Справа № 464/734/21
пр.№ 2/464/736/21
31.05.2021 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Борачка М.В.,
секретар судового засідання Гаврилишин О.Б.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Львівської обласної прокуратури Сеніва О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, -
позивач звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Львівської обласної прокуратури, в якому просить стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 415000 грн. відшкодування моральної шкоди, з яких: 385000грн. (гарантована законом мінімальна сума відшкодувань) за час незаконного перебування під слідством і судом, 30000грн. за час незаконного затримання та перебування під вартою.
В обґрунтування позову покликається на те, що 04.08.2014 органами прокуратури внесено до ЄРДР за № 42014140000000147 відомості про підготовку скоєння ним кримінального правопорушення передбаченого ст.14, ч.3 ст.368 КК України. 05.08.2014 у АДРЕСА_1 позивача було затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обмежено в свободі пересування, (без складання протоколу затримання), а також вчинено органами прокуратури перешкоди у його конфіденційному побаченні із захисником. Одночасно із його затриманням органами прокуратури проведено його особистий обшук та обшук його автомобіля, а також огляд службового приміщення за місцем його служби, із вилученням в ході таких слідчих дій предметів. 18.12.2014 позивачеві заочно оголошено про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України та за ч.1 ст.190 КК України. Того ж дня, 18.12.2014 після виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 17.12.2014 про дозвіл на його затримання, письмова підозра у вчиненні тяжкого корупційного злочину була вже вручена йому в умовах ізолятора тимчасового тримання. 19.12.2014 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова задоволено клопотання сторони обвинувачення про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням у СІЗО №19 з визначенням застави в розмірі 85260 грн., з покладенням на нього ряду процесуальних обов'язків передбачених ст.ст.194, 195 КПК України. 19.12.2014 слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова винесено ухвалу про відсторонення його від займаної посади та вжито інших заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема винесено ухвалу про арешт його нерухомого майна. 22.12.2014 після внесення застави його було звільнено з - під варти, та з вказаного часу на нього поширювались процесуальні обов'язки та обмеження підозрюваної та обвинуваченої особи. За вказаних обставин, 05.08.2014, а також в період 18.12.2014 - 22.12.2014 він був обмежений в свободі пересування, примусово. Утримання в місцях несвободи відобразилось на стані його здоров'я, окрім фізичного болю та погіршення стану здоров'я завдало йому морального дискомфорту, страждань, у нього розвинулось почуття пригніченості. Після виходу з місць попереднього ув'язнення певний час він перебував на лікарняному у зв'язку з гіпертонією. Досудове слідство та судовий розгляд цієї справи тривало 6 років 4 місяці, упродовж яких маючи процесуальні обов'язки підозрюваного та обвинуваченого, не скасовані заходи забезпечення кримінального провадження перебував під кримінальним переслідуванням зі сторони обвинувачення та суду. У даний період він також неодноразово був відсторонений від посади/служби у міліції. В ході досудового розслідування відносно нього проводились негласні слідчі розшукові дії, що обмежували його права, зокрема: прослуховування телефонних розмов, аудіо - відео контроль особи, візуальне спостереження за ним, а також контроль за вчиненням злочину, про що при скеруванні обвинувального акту до суду він повідомлявся письмово. Серед інших заходів забезпечення кримінального провадження було накладено арешт на його нерухоме та інше майно, що позбавило його та інших співвласників майна упродовж 6 років 4 місяців здійснювати управління таким. Також за ухвалою суду (до зміни правової кваліфікації злочину у 2018 році) він був обмежений у праві виїзду за кордон. Невиправдано тривале кримінальне переслідування його зі сторони правоохоронних органів та перебування під судом порушило звичайній спосіб життя та негативно відобразилось на взаємовідносинах у сім'ї та з оточуючими. Зокрема на момент затримання 05.08.2014 та 19.12.2014 його дітям було 10 та 16 років відповідно, сім'я та інші члени родини болісно переживали його затримання та перебування під судом та слідством упродовж 2014-2020 років. За обставин перебування під судом та слідством він не міг бути прийнятим (в порядку переатестації) до лав Національної поліції України, не міг підписати контракт із Збройними Силами України, оскільки упродовж 2014 - 2020 років він був підозрюваним, а згодом обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення. В період слідства та суду його неодноразово було відсторонено від посади, він не отримував в повному обсязі грошове забезпечення, фактично був протиправно позбавлений праці, та за відсутністю інших джерел існування під час служби у правоохоронному органі у вересні 2015 року звільнився зі служби в міліції. Під час досудового розслідування та судового розгляду справи позивач зазнав значних душевних страждань, втратив свою ділову репутацію, як правоохоронця, відбулись негативні зміни у особистому житті для відновлення якого у психологічному плані він доклав та досі докладає чимало зусиль. Кримінальне переслідування підірвало його статус добропорядної, добросовісної, гідної людини, яка має бездоганну ділову (професійну) репутацію здобуту під час безперервної 22-х річної служби у правоохоронному органі. Ймовірна причетність позивача до кримінальних проваджень породила значний публічний інтерес та в один момент зганьбила його честь та гідність і завдала непоправної шкоди престижу та діловій репутації. Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 20.03.2020, який залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.12.2020 його було виправдано. Таким чином, період його перебування під слідством та судом становить з 05.08.2014 до 04.01.2021, тобто з моменту фактичного затримання позивача в якості підозрюваного до набрання законної сили виправдувальним вироком суду. Відтак, просить стягнути на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 415000 грн, з яких: у зв'язку із незаконним перебуванням упродовж серпня 2014 - грудня 2020 pоків під слідством і судом у розмірі 385000 грн. з розрахунку один мінімальний розмір заробітної плати за кожен місяць його кримінального переслідування (5 000 грн*77 місяців); у зв'язку із незаконним затриманням та перебуванням під вартою - у розмірі 30000 грн, з розрахунку один мінімальний розмір заробітної плати за кожен день перебування в якості затриманого та в місцях несвободи (5 000 грн* 6 днів, 05.08.2014, а також в період з 18.12.2014 по 22.12.2021 року).
Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 02 лютого 2021 року справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.
01 березня 2021 року від відповідача Львівської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що не погоджується з вимогами позивача та просить відмовити в їх задоволенні. Позивач безпідставно включив в розрахунок відшкодування шкоди період з моменту його першого затримання 04.08.2014 по 18.12.2014 коли останньому пред'явлено підозру. Відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади відбулось на підставі ухвали Галицького районного суду м.Львова від 19.12.2024, а відтак до цього часу останній здійснював свою професійну діяльність. Окрім того, визначена позивачем шкода завдана незаконним затримання та перебуванням під вартою в розмірі 30000 грн. не передбачена жодним нормативно-правовим актом. Вказаний період зараховується до загального строку перебування під слідством і судом. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, що станом на 29.12.2020 становить 5000 грн., відтак, позивач перебував під слідством 6 років та 11 днів, що становить 361774,19 грн.
03 березня 2021 року від відповідача Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що в жодних відносинах із позивачем не перебував, і не порушував права і законні інтереси останнього та не має жодних зобов'язань перед ним. Позивачем не підтверджено факт заподіяння йому моральної шкоди у розмірі, вказаному у позовній заяві, не доведено за яких обставин і якими саме діями заподіяно шкоду. Просить відмовити в задоволені позову.
15 березня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що з відзивами відповідачів він не погоджується. У своєму відзиві відповідач Львівська обласна прокуратура фактично не оспорює обставини справи викладених в позові, як і факт завдання моральної шкоди, лишень не погоджується із зазначеним ним періодом часу із якого слід обраховувати перебування під судом та слідством. Разом з тим, для встановлення періоду перебування під судом і слідством, за який особа має право на відшкодування моральної шкоди, моментом початку такого періоду є внесення слідчим відомостей до ЄРДР, а моментом закінчення - закриття кримінального провадження, до набрання законної сили виправдувального вироку суду.
Ухвалою від 09 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задоволити та стягнути на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України пред'явленої до стягнення суми моральної шкоди.
Представники відповідача - Львівської обласної прокуратури в судовому засіданні проти позову заперечив, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що позивач з 05.08.2014 по грудень 2014 не був в статусі підозрюваного.
Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 04.08.2014 до ЄРДР за №42014140000000147 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.08.2014, та у зв'язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014140000000147, 05.08.2014 проведено особистий обшук ОСОБА_1 та обшук його автомобіля «Субару» д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується протоколом обшуку від 05.08.2014.
Крім того, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 05.08.2014 надано заступнику начальника слідчого відділу прокуратури Львівської області Осташевському А. дозвіл на проведення обшуку в службовому кабінеті начальника СБНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1 та службових кабінетів працівників Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, що розташовані в адміністративному приміщенні Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, за адресою: м.Львів, вул.Романчука, 18.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.08.2014 накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду службового кабінету ОСОБА_1 , а саме ноутбук з блоком живлення.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 17.12.2014 надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсторонення від посади.
Ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.12.2014 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначено заставу у розмірі 70 мінімальних заробітних плат, а також відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 від посади начальника СБНОН Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.
Крім того, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.12.2014 накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 , квартиру АДРЕСА_4 .
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу підозра у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України оголошена 18 грудня 2014 року.
Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 20.03.2020, який залишений без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 29.12.2020 ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190 КК України та виправдано за відсутністю в його діях кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Отже, ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 18 грудня 2014 року по 29 грудня 2020 року, тобто 72 місяці 11 днів.
У статтях 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі - Закону).
Частиною другою статті 1 Закону встановлено, що у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.
Згідно з пунктом 5 статті 3 Закону в наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові підлягає відшкодуванню моральна шкода.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону, відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Статтею 13 Закону встановлено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Тобто чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у тому числі й відшкодування моральної шкоди.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10 частини першої статті 3 КПК України).
У статті 42 КПК України міститься широке коло прав, одним з яких є право вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися. У чинному КПК України це право закріплене вперше.
Крім того, згідно зі статтею 130 КПК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
Отже, внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, що підтверджується виправдувальним вироком суду, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме: статті 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Перебування позивача під слідством, а також в умовах ізоляції порушило його звичний уклад життя, позбавило можливості реалізації своїх звичок і бажань, вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя та погіршило відносини з оточуючими людьми і відношення останніх до його особистості, чим ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, що становить підставу її відшкодування за статтею 1167 ЦК України та нормами Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», з урахуванням обставин справи, характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань, завданих ОСОБА_1 , наявність перешкод у реалізації своїх життєвих планів, а також вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до положень Закону про відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди необхідно визначати виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом починаючи із часу пред'явлення обвинувачення до набрання законної сили виправдувальним вироком.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальний розмір заробітної плати з 01 вересня 2020 року становить 5000 грн.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, стягнути на користь позивача моральну шкоду за час перебування під слідством та судом в розмірі 361774,19 грн. (5000 грн.(мінімальний розмір заробітної плати) * 77 місяців + 11 днів (час перебування під слідством та судом (18.12.2014 (дата оголошення підозри) - 29.12.2020(дата набрання виправдувальним вироком законної сили)).
Розподіл судових витрат між сторонами слід вирішити в за правилами ст.141 ЦПК України.
На підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст.ст.1167, 1176 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 76, 89, 128, 141, 258-259, 263, 265, 274-289, 351-356 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Львівської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду - задоволити частково.
Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 361774(триста шістдесят одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн. 19(дев'ятнадцять) коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Судовий збір у розмірі 908(дев'ятсот вісім) грн. компенсувати за рахунок держави Україна у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ - 375676476, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Бастіонна, 6.
Відповідач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ - 02910031, адреса місцезнаходження: м.Львів, пр.Т.Шевченка, 17/19.
Повне судове рішення складено 09 червня 2021 року.
Головуючий Борачок М.В.