Справа № 445/576/21
Провадження № 2-з/445/11/21
09 червня 2021 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.,
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Медика Олега Івановича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров'я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про продовження трудових договорів та стягнення заборгованості по заробітній платі, -
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - звернулися до суду з позовом до відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров'я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про продовження трудових договорів та стягнення заборгованості по заробітній платі.
07.06.2021 року представник позивачів - адвокат Медик О.І. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров'я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області вчиняти будь-які дії щодо прийняття працівників на посади "завідувач", директор", художній керівник", "культорганізатор", прибиральник" та "технічний працівник " Народного дому" м. Глиняни. В обгрунтування заяви вказує, що порушення трудових прав позивачів полягає у безпідставній відмові відповідача продовжувати діючі трудові договори з позивачами - працівниками Народного дому м. Глиняни після відомчої передачі Народного дому з підпорядкування Золочівської райдержадміністрації у підпорядкування Глинянської міської ради Львівського району Львівської області. Допускаючи позивачів до виконання своїх посадових обов'язків та приймаючи від них табелі обліку робочого часу, відповідач не визнає їх права на працю та не виплачує їм заробітну плату. Вказує, що незважаючи на наявність спору, що перебуває на розгляді в суді, відповідач розпочав самовільні та самоправні дії із оголошення конкурсів з прийняття на посади, зайняті незвільненими працівниками, нових працівників. Наслідком таких дій може стати прийняття на одну посаду двох працівників, що спричинить у майбутньому труднощі у виконанні рішення суду.
Враховуючи положення ч.1 ст. 153 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними звукозаписуючими, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Дослідивши наявні письмові матеріали, суд вважає, що вимоги заявника про забезпечення позову не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.1 ст.151 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 40 КЗпП України,трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Відповідно до частини 1 статті 43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
З огляду на вказані норми матеріального права, враховуючи те, що реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про продовження трудових договорів та стягнення заборгованості по заробітній платі в разі незабезпечення позову у спосіб який просить застосувати представник позивачів немає, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
КЗпП України не виключає можливості поновлення на роботі працівника, у разі прийняття на посаду, яку він обіймав, іншого працівника. В такому разі працівник, якого було незаконно звільнено, має бути поновлений на роботі, а працівник, якого було прийнято на роботу на відповідну посаду, підлягає переведенню на іншу посаду, а якщо цього зробити неможливо - то такий працівник підлягає звільненню у порядку, що визначений КЗпП України.
Отже, порядок відновлення трудових прав позивачів у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову прямо передбачено Законом, що є гарантією захисту порушених трудових прав працівників.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, проаналізувавши зазначені норми матеріального права, суд вважає, що вимоги заяви про забезпечення позову є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд,-
в задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Медика Олега Івановича про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити позивачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. М.Сивак