АПЕЛЯЦіЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа - № 22ц- 643/10 Головуючий в 1 інстанції - Галан О.О.
Категорія - Доповідач - Кравченко Н.В.
30 березня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого - Кравченко Н.В.,
суддів - Пригорнєвої Л.І., Борисова Є.А. .
за участю секретаря - Пономарьової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 30 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зняття заборгованості по аліментах та закінчення сплати аліментів, -
встановила:
У червні 2009 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3. в якому послався, що на підставі рішення Краснодонського міськрайонного суду від 27 червня 2008 року з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на її утримання до закінчення нею навчання, до 30 червня 2011 року. Це рішення прийнято до виконання за місцем його проживання у Росії 20 лютого 2009 року, а виконавчий лист надійшов на виконання за місцем його роботи у травні 2009 року, з нарахованою заборгованістю у розмірі 148310,91 рублів, що виходячи з курсу гривни становить 36279,81 гр. Посилаючись на відсутність достатніх коштів для сплати вказаної суми заборгованості, оскільки він сплачує аліменти на утримання іншої дитини, також витрачає додаткові кошти на лікування цієї дитини, яка є хронічно хворою, несе витрати з оплати комунальних послуг, ця заборгованість створилася не з його вини, а також на те, що відповідачка є краще матеріально забезпеченою, позивач просить про зняття вказаної суми заборгованості та закінчення сплати аліментів на утримання відповідачки.
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 30 жовтня 2009 року у задоволенні позову позивачеві відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач в особі свого представника з рішенням суду не згоден, вважає, що воно не відповідає вимогам закону та матеріалам справи, посилається, що суд не врахував його майновий та сімейний стан, що справа тривалий час розглядалася судами не з його вини, також строк навчання доньки вже сплив, просить рішення скасувати, та задовольнити його позов.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника відповідачки, третьої особи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, обговоривши доводі апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно зі ст.. 213, 214 ЦПК України р ішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судова колегія вважає, що у даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону виконано.
Згідно зі ст.. 197 Сімейного Кодексу України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Судом встановлено, що відповідачка є повнолітньою донькою позивача, яка продовжує навчатися у вищому учбовому закладі, потребує матеріальної допомоги, яку на підставі рішення суду, згідно виданому виконавчому документу, надає їй позивач. За час знаходження виконавчого листа на виконання за місцем проживання позивача в Росії створилася заборгованість за позивачем за вказаними платежами, розмір якої виходячи з курсу гривни становить 36279,81 гр..
Відмовляючи позивачеві у позові, суд обґрунтовано виходив з того, що встановлених законом підстав для зняття заборгованості з аліментів та припинення подальшого стягнення аліментів на користь відповідачки на період її навчання, немає, оскільки ці аліменти стягнуто на підставі рішення суду, яке набрало чинності і повинно бути виконано, матеріальний стан позивача після винесення вказаного рішення про стягнення аліментів не змінився, є задовільним, доказів того, що заборгованість виникла внаслідок тяжкої хвороби, або внаслідок непред'явлення виконавчого листа до виконання без поважної причини, або внаслідок інших обставин, що мають істотне значення, не надано.
Доводи апеляційної скарги на спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
У відповідності зі ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;
3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;
5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як встановлено ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, оскільки підстав для скасування рішення суду не встановлено, воно підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.. 303,307,308,313,314,315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 30 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зняття заборгованості і по аліментах та закінчення сплати аліментів - залишити без зміни.
Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.
Головуючий :
Судді: