Провадження № 22-ц/803/5132/21 Справа № 180/1956/20 Суддя у 1-й інстанції - Тананайська Ю. А. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 30
09 червня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я,-
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я, посилаючись на те, що ОСОБА_1 при виконанні трудових обов'язків, внаслідок нещасного випадку, отримав виробничу травму, про що було складено Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Оглядом МСЕК від 15 червня 2010 року ОСОБА_1 первинно встановлено 10% втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 55000 гривень, яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2021 року позов задоволено частково та ухвалено стягнути з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень, без утримання податків та зборів, згідно чинного законодавства України; вирішено питання стосовно судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи тяжкість наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотність змін його здоров'я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, з того приводу, що позивач переніс операцію, та кришталик ока так і не вдалося врятувати, активізувалися побічні захворювання: сильний головний біль, підвищений тиск правого ока, що призводить до порушення зору і на іншому оці, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності, суд вважав необхідним визначити розмір компенсації в сумі 10 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
В апеляційній скарзі АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" просить рішення суду змінити зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 10 000 грн. до 5 000 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2021 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача.
15 вересня 2000 року о 03-00 год. з ОСОБА_1 при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок: при відбійці гірничої маси шнеком комбайну КДР-5 мілкі частинки руди попали в ліве око ОСОБА_1 . Внаслідок чого отримав травматичну катаракту з внутрішньохрусталиковим інородним тілом, центральний рубець роговиці лівого ока. За даним випадком складено акт за формою Н-1 №15 від 15.02.2001 року (а.с.9-10).
Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 15 червня 2010 року ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом (а.с.8).
Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що враховуючи тяжкість наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотність змін його здоров'я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, з того приводу, що позивач переніс операцію, та кришталик ока так і не вдалося врятувати, активізувалися побічні захворювання: сильний головний біль, підвищений тиск правого ока, що призводить до порушення зору і на іншому оці, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності, суд вважав необхідним визначити розмір компенсації в сумі 10 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснення, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що позивач зазнав ушкоджень здоров'я, при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок: при відбійці гірничої маси шнеком комбайну КДР-5 мілкі частинки руди попали в ліве око ОСОБА_1 ; встановивши, що позивачу при первинному огляді встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, яка спричинена втратою здоров'я, отриманням професійного захворювання під час перебування в трудових стосунках з відповідачем.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції значно завищений розмір стягнутої з них суми моральної шкоди, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки суд з врахуванням того, що позивач працював у відповідача на посаді пов'язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань, пов'язаних з фізичним станом здоров'я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках вірно визначився із сумою моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності неправомірних дій з боку відповідача та недоведеності ступеню страждань позивача є безпідставними.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
За таких обставин рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, є правильним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко