Єдиний унікальний номер 235/318/21
Номер провадження 33/804/306/21
03 червня 2021 року м. Бахмут
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Савкова С.В., за участі секретаря судового засідання Ямчук О.М., в режимі відеоконференції особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , за його апеляційною скаргою на постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2021 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого
за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,-
Судом першої інстанції встановлено, що 11.01.2021 року о 12 годині 00 хвилин в м. Покровськ по вул. Шосейна,105, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 21093, н/з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння(звуження зіниці очей, не реагують на світло, тремтіння пальців рук), відмовився в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху від продуття газоаналізатора та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі в присутності свідків.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2021 року скасувати, у зв'язку із тим, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою.
Апелянт зазначає підстави, відповідно до яких, на його думку, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню, зокрема:
1. Суд розглянув справу без його участі та без належного повідомлення про час, дату та місце судового засідання, у зв'язку із чим він не зміг реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП.
2. В період з 01.07.2020 по 17.03.2021 року Кодексом України про адміністративні правопорушення не була передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
3. Поліцейські не повідомили йому причину зупинки. Під час оформлення протоколу поліцейські проігнорували вимогу забезпечити його захисником та не роз'яснили положення ст.63 Конституції України. Протокол він не підписував і йому не вручили його копію. Крім того, не роз'яснили, яка відповідальність передбачена за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
4. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі він не відмовлявся. При цьому поліцейські направлення на такий огляд не складали.
5. В постанові судді відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснювалась фіксація події, у зв'язку із чим такий доказ слід визнати недопустимим.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду.
В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_1 зазначив, що 11.01.2021 року у нього було вилучене водійське посвідчення, замість якого поліцейські видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. По закінченню 3-місячного терміну дії дозволу він звернувся до поліції, де йому повідомили, що справа відносно нього знаходиться на розгляді в Красноармійському міськрайонному суді. Потім, 21.04.2021 він звернувся із клопотанням до суду, в якому просив повідомити на якій стадії розгляду знаходиться справа щодо нього. Далі, 08.05.2021, він отримав поштою копію оскаржуваною постанови, після чого звернувся із апеляційною скаргою.
Вказані вище обставини, на думку ОСОБА_1 є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження.
В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді має бути поновлений, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 був повідомлений поліцейськими про дату, час та місце судового розгляду. Разом з тим, справу розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , а копію оскаржуваної постанови, у визначений ст.285 КУпАП строк, йому не направлено. Про існування оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 стало відомо 08.05.2021 року, після особистого звернення до суду.
З огляду на викладене, вважаю, що строк на апеляційне оскарження повинен бути поновлений.
Перевіряючи постанову судді в межах апеляційної скарги, слід зазначити наступне.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що дійсно він був зупинений поліцейськими та йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, від чого він відмовився в присутності двох свідків. З приводу даної події додав, що за тиждень до цього він вживав канабіс, у зв'язку із чим до медичного закладу не став їхати, оскільки вважає, що у випадку позитивного тесту його буде постановлено на облік у лікаря нарколога та, можливо, буде вилучений автомобіль.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №095081від 11.01.2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких водій ОСОБА_4 на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі. З відеозапису, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України становить, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол в даному випадку складений уповноваженою особою з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким, чином для наявності об'єктивної сторони складу цього правопорушення в діях особи підлягають доведенню:
1) керування особою, що притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом;
2) наявність у такої особи ознак наркотичного сп'яніння;
3) відмова особи від проходження огляду відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявними у справі докази доводять зазначені обставини.
Так, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується його особистими письмовими поясненнями та наявним в справі відеозаписом.
Наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння підтверджується відеозаписом, на якому зафіксовано, як поліцейський оголошує ознаки наркотичного сп'яніння, які виявлені у ОСОБА_1 , на що останній не висловлює будь-яких заперечень.
Безпосередньо відмова від проходження огляду підтверджується відеозаписом та письмовими поясненнями ОСОБА_1 та свідків.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги, слід зазначити таке.
Апеляційний суд звертає увагу, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 під особистий підпис був повідомлений поліцейським про час, дату та місце судового розгляду.
Згідно ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, зазначив що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, не відноситься до переліку визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
На підставі вище зазначеного вважаю безпідставними апеляційні доводи про порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП.
До того ж, при апеляційному перегляді, ОСОБА_1 не був обмежений у правах, передбачених ст.268 КУпАП, в тому числі і в правах бути присутнім в апеляційному суді, давати особисті пояснення, заявляти клопотання та подавати докази.
Шодо посилання на відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення норми, за якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, слід зазначити наступне.
01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 року, яким Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Стаття 130 КУпАП викладена в новій редакції «Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» .
Відповідно п. 6 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Крім того, слід звернути увагу, що на теперішній час діє Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року, який набув чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, а саме 01 липня 2020 року.
Відповідно до вказаного закону № 720-IX від 17 червня 2020 року, внесено зміни у розділ I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"№ 2617-VIII від 22.11.2018 року, а саме: виключено пункт 1підпункти 2-4, тобто, на теперішній час стаття 130 КУпАП діє в тій редакції, що діяла до 01 липня 2020 року.
Аналізуючи наведені норми права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в даному випадку відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не скасовано та не пом'якшено, а навпаки, посилено, а враховуючи, що на час вчинення ОСОБА_1 , тобто 11 січня 2021 року, ч. 1 ст. 130 КУпАП діяла в редакції «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», підстав для закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не вбачається і суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання на відсутності в постанові судді технічного засобу, яким здійснювалась фіксація події, не може бути підставою для скасування постанови.
Разом з тим, відворенням відеозапису апеляційним судом встановлено, що відеозапис здійснено за допомого нагрудного відеореєстратова «DSJ».
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , у своїй сукупності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спростовуються належними та достатніми доказами, які наявні в матеріалах.
Так, з відеозапису вбачається, що поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 причину зупинки, належним чином роз'яснено про наслідки його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та повідомлено про складання адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, що спростовує доводи апелянта у цій частині.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_5 власним підписом засвідчив факт роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Крім того, в протоколі наявний підпис ОСОБА_5 і про отримання його копії.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого об'єктивного підтвердження, то підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: