08.06.2021 Справа №607/7028/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «Україна» Ресторан,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Тернопільським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 619705 від 13.04.2021 вбачається, що 27.03.2021 о 22 год. 32 хв. ОСОБА_1 в приміщенні закладу громадського харчування «Файне місто», що за адресою: м. Тернопіль вул. Шевченка, 23, виявлений факт порушення карантинних обмежень, що виразилось в подальшому прийомі і обслуговуванні відвідувачів після 22.00 год., чим порушено вимоги п. 6 Рішення штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру та території Тернопільської міської територіальної громади від 26.03.2021 № 40 та п. 3-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями).
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 619706 від 13.04.2021 вбачається, що 27.03.2021 о 22 год. 37 хв. в.о. директора ТОВ «Україна» Ресторан ОСОБА_1 , яка здійснює свою діяльність в закладі громадського харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , допустила роботу вказаного закладу, чим порушено вимоги п. 6 Рішення штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру та території Тернопільської міської територіальної громади від 26.03.2021 № 40 та п. 3-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) та ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, однак її захисник у судовому засіданні подав письмові заперечення, в яких вказав, що ОСОБА_1 не є суб'єктом вчинення даного правопорушення, а тому, просив закрити дану справу за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення за ознаками за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень частини 1 статті 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Статтями 1, 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб №1645-ІІІ від 06.04.2000р., визначено, що карантин це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Диспозиція статті 44-3 КУпАП не встановлює конкретних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм під час дії карантину, адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, обмежень прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов'язків.
Отже, стаття 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. В даному конкретному випадку на вимоги 3-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
У відповідність до положень пункту 3-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на території регіонів, на яких установлено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки, діють обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені пунктом 3 цієї постанови.
Додатково на території регіонів, на яких установлено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки, рішенням регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій запроваджуються посилені заходи контролю за дотриманням на території регіону встановлених обмежувальних протиепідемічних заходів, готовності закладів охорони здоров'я до прийому хворих на COVID-19, виявлення та реєстрації осіб з підозрою на COVID-19 відповідно до стандартів Міністерства охорони здоров'я.
На території окремих територіальних громад у межах регіонів, на яких установлено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки, рішенням місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій встановлюються додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, які не передбачені пунктом 3 цієї постанови, у разі наявності таких ознак: кількість виявлених нових випадків COVID-19 протягом останніх семи днів на території окремої територіальної громади перевищує 70; кількість виявлених нових випадків COVID-19 протягом останніх семи днів перевищує кількість випадків за аналогічний період на 50 та більше відсотків.
Крім цього, згідно п. 6 Рішення штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру та території Тернопільської міської територіальної громади від 26.03.2021 № 40, вирішено заборонити роботу після 22-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 21-ї години, суб'єктів, господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Дане рішення оприлюднене на офіційному сайті Тернопільської міської раде, де повідомлено, що воно вступає в дію з 29.03.2021.
Події, відображені в даних протоколах про адміністративне правопорушення відбулись 27.03.2021.
Окрім того, встановлена заборона приймання відвідувачів суб'єктами господарювання. А громадяни, які не є суб'єктами господарювання, не можуть бути суб'єктом правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП
Визначення поняття суб'єкта господарювання наведене у статті 55 Господарського кодексу України. Згідно частини першої якої суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно частини другої статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання зокрема, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Україна» Ресторан, при цьому, до її посадових обов'язків не було віднесено вирішення питань, які пов'язані з приймання відвідувачів в ресторані «Файне місто» та 27.03.2021 в барі «Файне місто» вона відвідувачів не приймала та не обслуговувала.
Обов'язки директора ТОВ «Україна» Ресторан вона почала виконувати з 12 квітня 2021 року на підставі Наказу № 6 від 09.04.2021 р. у зв'язку із відпусткою директора даного закладу.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та здійснює відповідну діяльність, а також те, що саме вона є відповідальним за дотриманням карантинних заходів цього закладу, а відтак не доведено, що ОСОБА_1 в контексті ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є суб'єктом вказаного правопорушення.
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи відсутні будь-які свідки вчинення даного адміністративного правопорушення та дані про їх допит.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, слід закрити, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - провадженням закрити, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. М. Вийванко