Справа № 2а-2728/09/1211
12 серпня 2009 року Краснолуцький мiський суд Луганської областi у складi : головуючого суддi Хоменко В.І.,при ceкретарi Трус А.В.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi у залi суду м. Красний Луч справу за адмiнiстративним позовом ОСОБА_3 до Управління працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради про визнання дій відповідача незаконними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, суд
Позивач звернувся до суду з даним позовом i в обrрунтовування позовних вимог пояснив, що він є учасником ліквідації наслiдкiв aвapії на ЧАЕС, з 2002року був визнаний iнвалiдом 2 групи по захворюванню, пов»язаному з виконанням обов»язкiв вiйськової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на облiку в Управлiннi працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради Луганської областi, у зв»язку з чим користується правами та пiльгами, передбаченими Законом України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильскої катастрофи» . Згiдно зі ст. 48 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильскої катастрофи» передбачена щорiчна допомога на оздоровлення iнвалiдам 3 -ої групи - у розмiрi 4 -ох мiнiмальних заробiтних плат, iнвалiдам 2 -ої групи у розмiрi 5 -ти мiнiмальних заробiтних плат, розмiр мiнiмальної заробiтної плати визначаcrься на момент виплати. У 2001 року вiдповiдач виплатив позивачевi щорiчну допомогу на оздоровлення, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 836 вiд 26.07.1996 року «Про компенсацiйнi виплати особам, якi постраждали внаслiдок Чорнобильскої катастрофи» у розмiрi 21,50 грн. за 2000 рік, у 2002 року 21,50 грн. за 2001 рік, у 2004 року 21,50 грн. за 2002 рік, у 2004 року 26,70 грн. за 2003 рік 2004 року 26,70 грн. за 2004 рік, у 2005 року - 26,70 грн. за 2005 рік, у 2006 року 120 грн. за 2006 piк, у 2007 року - 120 грн. за 2007 piк та у 2008 року 120 грн. за 2008 рік. Вiдповiдно до ч.2 ст. 19 Конституцiї України органи державної влади, органи місцевoro самоврядування, їх посадові особи забов»язанi дiяти лише на пiдставi та у межах повноважень і в спосiб, що передбаченi Конституцiєю України та Законами України. Вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України №836 вiд 26.07.96 року всупереч Закону Україiни «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильскої катастрофи» встановленi конкретні розмiри щорiчної допомоги на здоровлення у твердiй грошовiй cyмi - для iнвалiдiв 2 групи -26,70 грн, для iнвалiдiв 3 групи 21,50 грн. (за грошовою реформою 1996 року). З моменту прийняття Постанови КМУ №836 вiд 26.07.1996 року встановленi розмiри щорiчної допомоги залишалися незмiнними на 2001 - 2008 pоки, у той час як Верховною Радою Україiни неодноразово змiнювався розмiр мiнiмальної заробiтної плати, щорiчно затверджувався державний бюджет. Тому позивач вважає, що оскiльки нi Верховна Рада України, нi Кабiнет Miнicтpiв України у наступному будь - яких рiшень з вищевказаних питань не приймали, то виходячи iз загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирiшеннi даного спору пiдлягають застосуванню норми ст. 48 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильскої катастрофи» i Закон України «Про державний бюджет» на вiдповiдний piк. Вiдповiдно до цього позивач вважає, що вiдповiдач повинен зробити йому перерахунок i виплатити наступнi суми на оздоровлення: за 2000 piк - 568,50 грн, 2001 рік - 568,50 грн., 2002 piк - 673,30 грн, 2003 piк - 898,30 грн., 2004 piк - 998,30 грн., 2005 piк - 1283,30 грн, 2006 рік - 1630 грн., 2007 piк - 1880 грн., 2008 рік - 2455грн., а всього 10386,70 грн. Позивач просить суд визнати неправомірними дiї Управлiння працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради щодо визначення розмiру щорiчної допомоги на оздоровлення за перiод 2000 - 2008 pоки як особі, яка стала iнвалiдом внаслiдок прийняття участі у лiквiдацiї наслідків аварії на Чорнобильськiй АЕС i зобов»язати Управлiння працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради провести йому перерахунок i сплату за рахунок коштiв Державного бюджету рiзницi щорiчної допомоги на оздоровлення за 2000-2008 pоки у cумі 10386,70 грн.
Крім того,Позивач просить стягнути з відповідача згідно до ч.2 ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 7285,60 грн., а усього 17672 грн. 13 коп.
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засiданнi пiдтримав заявленi позивачем вимоги, наполягавна їх задоволеннi i пiдтвердив тi обставини, якi викладенi у позовнiй заявi, а також пояснив, що при вирiшеннi даного спору вважає, що суд не повинен застосовувати строк позовної давностi, оскільки відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на правовідносини по відшкодуванню шкоди, завданої ушкодженням здоров»ю.
Представник вiдповiдача у судове засiдання не зявився, надавши заперечення,
Де виклав клопотання розглянути позов без його присутності.
Суд, вислухавши сторону, дослiдивши матерiали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних шдстав:
Судом встановлено, що позивачу у 2002 році була встановлена 2 група інвалідності, яка пов»язана з виконанням службових обов»язкiв на ЧАЕС.
Згідно повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради позивачу, як учаснику лiквiдації aварії на ЧАЕС була призначена щорiчна допомога на оздоровлення за 2000 piк - виплачена у .2001 року у cyмi 21,50 грн, за 2001 piк - виплачена у cyмi 21,50 грн., за 2002 рік виплачена у сумі 21,50 грн., за 2003 piк виплачена у cумі 26,70 грн., за 2004 piк виплачена у cумі 26,70 грн., за 2005 piк виплачена у cyмi 26,70 грн., за 2006 piк виплачена у cyмi 120 грн, за 2007 piк виплачена у cyмi 120 грн., за 2008 рік виплачено у сумі 120 грн., якi були встановленi Постановою Кабінету Міністрів України № 836 вiд 26.07.1996 року «Про компенсацiйнi виплати особам, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи».
Вiдповiдно до ч.2 ст. 19 Конституцiї України органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадові особи забов»язанi дiяти лише на пiдставi, та у межах повноважень та в спосiб, що передбаченi Конституцiєю України та Законами України.
Згiдно зі ст. 48 ч. 4 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждaли внаслiдок Чорнобильської катастрофи» щорiчна допомога на оздоровлення виплачусться в таких розмiрах: iнвалiдам 1 i 2 групи - п»ять мiнiмальних заробiтних плат, iнвалiдам 3 групи - чотири мiнiмальнi заробiтнi плати. Розмiр мiнiмальної заробiтної плати визначасться на момент виплати.
Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2000-2008 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 вищевказаного Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України № 836 вiд 26.07.1996 року всупереч Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмiр щорiчної допомоги як величину кратну вiдносно розмiру мiнiмальної заробiтної плати, визначеної Законом на час здiйснення виплати, встановлено конкретні розмiри такої допомоги в твердiй грошовiй cyмi, зокрема, для iнвалiдiв другої групи - 26,70 грн., для iнвалiдiв третьої групи - 21,50 грн. за грошовою реформою 1996 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення для інваліді 2 групи 120 грн.
З моменту прийняття цих постанов встановленi ними розмiри щорiчної допомоги на оздоровлення залишалися незмiнними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змiнювався розмiр мiнiмальної заробiтної плати, щорiчно затверджувався державний бюджет.
Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія абзацу другого частини 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» була зупинена на 2006, 2007 роки відповідно.
Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи», згідно яких ст. 48 закону була викладена в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС та смерть яких пов»язана з Чорнобильскою катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Положення пункту 30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» викладена в новій редакції, визнане таким, що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Виходячи iз загальних засад прiоритетностi законiв над урядовими нормативними актами при вирiшеннi даного спору пiдлягають застосуванню ст .. 48 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» та Закони України про встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки, а нe постанови Кабінету Міністрів України № 8З6 вiд 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року.
Виплати щорічної допомоги на оздоровлення хоча і здійснюють органи соціального захисту населення, але починаючи тільки з 29 жовтня 2003 року, відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року за № 256. Таким чином у стягненні виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2002 роки треба відмовити, тому що позивач пред'явив вимоги до неналежного відповідача у справі.
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», якими зупинена дія абзацу другого частини 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» на 2006 рік до теперешнього часу не визнани неконституційними Конституційним Судом України, тому ствердження позивача про невідповідність зазначених норм законодавству України є необгрунтованим.
Зупинення дiї закону не дaє право на його застосування. Taких висновків також дійшов Верховний Суд України в аналогiчному по суті спору, які викладенi в ухвалi Верховного Суду України вiд 20.12.2006 року по справi за позовом Хорошилова до ВВД ФССНВВПЗУ у м. Добропiллi про вiдшкодування моральної шкоди.
Тому суд вважає необхідним відмовити позивачу у стягненні коштів на оздоровлення за 2006 рік.
Розрахунки позивача, наведені у позовній заяві, щодо недоплаченої щорічної допомоги на охдоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки перевірені судом та є правильними.
Стосовно стягнення з відповідачів сум з урахуванням інфляції , суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на те, що спір є публічно-правовим і охоплює бюджетні відносини з урахуванням здійснення виплати разової грошової допомоги, у тому числі учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 2 Закону України ?ро індексацію грошових доходів населення ” індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму, відповідно до законодавства.
Виплати щорічної допомоги на оздоровлення є соціальною гарантією.
Таким чином, на пiдcтaвi вищевикладеноro суд вважає, що дiї вiдповiдача щодо визначення розмiру щорiчноi допомоги на оздоровлення позивачу за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки є неправомірними i вважає необхiдним зобов»язати Управлiння працi та соцiального захисту населення Краснолуцької міської Ради провести позивачу перерахунок та сплату за рахунок коштів Державного бюджету рiзницi щорiчної допомоги на оздоровлення за 2003 piк у cумі 185х5- 26,70= 898,30 за 2004 piк у cумі 205грн. х 5 - 26,70 грн. = 998,30 грн., за 2005 piк у cyмi 262 грн. х 5 - 26,70 грн. = 1283,30 грн. , за 2007 рік у сумі 400 грн. х 5 - 120 грн. = 1880 грн., за 2008 рік у сумі 515 грн. х 5 - 120 грн. = 2455 грн., а усього сума рiзницi щорiчної допомоги за 2003,2004-2005,2007,2008 роки складає 6514,90 грн.
Суд вважає неогрунтованими заперечення представника вiдповiдача проти позову в тiй частинi, що при розглядi справи суд повинен застосувати ст. 99 КАС України про рiчний строк звернення до адмiнiстративного суду, який позивачем, як вважає вiдповiдач, було пропущено без поважних причин, оскільки у вiдповiдностi до ст. 76 Закону України « Про використання ядерної eнepriї та радiацiйну безпеку» передбачено, що право на подання позову про вiдшкодування ядерної шкоди, заподiяної життю i здоров»ю особи, не обмежується строком давностi.
Крім того, відповідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на правовідносини по відшкодуванню шкоди, завданої ушкодженням здоров»ю.
Зriдно з ч.2 ст.71 КАС України в адмiнiстративних справах про протиправнiсть рiшень, дiй чи бездiяльностi суб»єкту владних повноважень, обов»язок щодо доказування правомiрностi свого рiшення, дiї чи бездiяльностi покладається на вiдповiдача, якщо він заперечує проти позову.
Суд вважає, що вiдповiдач не довiв у судовому засiданнi правомiрнiсть своїх рiшень вiдносно розмiру призначених позивачу щорiчних допомiг на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 та 2008 роки, а його посилання на те, що державнi програми з лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи належать до видаткiв, що здiйснюються з державного бюджету не спростовують помилковiсть висновку про обгрунтованiсть нарахування щорiчних допомiг у розмiрах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2,6,7,11,17,104,158-163,167 КАС України, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішеннями Конституційного Суду України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради щодо визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік, 2007 рік та 2008 рік ОСОБА_3 як особі, яка стала інвалідом внаслідок прийняття участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської Ради здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_3 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік, 2007 рік та 2008 рік у сумі 6514,90 грн.
В іншій частині у задоволенні адміністративного позову відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького обласного апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі - заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий