Єдиний унікальний номер 233/4620/17
Номер провадження 22-ц/804/1540/21
09 червня 2021 року
м. Бахмут
справа № 233/4620/17
провадження № 22-ц/804/1540/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Тимченко О.О.,
суддів: Новікової Г.В., Хейло Я.В.,
за участю секретаря судового засідання - Цимбал Д.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»,
третя особа - Управління по справам захисту прав споживачів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 233/4620/17 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», третя особа - Управління по справам захисту прав споживачів, про захист прав споживачів та визнання дій неправомірними,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2021 року (суддя Мартишева Т.О.), постановлену в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 07 квітня 2021 року,-
В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в обґрунтування якої послалась на те, що 27 березня 2019 року Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув цивільну справу за позовом споживача послуг до КП «Компанія «Вода Донбасу» у м. Дружківка про захист прав споживачів з обставинами, подібними позову ОСОБА_1 , та дійшов висновку, що саме відповідач КП «Компанія «Вода Донбасу» несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування і монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин виконавця послуг та органу державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
При розгляді її позову суди не звернули уваги на правові висновки, які були нею надані до суду, а також не зазначили жодного правового висновку в ухвалених судових рішеннях. При ознайомленні з матеріалами справи вона виявила, що відсутні деякі документи, а саме: клопотання від 16 січня 2018 року, яке вона надала в судовому засіданні до Апеляційного суду Донецької області; додаткова угода від 07 грудня 2017 року до договору надання юридичних послуг. Суд першої інстанції не застосував законодавство, яке підлягало застосуванні при вирішенні справи, а норми матеріального права, що були ним застосовані, спрямовані проти захисту прав споживача. За весь час розгляду справи у суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції третя особа - Управління по справам захисту прав споживачів не приймала участь та не бажала приймати участь в судових засіданнях, вказані дії вважає не припустимими. Мотивом звернення із заявою про перегляд судових рішень заявниця зазначає неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло винесення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Просила суд задовольнити заву про перегляд судових рішень та відкрити провадження; скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року у цивільній справі № 233/4620/17 та прийняти нове рішення; переглянути рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року у цивільній справі № 233/4620/17 у зв'язку з виключними обставини, якими порушені її права як споживача і винести справедливе рішення; переглянути постанову Верховного Суду від 21 серпня 2018 року по справі № 233/4620/17 провадження № 61-12053св18 у зв'язку з виключними обставинами, якою порушені її права, як споживача.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування та перегляд за виключними обставинами рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року у цивільній справі № 233/4620/17 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про захист прав споживачів та визнання дій неправомірними , відмовлено та рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року у цивільній справі № 233/4620/17 залишено в силі.
Судове рішення мотивоване тим, що наведені ОСОБА_1 обставини щодо не врахування судами при розгляді її позову правових висновків Верховного Суду, не застосування законодавства, яке на її думку підлягало застосуванню, неоднакове застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, що потягло винесення різних за змістом судових рішень, а також питання щодо участі у судовому розгляді третьої особи, невідповідності у додатках до матеріалів справи, не є виключними у розумінні вимог частини 3 статті 423 ЦПК України.
У апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду ОСОБА_1 посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідне-каналізаційного господарства як виконавця житлово-комунальних послуг забезпечити за власний рахунок проведення планової повірки належного їй лічильника холодної води № 160492 за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідне-каналізаційного господарства здійснити перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з 23 лютого 2014 року по наступний час; позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідача на її користь правові витрати у сумі 4000 грн.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що Верховний Суд відступив від правової позиції висловленої при розгляді її позовної заяви, що має важливе значення для перегляду рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року і постанови Верховного Суду від 21 серпня 2018 року.
Суди не звернули уваги на порушення КП «Компанія «Вода Донбасу» частини 3 статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» де виконавець послуг за водопостачання повинен робити повірку лічильника за власні кошти, а не споживач.
Розрахунок заборгованості, зроблений власною бухгалтерською службою не може бути єдиним доказом наявності заборгованості та її розміру і не має будь-яких привілеїв у порівнянні з її доказами ( квитанціями про оплату за водопостачання).
Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, що викладенні в заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
26 травня 2021 року представника КП «Компанія «Вода Донбасу» - Золяєва С.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, рішення залишити без змін.
В обґрунтування відзиву зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що в заяві відсутні підстави, передбаченні статтею 423 ЦПК України, щодо перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами.
На час виникнення спірних правовідносин для КП «Компанія «Вода Донбасу» в тариф на централізоване водопостачання і водовідведення не включені витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після перевірки, їх розпломбування і опломбування - безоплатне надання послуг з повірки та обслуговування приладів обліку води є порушенням ліцензійних умов ведення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №307 від 22 березня 2017 року, що тягне за собою застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій, а також необґрунтовані збитки.
У справах про захист прав споживачів діючи цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Заявник - ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила її задовольнити.
Представник КП «Компанія «Вода Донбасу» в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
Представник Управління по справам захисту прав споживачів в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
03 червня 2021 року від представника КП «Компанія «Вода Донбасу» - Золяєва С.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого зазначає, що він приймає участь в іншому судовому засіданні.
Апеляційний суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Апеляційний суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).
З метою дотримання розумних строків розгляду справи та того факту, що представником КП «Компанія «Вода Донбасу» - Золяєва С.А. не надано до апеляційного суду доказів на підтвердження того, що він приймає участь в іншому судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника КП «Компанія «Вода Донбасу».
Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з'явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
28 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду з позовом про скасування боргу та проведення повірки квартирних засобів обліку води та відшкодування моральної шкоди.(а.с.1-4 т.1).
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про захист прав споживачів дій неправомірними, відмовлено (а.с.145-149 т.1).
Не погодившись з рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року позивач - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.(а.с.168-177 т.1).
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року залишено без змін. (а.с.212-217 т.1).
02 березня 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2018 року у справі № 233/4620/17. Просила рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2018 року скасувати та направити справу до розгляду до суду першої інстанції. (а.с.1-8 т.2).
Постановою Верховного Суду від 21 серпня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 30 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 16 січня 2018 року залишено без змін. (а.с.51-55 т.2).
18 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами (а.с.77-82 т.2).
Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.
Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування та перегляд за виключними обставинами рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наведені ОСОБА_1 обставини щодо не врахування судами при розгляді її позову правових висновків Верховного Суду, не застосування законодавства, яке на її думку підлягало застосуванню, неоднакове застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, що потягло винесення різних за змістом судових рішень, а також питання щодо участі у судовому розгляді третьої особи, невідповідності у додатках до матеріалів справи, не є виключними у розумінні вимог частини 3 статті 423 ЦПК України.
Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У ЦПК України в розділі V «Перегляд судових рішень» у главі 3 «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами» містяться положення, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб'єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об'єкту перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.
Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною 3 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставами для перегляду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2021 року у зв'язку з виключними обставинами заявник ОСОБА_1 вважає те, що 27 березня 2019 року Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув цивільну справу за позовом споживача послуг до КП «Компанія «Вода Донбасу» у м. Дружківка про захист прав споживачів з обставинами, подібними позову ОСОБА_1 , та дійшов висновку, що обов'язок здійснювати своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі споживача, його обслуговування і ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, покладений на виконавця послуг із водопостачання.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовного того, що заявником не надано доказів того, що нормативно-правові акти на підставі яких ухвалювалось рішення визнано не конституційними або встановлено порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення відповідно до частини 3 статті 423 ЦПК України, оскільки наведені заявником обставини не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами.
Переоцінка доказів, до яких вдається ОСОБА_1 , не є підставою для перегляду рішення за виключними обставинами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами, а по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.
Доводи викладенні в відзиві на апеляційну скаргу, що відсутні підстави передбачені статтею 423 ЦПК України, щодо перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами є обґрунтованими.
Проте, необґрунтованими є інші доводи викладенні в відзиві на апеляційну скаргу, оскільки вони стосуються позовних вимог по суті спору, а не заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, а тому ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищезазначене, судові витрати пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2021 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.О.Тимченко
Судді: Г.В. Новікова
Я.В. Хейло