Справа № 457/406/21
провадження №2/457/183/21
17 травня 2021 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Мазурик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживача та відшкодування заподіяних збитків (майнової шкоди), -
У провадженні Трускавецького міського суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживача та відшкодування заподіяних збитків (майнової шкоди). Позов мотивований тим, що 05 березня 2021 року він прибув у відділення Нової Пошти № 1 у м. Трускавець для отримання відправлення, яке було здійснене ОСОБА_2 з м. Львів, відділення № 74, експрес-накладна № 59000653030606, а саме: запчастини до автомобіля - автомобільні фари, оголошеною вартістю 5000 грн. зауважень відповідача з приводу вартості товару не було. Товар було оплачено позивачем ще до відправлення. Під час огляду вантажу у місці доставки ним у присутності працівників ТОВ «Нова Пошта» виявлено пошкодження товару, у зв'язку з чим 05 березня 2021 року складено акт приймання-передачі пошкодженого вантажу у сумі 5000 грн. Він не прийняв даний вантаж через виявлені пошкодження. Листом від 15 березня 2021 року відповідач відмовив йому у задоволенні його претензій, оскільки відправник не замовляв послуги пакування, упаковка не відповідала мінімальним вимогам захисту вмісту. Таку відмову вважає незаконною, оскільки перевізник відповідає за збереження вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти. У момент передачі відправлення представнику ТОВ «Нова Пошта» відбулося автоматичне підписання договору між замовником та експедитором. Вантаж (автомобільні фари) був переданий працівникам ТОВ «Нова Пошта» у цілому та повністю неушкодженому стані, запакований у заводську упаковку, деталі вантажу не виступали за межі упаковки. Крім цього, зазначає, що під час розмови з представником перевізника ФОП ОСОБА_3 (аудіо запис якої додано до матеріалів справи), зафіксовано факт пошкодження товару перевізником. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду внаслідок неналежного виконання умов договору з організації перевезення відправлення у розмірі 5000 грн.
Від відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, а доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи. 04 березня 2021 року у відправника ОСОБА_2 у відділенні № 74 у м. Львів прийнято відправлення для перевезення, оформлене експрес-накладною № 59000653030606, у якій відправник вказав інформацію про відправлення: опис вмісту відправлення - «Запчастини до ВТП», оголошена вартість - 5000 грн. Жодної іншої інформації про відправлення як запчастини до автомобіля (автомобільної фари) відправник не зазначив, супровідних документів не надав, що не дозволяє безумовно ідентифікувати індивідуальні характеристики вантажу, прийнятого до перевезення. При оформленні відправлення за ЕН № 59000653030606 відправник ОСОБА_2 не замовляв додаткової послуги «Пакування». Вантаж відправник передав для перевезення в картонній коробці відправника. Огляд стану відправлення - «запчастин до ВТП» - працівниками відділення № 74 у м. Львів не проводився. Відправлення було прийнято для перевезення за розміром та вагою, запис в експрес-накладну про вміст відправлення зроблений зі слів відправника. 05 березня 2021 року перевізнику при складанні акту приймання-передачі стало відомо про те, що у відправленні за ЕН № 59000653030606 знаходяться саме автомобільні фари, а не запчастини до ВТП. З акту приймання-передачі та фотографій картонної упаковки відправлення за ЕН № 59000653030606 вбачається, що відправник не дотримався правил пакування відправлень, оскільки тип упаковки не відповідає особливостям відправлення. Автомобільні фари були запаковані відправником лише у звичайну плівку. Жодного належного та допустимого доказу, який би встановлював розмір фактичної шкоди у вигляді суми, на яку зменшилася вартість вантажу, відповідач не вказує. Позивач не доводить письмово факт спричинення збитків, не обґрунтовує їхній розмір та не доводить безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений ним позов та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наведених у позові підстав. Пояснив, що у лютому 2021 року він розбив фару на своєму автомобілі, замовив дві фари, перерахував кошти за замовлення. На «Новій пошті» він переглянув товар і виявив пошкодження. Він телефонував на гарячу лінії « ІНФОРМАЦІЯ_1 », пояснив усю ситуацію. Чому відправник не вказав, що у відправленні крихкі запчастини - йому невідомо.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві. Пояснив, що при відправленні товару у м. Львів не було зазначено, що у відправленні крихкий товар - автомобільна фара. ТОВ «Нова пошта» надає послугу «Пакування». У випадку використання цієї послуги товар запаковується працівником ТОВ «Нова пошта» відповідно до його фізичних властивостей, однак у даній ситуації така послуга замовлена не була. 05 березня 2021 року відправлення прибуло у м. Трускавець. Про те, що у відправленні була автомобільна фара, стало відомо при розпакуванні товару. Отримувач виявив дефекти. Одночасно було складено акт прийому-передачі товару.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він здійснює доставку для «Нової пошти». Вантаж для ОСОБА_1 складався з двох коробок, які були не коробками Нової пошти. Відмітки «Обережно, крихке!» працівники Нової пошти приклеюють на коробки Нової пошти, а на інші - ні.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 633, ст. 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки згідно його преамбули, цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть бути пред'явлені за місцем проживання споживача.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ст.22 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Згідно з п. 22 ч. 1ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповіднно до ст. 4 вказаного Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведене, що це сталося не з його вини.
Тобто, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування і пошкодження вантажу тоді, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому, обов'язок довести свою невинуватість лежить на ньому.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до експрес-накладної № 59000653030606 від 04 березня 2021 року відправник ОСОБА_2 відправив одержувачу ОСОБА_1 до відділення № 1 у м. Трускавець посилку вагою 13,6 кг, опис: запчастини до ВТП, оголошена вартість: 5000 грн. Зазначено, до доставку сплачує отримувач. На експрес-накладній міститься відмітка, що відправник з умовами публічного договору про надання послуг з організації і перевезення відправлень, які розміщено на сайті www.novaposhta.ua, ознайомлений.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3.4. Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова Пошта» (далі - Публічний договір) визначено, що шляхом передачі замовником відправлення Експедитору для надання послуг, передбачених договором, замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями договору, Умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для транспортування, та зобов'язується їх виконувати незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису відправника.
З даної експрес-накладної вбачається, що саме відправник зазначив опис відправлення як «запчастини до ВТП», тоді як іншої інформації про відправлення автомобільних фар відправник не надав, що не дозволяє безумовно ідентифікувати індивідуальні характеристики вантажу.
Відправник ОСОБА_2 , передавши вантаж для перевезення та надавши експедитору підписану експрес-накладну від 04 березня 2021 року № 59000653030606, погодився з умовами Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень. Застереження про ознайомлення відправником з текстом договору знаходиться у нижній частині експрес-накладної.
Суд вважає за важливе відзначити, що жодної інформації про виробника чи модель товару, його кількість, та сам стан вантажу, які б давали змогу безумовно ідентифікувати речі, відправник у експрес-накладній не зазначив та супровідних документів не надав.
З акта приймання-передачі від 05 березня 2021 року вбачається, що замовник (одержувач) ОСОБА_1 та перевізник в особі представника ФОП ОСОБА_3 слали цей акт про те, що замовнику (одержувачу) прибуло таке відправлення: НОМЕР_1 - фари автомобільні. Отримувач відмовився від відправлення. Вид упаковки: коробка, упаковка клієнта. Стан зовнішньої упаковки - нова. Місце пошкодження відправлення та упаковки збігаються. Стан вмісту відправлення: тріснута фара. Спеціального маркування «Обережно, крихке!» немає. Огляд у момент відправлення здійснювався.
ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Нова пошта» з претензією, у якій просив відшкодувати вартість відправлення у розмірі 5000 грн. і оплатити штраф відповідно до умов надання послуг та публічного договору. Суть проблеми полягала у тому, що під час огляду відправлення було виявлено велику тріщину на одній з одиниць товару, що теж видно на упаковці.
15 березня 2021 року ОСОБА_1 було відправлено листа № 04831, відповідно до якого вина перевізника у пошкодженні вантажу не встановлена.
З акту-приймання передачі від 05 березня 2021 року за ЕН № 59000653030606 не вбачається, що відправлення (вантаж) був пошкоджений під час перевезення, що й зафіксовано одержувачем та представником експедитора.
Відповідно до ч. 2 ст. 925 ЦК України позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що витікають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлене цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У пункті 7.2.6 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень зазначено, якщо під час видачі відправлення сторонами буде виявлено пошкоджене відправлення або відправлення, якого не вистачає в цілій (неушкодженій) упаковці, відповідальність за будь-які пошкодження, нестачу або відсутність вмісту відправлення всередині упаковки покладається на відправника.
Відповідно до пункту 7.2.7 цього договору експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (сохранність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику у цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення.
Згідно з пунктом 7.2.12 Публічного договору експедитор не зобов'язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.
Згідно пункту 7.2.8. Публічного договору зазначено, що експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається Одержувачу або Відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення.
Відповідно до п. 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема внаслідок: а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача); б) особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться; в) дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкодження тари у дорозі; г) здачі вантажу до перевезення без вказівки в товарно-транспортних документах на його особливі властивості, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні; д) здачі до перевезення вантажу, вологість або температура якого перевищують встановлені норми.
Пунктом 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР передбачено, що автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли: а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - з справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача.
Крім того, частиною 2 ст. 924 ЦК України визначено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Таким чином, вказана норма матеріального права зобов'язує позивача довести належними та допустимими доказами розмір фактичної шкоди.
Аналогічно ч. 1 та ч. 2 ст. 623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до п.п. а п. 139 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 за №401(чинний), за втрату і недостачу багажу автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність у таких розмірах: а) багажу, прийнятого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижче його справжньої вартості.
Пунктом 7.2.2 Публічного договору встановлено, що у разі втрати або пошкодження відправлення експедитор повертає суму оголошеної вартості (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення).
Таким чином, на позивача покладається обов'язок доведення розміру спричиненої йому шкоди.
Крім цього, п. 9.1 Умов надання послуг ТОВ «Нова пошта» передбачено, що відправник надає належним чином запаковане відправлення або має можливість скористатися додатковою послугою «Пакування». Згідно з підпунктом 13.1.13 пункту 13.1 Умов надання послуг ТОВ «Нова пошта» розділу 13 «Додаткові послуги» пакування передбачає розміщення відправлення у найпридатнішому виді упаковки, який забезпечить його надійне перевезення, складування, зберігання та захист. Відправлення пакується в упаковку з запропонованого асортименту ТОВ «Нова пошта».
Встановлено, що при оформленні відправлення за експрес-накладною № 59000653030606 відправник ОСОБА_2 не замовляв додаткової послуги «Пакування». Вантаж відправник передав для перевезення в картонній упаковці відправника.
Відповідно до ч. 3 ст. 917 ЦК України перевізник фактично має можливість перевірити виключно відповідність зовнішньої упаковки та маркування, здійсненого відправником, встановленим вимогам, без можливості огляду вмісту відправлення. Право перевізника перевіряти вміст вантажу відправника, розкривати упаковку, оглядати вміст, здійснювати дії з перевірки на цілісність, комплектність, справність, тощо не передбачено. Не виключено, що передаватися може і первісно пошкоджене майно, а вантаж може мати приховані дефекти чи пошкодження, які можливо виявити лише шляхом повного чи часткового розбору.
Як з акту приймання-передачі від 05 березня 2021 року, так і з долучених позивачем фотографій картонної упаковки відправлення за експрес-накладною № 59000653030606 вбачається, що відправник не дотримався правил пакування відправлень.
Відповідно до п. 7.2.5 Публічного договору експедитор не несе відповідальності за пошкодження відправлення без упаковки або в упаковці, що не забезпечує його цілісності чи не відповідає особливостям перевезення.
Позивач у ході розгляду справи наполягав на тому, що на долученому ним відеозаписі є прямі докази того, що представники ТОВ «Нова пошта» визнають, що пошкодження вантажу за експрес-накладною № 59000653030606 (автомобільної фари) відбулося з вини відповідача. Дослідивши долучений відеозапис, суд приходить до висновку, що такі висновки є особистими оціночними судженнями та не підтверджують факту заподіяння шкоди позивачу з вини відповідача.
Позивачем не надано жодного належного, допустимого доказу у підтвердження того, що вантаж, який йому було відправлено, був без пошкоджень, адже як зазначено вище, що жодної інформації про виробника чи модель товару, його кількість, та сам стан вантажу, які б давали змогу безумовно ідентифікувати речі, відправник у експрес-накладній не зазначив та супровідних документів не надав.
Будь-яких доказів того, що фактична вартість вантажу, що була відправлена позивачу, становить 5000 грн., у матеріалах справи відсутні, а також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що жодної інформації про виробника чи модель товару в накладній не зазначено.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У ході розгляду справи позивач не довів неправомірність дій відповідача, а натомість відповідач довів відсутність своєї вини. Позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що товар всередині упаковки без її пошкодження міг бути пошкоджений внаслідок його транспортування, а отже виниклі пошкодження виникли не під час перевезення вантажу та поза межами цивільно-правової відповідальності перевізника.
Належних та допустимих доказів, які б встановлювали розмір завданої фактичної шкоди у вигляді вартості пошкодженого майна позивачем не надано, та будь-яких клопотань в цій частині в ході розгляду справи заявлено не було.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи доводи сторони позивача про порушення відповідачем договірних зобов'язань, які призвели до пошкодження товару, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, розмір завданих збитків не підтверджено документально, суд вважає, що законні підстави стягнення з відповідача матеріальної шкоди відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує за правилами статті 141 ЦПК України.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживача та відшкодування заподіяних збитків (майнової шкоди) - відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення у повному обсязі виготовлено 27 травня 2021 року.
Суддя: В. І. Марчук