АПЕЛЯЦіЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа - № 22ц- 485/10 Головуючий в 1 інстанції -Чехов С.І. Категорія - Доповідач - Кравченко Н.В.
29 березня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого - Кравченко Н.В.,
суддів - Пригорнєвої Л.І., Борисова Є.А. .
за участю секретаря - Пономарьової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ТОВ « Луганське енергетичне об'єднання» на рішення Міловського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ « Луганське енергетичне об'єднання» про незаконні дії працівників Мілоського РЕМ, -
встановила:
У березні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ « Луганське енергетичне об'єднання», в якому послався, що 28 жовтня 2008 року відповідачем в особі працівників Міловського РЕМ було відключено позивача від системи електропостачання до його будинку №7 по пров. Чапаєва у с. Мілове у зв'язку з тим, що ним протягом трьох років розкрадалася електроенергія, бо у нього під час перевірки у гаражі виявлено без облікову розетку, про що складено акт №022143, на підставі якого розраховано кількість та вартість неврахованого споживання електроенергії, та було відключено його від енергопостачання. Позивач вважає, що у вказаному акті у п. 3 неправильно зазначено потужність струмоприймачів та їх перелік, зокрема, в акті зазначено 10 електролампочок потужністю 100 вт, у т ой час, як у нього всього 8 лампочок, з яких одна- потужністю 25 вт, друга - потужністю 40 вт. Крім того, вказана потужність холодильника, пральної машини, праски, телевізора більше, ніж зазначено у технічних паспортах на ці прилади, що потягло неправильне нарахування суми збитків у розрахунках відповідача у розмірі 11529,22 гр. у бік збільшення. Тому позивач просить визнати дії працівників Міловського РЕМ відповідача в частині внесення у п. 3 вказаного акту недостовірної інформації, незаконними, визнати акт №022143 недійним у цій частині, зобов'язати відповідача підключити його будинок до електромережі.
Рішенням Міловського районного суду від 30 вересня 2009 року позовні вимоги позивача задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, посилається на те, що позивачем в частині визнання дій та акту незаконними обрано не передбачений законом спосіб захисту прав, бо акт не встановлює для нього ніяких праві та обов'язків, він може бути доказом при розгляді іншої справи, де йому буде надано відповідну оцінку у тому числі і стосовно його змісту. Що стосується вимог щодо відключення від електромережі, то позивач не заперечує наявності факту порушення правил користування електроенергією, що дає право відключати його від споживання електроенергії. Суд не вказані обставини не звернув уваги. Тому відповідач просить скасувати рішення суду, та відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, обговоривши доводі апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно зі ст.. 213, 214 ЦПК України р ішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судова колегія вважає, що у даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону у повному обсязі не виконано.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходив з того, що працівники Мілоського РЕМ відповідача без достатніх підстав внесли у п.3 зазначеного акту вказані позивачем відомості, а тому ці дії є незаконними, а акт є недійним, що не давало відповідачеві права відключати позивача від електропостачання.
Таких висновків суд дійшов помилково.
Згідно зі ст.. 714 ЦК України з а договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Правовою підставою функціонування сучасного ринку електричної енергії України є Закон України « Про електроенергетику» "
Стаття 26 Закону України « Про електроенергетику» встановлює, що
споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Споживач забезпечує безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до електричних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.
У відповідності зі ст. 27 Закону України « Про електроенергетику»
правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є:
крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;
пошкодження приладів обліку;
розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів;
створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики;
порушення правил охорони електричних мереж;
порушення правил користування енергією;
насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки;
незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.
Указом Президента України від 8 грудня 1994 р.№ 738/94 з метою забезпечення ефективності функціонування енергетичної галузі України утворено Національну комісію з питань регулювання електроенергетики (НКРЕ), яку Указом Президента України від 30 жовтня 2000 р. №1167/2000 визначено центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року затверджено Правила користування електричною енергією для населення,
Згідно з вказаними Правилами енергопостачальник наділений повноваженнями щодо проведення перевірок справності приладів обліку. Він вправі знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії споживачу у межах, передбачених договором, тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених Правилами; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією (п. 37 Правил).
Відповідно до законів України «Про електроенергетику» , зазначених Правил в разі виявлених порушень на місці їх виявлення складається акт.
Згідно з п. 53 Правил один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника, споживач має право внести до акта свої зауваження.
Якщо споживач відмовляється ставити свій підпис, про це в акті робиться позначка. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання.
Розмір відшкодування завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення згідно з Методикою.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Споживач, згідно з п. 48 Правил несе відповідальність за прострочення внесення платежів за електричну енергію, порушення правил користування електричною енергією, ухилення або несвоєчасне виконання рішень і приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2008 року відповідачем в особі працівників Міловського РЕМ було відключено позивача від системи електропостачання до його будинку №7 по пров. Чапаєва у с. Мілове, у зв'язку з тим, що у нього під час перевірки цими працівниками, які діяли у межах своїх службових повноважень, у гаражі виявлено без облікову розетку, про що складено акт №022143, на підставі якого розраховано кількість та вартість неврахованого споживання електроенергії.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами, не заперечуються фактично позивачем.
Таким чином, оскільки працівники Мілоського РЕМ відповідача, діяли у межах наданих їм повноважень, під час перевірки встановили з боку позивача порушення правил користування електроенергією, у них були підстави для складання акту про виявлене порушення та відключення позивача від електропостачання, на що суд не звернув уваги, а тому помилково визнав ці дії працівників відповідача в особі Мілоського РЕМ незаконними, та зобов'язав відповідача підключити позивача до електропостачання.
В цій частині рішення суду не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.
Також неможливо визнати законним та обґрунтованим рішення суду в частині визнання недійсним вказаного акту про виявлене порушення позивачем правил користування електроенергією.
Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору також стала правомірність складання працівниками відповідача акта про порушення правил користування електричною енергією з точки зору його змісту.
Разом з тим згідно зі ст. 3 ЦПК України усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Акт про порушення правил користування електроенергією, складений працівниками відповаідача, які діяли як посадові особи, на підставі відповідних положень указаних вище Правил.
Таким чином, оскарження як дій лише щодо факту складення акта, так і самого акта, а також його змісту, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема: при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному акту.
Оскільки у даній справі ніяких інших спорів, у яких вказаний позивачем акт предїявлено у якості доказу, не заявлено, підстав для дачі оцінки цьому акту з точки зору його змісту, як доказу, та визнання його недійсним, як доказ, не вбачається.
Таким чином, у цій частині рішення суду також не відповідає вимогам закону.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
У відповідності зі ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;
3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;
5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як встановлено ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального та процессуального права, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог про відмову у їх задоволенні.
Керуючись ст.. 303,307,309,313,314,316 ЦПК України судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ТОВ « Луганське енергетичне об'єднання» - задовольнити.
Рішення Міловського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ « Луганське енергетичне об'єднання» про незаконні дії працівників Мілоського РЕМ, - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ « Луганське енергетичне об'єднання» про незаконні дії працівників Мілоського РЕМ - відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.
Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після його проголошення.
Головуючий :
Судді: