Справа № 689/2273/20
2/689/149/21
Іменем України
24.05.2021 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -
головуючий-суддя Баськов М.М.
за участю
секретаря судового засідання Грановської Д.А.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія") про визнання виконавчого напису від 23 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрованого в реєстрі за №48663, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" 8868 грн. заборгованості за кредитним договором №AG5139424 від 13.01.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" (далі - ТОВ "ФК "Дінеро") та ОСОБА_2 , таким, що не підлягає виконанню.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що на її поштову адресу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2020, винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., із змісту якої їй стало відомо, що 23 вересня 2020 року приватним нотаріусом Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис №48663 про стягнення з неї на користь ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" заборгованості в сумі 8868 грн. Позивач вказала, що нею не укладались і не підписувалися ніякі кредитні договори з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", грошові кошти від відповідача вона не отримувала і про заборгованість їй нічого не відомо. Крім того, у виконавчому документі зазначено адресу боржника: АДРЕСА_1 , за якою позивач ніколи не проживала, оскільки постійно проживає в с. Монастирок Хмельницького (раніше - Ярмолинецького) району Хмельницької області.
Позивач ствердила, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки стягувачем нотаріусу не було надано оригіналу кредитного договору, який містить підпис, що належить ОСОБА_2 , а також свідомо надано неправдиву інформацію про місце проживання/знаходження боржника. Оскільки ніяких коштів від стягувача позивач не отримувала, заборгованості перед ним не має, тому вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В ході судового розгляду представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та пояснив, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки нотаріусу не було надано документів на підтвердження безспірності вимог та не було дотримано процедури стягнення заборгованості за кредитним договором. Зокрема, зазначив, що не зрозуміло, на підставі якого договору позики вчинявся виконавчий напис, відсутня виписка з рахунку боржника, з якої можна було б визначити суму заборгованості та період, за який вона нарахована, відсутній договір про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ "ФК "Дінеро" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія". Щодо наявності між сторонами спору щодо суми стяґнення зазначив, що позивач отримала від ТОВ "ФК "Дінеро" грошові кошти в сумі 1000 грн., а у виконавчому написі сума кредиту становить 5000 грн. Також до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, однак у виконавчому написі стягнуто пеню за більший термін. Тому представник позивача вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Представник відповідача - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", який у встановленому порядку оповіщений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.
Треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., які у встановленому порядку оповіщені про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 13 січня 2019 року між ОСОБА_2 і ТОВ "ФК "Дінеро" було укладено договір позики №AG5139424, згідно якого сума позики становить 1000 грн.; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв"язку з простроченою заборгованістю 89 грн.; пеня, якщо є - 1,5%; дата виплати - 27.01.2019; позика надається безкоштовно.
23 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №48663, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: 32125, с.Монастирок Ярмолинецького району Хмельницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 , яка є боржником за кредитним договором №AG5139424 від 13.01.2019, укладеним з ТОВ "ФК "Дінеро", правонаступником усіх прав та обов"язків якого, на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами №06112018/DG від 06 листопада 2018 року є ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" 8868 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 368 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 2500 грн., плата за вчинення виконавчого напису - 1000 грн.
Згідно з указаним виконавчим написом стягнення заборгованості проводиться за період з 06.11.2018 по 11.03.2020.
02.10.2020 ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", в особі представника за довіреністю Голочалова В.Г., звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. з заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса.
05.10.2020 постановою приватного виконавця було відкрито виконавче провадження ВП №63196525 за зазначеним виконавчим написом, а постановою від 03.11.2020 звернуто стягнення на доходи ОСОБА_2 , які вона отримує у відділі освіти Ярмолинецької районної державної адміністрації.
Дані обставини підтверджуються: спеціальними умовами договору позики №AG5139424 від 13.01.2019 (а.с. 70); виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 23.09.2020, зареєстрованим в реєстрі за №48663 (а.с. 75); постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження серії ВП №63196525 від 05.10.2020 (а.с. 5, 65); постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 03.11.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 62).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В силу ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес одним із способів, визначених вказаною статтею, або іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першої статті 1 Закону України “Про нотаріат” нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат").
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлений інший строк давності, - не минув цей строк.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У вказаній справі ОСОБА_2 в особі свого представника посилається на те, що розмір заборгованості є спірним.
Як вбачається з матеріалів справи, договір позики №AG5139424 між ТОВ "ФК "Дінеро" і ОСОБА_2 укладено 13.01.2019, дата виплати - 27.01.2019, сума позики - 1000 грн., даним договором не передбачено сплати відсотків за користування позикою (а.с.70), а згідно виконавчого напису право вимоги ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" за вказаним договором позики виникло 06 листопада 2018 року на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами №06112018/DG, стягнення заборгованості проводиться за період з 06.11.2018 по 11.03.2020, прострочена сума кредиту - 5000 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 368 грн. (а.с. 75)
Крім того, відповідачем не надано суду документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №48663, в тому числі виписки за кредитним договором, яка підтверджує розмір заборгованості та період, за який її нараховано, а тому неможливо зробити висновок про порядок нарахування процентів та пені.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
В силу ст. 141 ЦПК України з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати по справі в сумі 840,80 грн.
На підставі ст. 39, 87-91 Закону України “Про нотаріат”, ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, керуючись ст. 12, 76-80, 81, 109, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 23 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №48663, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (код ЄДРПОУ 38750239) 8868 грн. (вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень) заборгованості за кредитним договором №AG5139424 від 13.01.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" та ОСОБА_2 , таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 04 червня 2021 року.
Суддя М.М.Баськов