «Українська залізниця» (а.с.42), і доказів того, що це дерево перебувало у віданні Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, позивачем також не надано.
Отже, знищене дерево перебувало у віданні АТ «Українська залізниця», яке до того ж, відповідно до копії постанови заступника начальника СВ Вільногірського ВП ЖвВП ГУ НП в Дніпропетровській області Ігнатченка Є.В. (а.с.15-16), 28.11.2019 року було визнано потерпілим у кримінальному провадженні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що прокурор, звернувшись до суду в інтересах Вільногірської міської ради, невірно обрав спосіб захисту порушеного права та вступив у справу на стороні неналежного позивача, тому підстави для стягнення з відповідача на користь Вільногірської міської ради Дніпропетровської області шкоди, заподіяної внаслідок знищення дерева, відсутні.
Доводи апелянта, що збитки завдані внаслідок незаконної порубки дерева породи дуб в адміністративних межах Вільногірської міської ради, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Вільногірської міської ради на розподільчий казначейський рахунок зазначеної міської ради за кодом класифікації доходів бюджету, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечать наявним в матеріалах справи доказам та встановленим судом першої інстанції обставинам справи.
Отже, вірними є висновки суду першої інстанції, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права та останній вступив у справу на стороні неналежного позивача.
Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді В.С.Городнича
М.Ю.Петешенкова