Єдиний унікальний номер 234/3713/20
Номер провадження 22-ц/804/1255/21
Головуючий у 1 інстанції Заборський В.О. Єдиний унікальний номер 234/3713/20
Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/1255/21
09 червня 2021 року Донецький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Папоян В.В.
суддів Корчистої О.І., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря Гладуха О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 лютого 2021 року цивільну справу №234/3713/20 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення переплати бюджетних коштів, (головуючий у 1 інстанції суддя Заборський В.О., повний текст рішення складено 19 лютого 2021 року),
У березні 2020 року УПСЗН Краматорської міської ради надало до суд позов, в обґрунтування якого зазначило, що 01.07.2016 року до УПСЗН звернулась ОСОБА_1 із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Згідно з наданої нею декларації до складу сім'ї окрім заявника входили чоловік заявника - чоловік заявника, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - донька, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_6 - донька, ОСОБА_7 - донька, ОСОБА_6 - донька, ОСОБА_8 - син, ОСОБА_6 - донька. Згідно чинного законодавства з аналогічними заявами відповідач зверталась неодноразово та їй своєчасно призначалася та виплачувалася соціальна допомога в повному обсязі.
В подальшому відповідач неодноразово зверталась за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та надавала відповідні заяви. На підставі вказаних заяв та доданих до них документів, зокрема декларації про доходи та майновий стан сім'ї, УПСЗН Краматорської міської ради були прийняті рішення про призначення відповідачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до п.10 Порядку призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям не призначається у випадку, якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв.м. на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв.м на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).
Згідно акту проведення перевірки достовірності та повноти інформації, наданої заявником для призначення державної соціальної допомоги, складеного державними соціальними інспекторами 10.10.2018 року за №632-18 встановлено, що сім'я відповідача з 27.01.2014 року володіє житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, заявник не вказала наявне житло при зверненні за соціальною допомогою, що є порушенням.
Оскільки у власності сім'ї відповідача у вказаний період перебувало два жилих приміщення, то вона не мала права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, проте надала позивачу недостовірні дані про доходи та майновий стан сім'ї. Внаслідок чого їй зайве було сплачено державну соціальну допомогу.
Сума надмірно виплачених бюджетних коштів відповідачу за період з період з 01.07.2014 року по 31.12.2018 року, складає 268385,56 грн.
Розпорядженням управління від 12.10.2018 року сім'я відповідача позбавлена права на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на період з 01.01.2019 року по 31.06.2019 року.
Оскільки були відсутні підстави для виплати відповідачу грошової допомоги та у добровільному порядку він відмовляється повернути зайве сплачені грошові кошти то позивач просив стягнути цю суму з відповідача на його користь та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів зазначає, що відповідно до п. 10 Порядку призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям державна соціальна допомога не призначається якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв.м. на 1 члена сім'ї на додатково 10,5 кв.м. на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). Встановлено, що сім'я відповідача з 2014 року володіє житловим будинком у м.Краматорську та житловим будинком у м.Слов'янську, однак заявник не вказав дане житло при зверненні за соціальною допомогою. Факт не отримання доходу від володіння зазначеним майно не впливає на можливість призначення допомоги. зазначає, що при розрахунку соціальної допомоги на різні періоди отримання була врахована різна кількість членів сім'ї, яку відповідачка зазначала у своїх деклараціях, та яка становила 8 та 7, а не 11 осіб.
Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалася, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Спірні правовідносини врегульовані Цивільним Кодексом України, Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», якій затверджено Постановою КМУ № 250 від 24.02.2003 року, відповідно до яких врегульовано порядок нарахування та виплати відповідної державної соціальної допомоги.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» визначено, що соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі у розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 7 вказаного закону (в редакції, яка діяла на момент звернення) державна соціальна допомога не призначалася у випадку, зокрема, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю.
Аналогічна норма зазначена у пункті 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, якій затверджено Постановою КМУ № 250 від 24.02.2003 року (далі Порядок) визначено державна соціальна допомога не призначається, якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю.
Відповідно до частини 4 статті 7 вищевказаного Закону та пункту 12 Порядку, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Згідно із пунктом 18 Порядку виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється якщо малозабезпеченою сім'єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення.
Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 01.07.2014 року кожні пів року зверталась до відповідача із заявами за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а саме із заявами від 08.07.2014 року, 05.01.2015 року, 02.07.2015 року, 05.01.2016 року, 01.07.2016 року, 04.01.2017 року, 03.07.2017 року, 03.01.2018 року, 03.07.2018 року. Разом із зазначеними заявами відповідачем подавались декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. У розділі ІІІ «Відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо» відповідач зазначала, що її чоловіку належить будинок по АДРЕСА_3 , дата набуття права 27.05.1998 рік.
На підставі заяв ОСОБА_1 позивачем приймалися рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а саме з 01.07.2014 р. по 31.12.2014 р. у розмірі 6872,71 грн; з 01.01.2015 р. по 18.03.2015 р. у розмірі 7746,83 грн; з 19.03.2015 р. по 22.03.2015 р. у розмірі 7246,83 грн; з 23.03.2015 р. по 30.06.2015 р. у розмірі 7496,83 грн; з 01.07.2015 р. по 31.12.2015 р. у розмірі 7233,36 грн; з 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. у розмірі 8172,39 грн; з 01.05.2016 р. по 30.06.2016 р. у розмірі 8662,39 грн; з 01.12.2016 р. по 02.12.2016 р. у розмірі 9175,97 грн; з 03.12.2016 р. по 31.12.2016 р. у розмірі 8675,97 грн; з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. у розмірі 7604,67 грн; з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. у розмірі 6600,88 грн; з 01.09.2017 по 28.02.2018 р. у розмірі 1060,99 грн; з 01.01.2018 р. по 30.06.2018 р. у розмірі 5598,40 грн; з 01.07.2018 р. по 26.09.2018 р. у розмірі 1888,81 грн; з 27.09.2018 р. по 31.12.2018 р. у розмірі 1388,81 грн.
10.10.2018 року за результатами перевірки відповідача державним соціальним інспектором складено Акт проведення перевірки достовірності та повноти інформації, наданої заявником для призначення державної соціальної допомоги № 632-18, в якому зазначено, що при зверненні від 03.01.2018 року відповідачем не надано інформацію про наявність у власності сім'ї додаткового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та отриманий її чоловіком ОСОБА_2 дохід на суму 47532,16 грн у вигляді вказаного будинку і земельної ділянки для його обслуговування, право на які набуто 18.11.2017 році, внаслідок прийняття ним у спадщину майна. Також не надано інформацію про наявність у її власності додаткового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , право на який набуто 27.01.2014 році на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. При цьому право власності відповідачки на зазначений будинок припинено 15.09.2016 року згідно договору купівлі-продажу №І-3385.
Рішенням управління від12.10.2018 року на підставі п.12 Порядку сім'я відповідача позбавлена права на призначення держаної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Та розпорядженнями УПСЗН Краматорської міської ради від 12.10.2018 року №354 та 355 на підставі п.28 Порядку розрахована сума надміру виплачених коштів за період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 рік та з 01.01.2018 року по 31.10.2018 рік, яка у загальному порядку складає 268385,56 грн,
З письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 до УПСЗН Краматорської міської ради 05.10.2018 року убачається, що остання заперечує надання нею недостовірної інформації щодо наявного у сім'ї житла.
Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та технічних паспортів нерухомого майна чоловіку відповідача - ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок житловою площею 23,8 кв.м, загальною площею 39,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; та відповідачу - ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок житловою площею 83,4 кв.м, загальною площею 151,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї №2941 від 25.09.2020 року, яка видана Ясногірською селищною радою ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_3 . До складу сім'ї ОСОБА_1 окрім нею входять: чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Всі особи зареєстровані за вказаною адресою з 01.01.2014 року по 30.07.2018 року.
За таких обставин, суд першої інстанції з урахуванням майнового стану родини, яка складається з 11 осіб, загального розміру жилої площі житла, яке перебуває у їх власності, враховуючі соціальний статус сім'ї, наявність у відповідача почесного звання «Мати-героїня», необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права людини, обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено факт навмисного приховування ОСОБА_1 своїх статків при поданні декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням соціальної допомоги та відмовив у задоволенні позовних вимог.
Апеляційний суд погоджується з такими правовими висновками суду та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо їх помилковості, оскільки як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм належну оцінку.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», яким визначена соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.
Порядок призначення та виплати соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
За змістом пункту 6 Порядку для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).
Статтею 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» встановлені умови, за яких державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата, зокрема - коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю.
З матеріалів справи убачається, що загальний склад сім'ї відповідача становить 11 осіб, та у власності родини заявника наявні два житлових будинки житловою площею 23,8 кв.м та 83,4 кв.м, що в загальному розмірі не перевищує визначеної ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» допустимої норми.
Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги, що задекларована заявником кількість членів сім'ї в різна час складала 7 та 8 осіб, оскільки навіть за наявності меншого складу сім'ї необхідно враховувати, що частиною другою статті 7 зазначеного закону встановлено, що за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо, зокрема, у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).
Відповідно до пункту 25 Порядку виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.
З системного аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що припинення виплати та повернення виплаченої соціальної допомоги з підстави, передбаченої абзацом четвертим частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» можливе за наявності таких обов'язкових умов: малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування; у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю; відсутні обставини, передбачені частиною другою статті 7 цього Закону; дотримано процедуру прийняття рішення місцевою державною адміністрацією про призначення соціальної допомоги у разі, коли є обставини та умови, передбачені частинами першою та другою; відсутні ознаки (обставини) навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
За змістом абзацу четвертого частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та/або повернення (стягнення) її, у випадку, коли малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування або у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є інше житло, загальний розмір площа якого перевищує встановлені норми, можливі тоді, коли відсутні відомості про те, що в малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), або обставини навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу, тобто коли відсутні обставини, передбачені частиною другою та/або частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням наведених норм, суд апеляційної інстанції встановив, що сім'я ОСОБА_1 виховує трьох неповнолітніх дітей та повернення (стягнення) наданої соціальної допомоги за таких умов може застосовуватися, лише у випадку, коли місцева державна адміністрація на підставі відповідних рішень за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та зібраної інформації про сім'ю, її власність, доходи, майно прийме рішення про відмову у наданні соціальної допомоги.
Оскільки під час розгляду справи позивачем не було доведено факт прийняття рішення про відмову у наданні соціальної допомоги відповідача у розумінні положень частини 2 статті 7 вищевказаного Закону, та доказів на підтвердження дотримання відповідної процедури не надано, суд апеляційної вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення надмірно виплачених коштів малозабезпеченій сім'ї, у якій на час звернення виховується троє неповнолітніх дітей.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09 червня 2015 року у справі № 21-201а15, у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі № 127/26649/16 (провадження № 61-34566св18) та у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 127/8991/16 (провадження № 61-8398св18).
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності навмисного подання відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу, тобто коли відсутні обставини, передбачені частиною другою та/або частиною четвертою цієї статті.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 345/1183/17 (провадження № 14-420цс19) ухвалена за наслідками розгляду позову про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії внаслідок зловживання з боку відповідача, тобто фактичні обставини у цій справі є іншими.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач, подаючи відповідну декларацію про доходи та майновий стан і не вказавши у ній відомості щодо житлових будинків, мала на меті приховати ці дані.
Отже, враховуючи соціальний статус сім'ї відповідача, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на родину ОСОБА_9 надмірного тягаря.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесене з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня постановлення безпосередньо до Верховного Суду.
Судді: В.В. Папоян
О.І. Корчиста
Ю.М.Мальований
Повний текст постанови складено 09 червня 2021 року
Суддя-доповідач В.В. Папоян