іменем України
09 червня 2021 рокуСправа №451/886/20
Провадження № 2-а/451/6/21
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Радехові адміністративну справу №451/886/20 за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції в с.Чайки Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Пашко Олександра Володимировича про скасування постанови, серії ЕАМ №2605145 від 29.05.2020 року,-
10 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора батальйону патрульної поліції в с.Чайки Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Пашко Олександра Володимировича про скасування постанови, серії ЕАМ №2605145 від 29.05.2020 року.
В позовній заяві зазначає, що постановою інспектора батальйону патрульної поліції в с.Чайки управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Пашко Олександра Володимировича його ( ОСОБА_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень, через ніби то вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно мотивувальної частини постанови, адміністративне правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 29.05.2020 року о 17.34 год., керуючи транспортним засобом но автодорозі М06 19 км перетнув дорожній знак 1.2, що позначає край проїзної частини, після чого продовжив по ньому рух. Такі дії позивача інспектор патрульної поліції оцінив, як порушення п.8.5.1 Правил дорожньою руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 під 03.10.2001 року (далі ІІДР), а саме порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки. При таких обставинах його дії, на переконання відповідача, підпадають під положення (диспозицію) частини 1 ст.122 Кодексу про адміністративні правопорушення, а саме: «Порушення розмітки проїзної частини дороги», за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є протиправною та підлягає скасуванню. Просить скасувати постанову інспектора батальйону патрульної поліції в с.Чайки управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Пашко Олександра Володимировича серія ЕАМ №2605145 від 29.05.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (а.с.1-2).
Позивач в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності згідно наявних матеріалів справи. Одночасно щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заява без розгляду зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) від 30 березня 2020 року №540-ІХ розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства, було доповнено пунктом 3. Вказаним Законом, який набрав чинності 02.04.2020 року і був чинним в такій редакції до 24.06.2020 року - передбачалося, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) - строки звернення до адміністративного суду - продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» з врахуванням змін і доповнень до неї у період відведений законодавцем на звернення до суду з позовом, що є предметом цього судового розгляду - на всій території України був встановлений карантин. При таки обставинах залишити заяву без розгляду через пропуск строку на звернення до суду на один календарний день не має законних підстав (а.с.36).
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про місце, час розгляду судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив (а.с.16,35).
Поряд з цим, від представника відповідача 02.02.2021 року за вх.№697 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки на думку представника відповідача позивач пропустив строк для оскарження постанови, не зазначивши при цьому обставин на підставі яких строки оскарження могли б бути поновлені. Розгляд клопотання представник відповідача просить провести без його участі (а.с.17-18).
Окрім цього, від представника відповідача 02.02.2021 року за вх.№698 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що в позовній заяві позивач визнає факт вчинення дій, що кваліфікуються як адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, та хоча вказує, що дані дії були вимушеними, проте не надає ніяких доказів стосовно дійсності даного твердження. На думку представника відповідача позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач порушив його права, норми матеріального чи процесуального права при винесенні постанови. Таким чином, вважає, що розглядаючи дану адміністративну справу відповідач діяв на підставі, в межах та в спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Розгляд справи просить провести без його участі з наявними матеріалами у справі (а.с.22-27).
Із врахуванням наведеного, на підставі ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд встановив, що 29 травня 2020 року інспектором батальйону патрульної поліції в с.Чайки Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Пашко Олександром Володимировичем винесено постанову серії ЕАМ №2605145 від 29.05.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.8.5.1.ПДР та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.3).
Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 8.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.5. ПДР дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Згідно із п. 8.5.1. ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Згідно Правил дорожнього руху України дорожня горизонтальна розмітка 1.2 (широка суцільна лінія) - позначає край проїзної частини на автомагістралях або межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів. У місцях, де на смугу маршрутних транспортних засобів дозволено заїзд іншим транспортним засобам, ця лінія може бути переривчастою.
Щодо твердження представника відповідача, про те, що позивач в позовній заяві визнає факт вчинення дій, що кваліфікуються як адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, проте вказує, що такі дії були вимушеними, але не надає жодних доказів стосовно дійсності свого твердження, а тому це може сприйматися як доказ на підтвердження винності позивача, слід зазначити наступне.
Позивач не заперечує, що перетнув широку суцільну лінію, яка позначає край проїзної частини, і зупинився на узбіччі з метою уникнення ДТП через погіршення самопочуття, однак такі дії відповідають вимогам Правил дорожнього руху України, та в розумінні статті 280 КУпАП підлягають врахуванню органом (посадовою особою) при розгляді справ про адміністративне правопорушення.
Також відповідно до пунктів 15.1-15.3 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). У населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував порушення позивачем вимог ч.1 ст. 122 КУпАП, а лише у відзиві зазначено, що у зв'язку із давністю події та отримання інформації про оскарження постанови лише 25.01.2021 року відеозапис вчиненого правопорушення та розгляду справи у відповідача відсутній (а.с.24).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Крім того, щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку на оскарження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) від 30 березня 2020 року №540-ІХ (в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом до суду) розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства, було доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні встанолено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
З врахуванням вищевикладеного, позивач звернувся до суду відповідно до вимог законодавства, чинного на момент звернення до суду, в межах строків, встановлених для звернення до адміністративного суду, а тому твердження представника відповідача про пропуск позивачем строку на звернення до суду є безпідставним, а клопотання про залишення позову без розгляду з цих підстав таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, а відтак в розумінні п.3 ч.3 ст.286 КАС України постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необхідно скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.186 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Керуючись статтями 9, 72, 77,205,229,241,286,295 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову інспектора батальйону патрульної поліції в с.Чайки Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Пашко Олександра Володимировича серії ЕАМ №2605145 від 29.05.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 9 червня 2021 року.