Справа № 603/241/21
Провадження № 3/603/145/2021
"08" червня 2021 р. м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М. розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 (м.Монастириська) відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03.05.2021 року близько 03 год. 03 хв. ОСОБА_1 керував по вул. Шевченка, що в м.Монастириська Чортківського району Тернопільської області транспортним засобом марки «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер». За результатами проходження тесту на місці зупинки технічний прилад «Драгер» показав результат в 1,50 проміле. З тестом проведеним працівниками поліції погодився, заперечень не висловлював, в медичний заклад їхати відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був повідомлений працівниками поліції про час та місце розгляду справи в суді про що свідчить запис в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №466148 від 03.05.2021 року та на диску із відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Окрім зазначеного, судом вживались заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про день,час та місце розгляду справи шляхом надіслання повістки про виклик до суду яку останній отримав 28.05.2021 року, проте в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні від 07.11.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Окрім того, в своїх рішеннях (в т.ч. справа Каракуця проти України) Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема за ст. 130 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним.
Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ст. 130 КУпАП, в якій ОСОБА_1 притягується до відповідальності, не належить до цих випадків.
Матеріали справи доводять, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаним про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення і що справа буде розглядатися Монастириським районним судом Тернопільської області.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поведінка ОСОБА_1 не була спрямована на ефективну реалізацію своїх прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення та добросовісне користування наданими процесуальними правами.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про розгляд справи у Монастириському районному суді Тернопільської області, однак жодного разу останній не цікавився провадженням своєї справи, що є ознаками зловживання своїми процесуальними правами, враховуючи, що було вжито усіх передбачених законом заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи та не подання останнім заяв про причини неявки до суду чи про відкладення розгляду справи, тому суд вважає за можливе відповідно до ст. 268 КУпАП розгляд справи провести у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, суд встановив таке.
Згідно письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №466148 від 03.05.2021 року, останній вказав, що він випив одну літру пива та просить суворо його не карати.
Аналізуючи письмові пояснення надані ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, можна дійти висновку, що він вину у вчиненні протиправного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - визнає.
Окрім визнання ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення своєї вини, його вина у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, що були предметом перевірки в судовому засіданні.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується такими засобами доказування:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №466148 від 03.05.2021 року, в якому встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_2 03 год. 03 хв., перебував в стані алкогольного сп'яніння та в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» визнав, що вжив літру пива;
-відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на компакт-диску, долученого до матеріалів справи, на якому декілька фрагментів відеозаписів, а саме де ОСОБА_1 погоджується пройти з допомогою технічного засобу огляд на стан алкогольного сп'яніння та за результатами якого тест показав 1,5 проміле;
-тестом «Драгер» №104 на алкоголь пройдений за допомогою «Alcotest 6820» з результатом тесту 1,5%.
Оцінюючи встановлені судом обставини та аналізуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини суд констатує наступне.
У відповідності до п. 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
В силу ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 погодився пройти та добровільно пройшов огляд на стан алкольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу..
Таким чином, суд дійшов висновку, що при здійсненні зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 , який був зупинений за порушення ст. 125 КУпАП (Постанова серії БАА №846093 винесена поліцейським з РПП сержантом поліції Стадником В.М. 03.05.2021 року), працівниками поліції за зовнішніми ознаками було виявлено, що в громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, що в подальшому підтвердилось тестуванням на алкоголь, у зв'язку з чим на нього було складено поліцейським протокол серії ДПР18 №466148 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п.2.9а ПДР України.
В зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення - судом не встановлені, а тому з врахуванням вищезазначених обставин справи, характеру вчиненого правопорушення, особи винного, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає - штраф в дохід держави з позбавлення права керування транспортним засобом.
Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості, невідворотності відповідальності та відповідатиме його меті.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі та порядку встановленому законом.
Керуючись ст. 33, 34, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян