Провадження № 22-ц/803/5012/21 Справа № 216/3110/18 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
09 червня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого- судді Бондар Я.М.,
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання - Кислиця І.В
сторони справи :
позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач - Комунальне підприємство «Парковка та реклама»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, яка постановлена суддею Кузнецовим Р.О. у м. Кривому Розі (відомості щодо дати складання повного тексту судового рішення відсутні),-
У червні 20218 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до КП «Парковка та реклама» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Парковка та реклама» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
В апеляційній скарзі представник позивач ОСОБА_3 , просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В мотивування доводів апеляційної скарги посилається на те, що заяви про відкладення подавались представником позивачів виключно із-за того, що йому було достовірно відомо, що представник відповідача не зможе прибути у судове засідання.
Крім того, представника позивачів про слухання справи було повідомлено шляхом надсилання смс, однак такий вид повідомлення не є належним, оскільки представник позивачів не подавав відповідної заяви та оповіщення про судові засідання шляхом надсилання СМС не є належною формою судового повідомлення відповідно до вимог ст..ст. 128-139 ЦПК України
У відзиві на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу представника позивачів, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач КП «Парковка та реклама», вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у зв'язку з повторною неявкою позивача та представника позивача у судові засідання на 03.06. 2020 року та 21.09.2020 року, 03.12.2020 року, 21.09.2020 року суд дійшов висновку, що позивачі та представник позивачів належним чином повідомлені про день та час слухання справи, не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
В силу ст. 13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливістю звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Відповідно до вимог 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку про те, що умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез'явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 06 грудня 2019 року
Судове засідання від 06 грудня 2019 року відкладено на 11 березня 2020 року для надання часу ознайомитись з відзивом на позовну заяву. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
11 березня 2020 року від представника позивачів ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення слухання справи та надання часу для уточнення позовних вимог з урахуванням доказів, наданих відповідачем (а.с. 118). Слухання справи відкладено на 03 червня 2020 року.
Судове засідання з розгляду даної справи було призначено на 03.06.2020 року, проте, позивачі та їх представник, адвокат Бурлаченко С.Ю. у вказане судове засідання не з'явились. За клопотанням представника позивачів ОСОБА_3 судовий розгляд справи було відкладено на 21 вересня 2020 року у зв'язку з його зайнятістю у іншому судовому засіданні (а.с. 128).
У судове засідання призначене на 21.09.2020 року, позивачі та їх представник, адвокат Бурлаченко С.Ю. не з'явились. За клопотанням представника позивачів ОСОБА_3 судовий розгляд справи було відкладено на 03 грудня 2021 року, у зв'язку з перебуванням представника позивачів у терміновому відрядженні (а.с. 138).
У судове засідання призначене на 03.12.2020 року, позивачі та їх представник, адвокат Бурлаченко С.Ю. не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ЦПК України, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду від 21.09.2020 за допомого SMS-повідомлення. 02.12.2020 року від представника позивачів адвокатом Бурлаченко С.Ю, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням на лікарняному (а.с. 148).
Згідно з частинами другою, четвертою, тринадцятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику смс-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Матеріали справи не містять доказів про те, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_3 подавав заявку до суду про направлення йому повістки смс-повідомленням, що свідчить про неналежне повідомлення про розгляд справи призначеної на 03.12.2020 року.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верхвоного суду від 18.03.2020 року у справі 704/435/19-ц.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. ( ст.8 Закону України « Про судоустрій і статус суддів».)
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що протягом тривалого часу розгляд справи не відбувся, справа розглядається в суді з червня 2018 року, що свідчить про неналежну підготовку справи до судового розгляду та порушення судом першої інстанції ст.6 Конвенції в частині дотримання розумності строків розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду в порушення вимог ст. 257 ЦПК України, не перевірив належним чином обставини справи та не врахував заяву позивача за розгляд справи за його відсутності, не з'ясував чи не порушується право позивача на вирішення спору судом упродовж розумного строку, справа перебувала в провадженні суду більше дев'яти місяців, тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про залишення позову без розгляду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 374,379,381,383,384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 09 червня 2021 року.
Головуючий:
Судді: