Справа № 458/257/21
2/458/192/2021
09.06.2021 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Сисан С.І.
за участі
представника відповідача ОСОБА_1
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Боринська районна лікарня» Турківської районної ради про поновлення на роботі,
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Боринська районна лікарня» Турківської районної ради про поновлення на роботі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2021 для розгляду цієї справи визначено суддю Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І.
Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи. Розгляд справи по суті не розпочато.
Ознайомившись з доводами та підставами позову, суддею Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І. до початку розгляду справи подано заяву про самовідвід з розгляду цивільної справи № 458/257/21, який мотивовано наступним.
26.05.2021 суддею Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І. розглянуто справу № 458/312/21 (провадження № 3/458/196/2021) про притягнення до адміністративної відповідальності директора КНП «Боринська районна лікарня» ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП України - порушення вимог законодавства про працю.
За результатами розгляду цієї справи винесено постанову, якою провадження у справі закрито відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП на підставі ст. 38 КУпАП. При цьому, у ході розгляду справи суддею Кшик О.І. надано правову оцінку доказам в адміністративній справі та діям ОСОБА_1 в межах кваліфікації його дій згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, зокрема щодо порушення вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.
Водночас, як видно з предмета та підстав позову у справі № 458/255/21 такі в частині доводів позовних вимог, а саме щодо порушення роботодавцем ОСОБА_1 вимог ч. 3. ст. 49-2 КЗпП України стосуються обставин, які досліджувались та оцінювались судом під час розгляду справи № 458/312/21 (провадження № 3/458/196/2021) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП України.
Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, у положеннях ч.1 ст.6 кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним".
Існує дві вимоги щодо безсторонності суду, а саме: 1) суд повинен бути суб'єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи; 2) суд також має бути безсторонній з об'єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності (справа Фіндлей, ор. Сіt).
Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: "Існування безсторонності для цілей статті 6 параграф 1 повинно визначатись згідно суб'єктивного тесту, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і також згідно об'єктивного тесту, тобто встановлення, чи суддя має гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно безсторонності" (справа П'єрсак, А 53 параграф 30).
Так, згідно з практикою ЄСПЛ за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
З огляду на об'єктивний критерій безсторонності суду, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу, в рішенні у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р. Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою», «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.
Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності судів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому, і суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Також, у п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст. 40 ЦПК України.
Так, згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
А відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що наведені в заяві підстави заявленого самовідводу судді Кшик О.І. не викликають сумнівів щодо того, що суддя суб'єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи. Однак, з метою уникнення чи запобігання у подальшому негативного ставлення до судді, виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження стосовно безсторонності судді та недопущення наявності сумнівів з приводу його об'єктивності і неупередженості при вирішенні цього цивільного спору (об'єктивний критерій), в тому числі недопустимості думки про заінтересованість судді (складу суду) в досягненні певного результату при розгляді даної справи, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом та для гарантії винесення об'єктивного рішення у справі, виходячи з положень п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, заяву про самовідвід судді необхідно задовольнити, а справу передати в канцелярію Турківського районного суду Львівської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 39 , 40 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву судді Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І. про самовідвід при розгляді цивільної справи № 458/257/21 за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Боринська районна лікарня» Турківської районної ради про поновлення на роботі - задовольнити.
Справу № 458/257/21 передати в канцелярію Турківського районного суду Львівської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.І. Кшик