АПЕЛЯЦіЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа - № 22ц-841/10 Головуючий в 1 інстанції - Бойко С.Л.
Категорія - Доповідач - Кравченко Н.В.
15 березня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого - Кравченко Н.В.,
суддів - Пригорнєвої Л.І.,Васюкової В.І. .
за участю секретаря - Пономарьової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Ллуганської області від 26 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та про стягнення додаткової грошової допомоги на лікування дитини, -
встановила:
У серпні 2009 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому послалася, що вона раніше з відповідачем знаходилася у шлюбі, від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого відповідачем за рішенням суду мають сплачуватися аліменти у розмірі ј частки всіх видів його заробітку ( доходу), однак оскільки відповідачем цей обов'язок виконується неналежним чином, створилася заборгованість станом на 10 серпня 2009 року у сумі 1810 гр., у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок по сплаті неустойки за прострочення сплати аліментів, розмір якої згідно наданого розрахунку становить 1714, 65 гр. Крім того, послалася, що їхній син є інвалідом дитинства у зв'язку з чим постійно потребує лікування, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний нести додаткові витрати на таке лікування. Тому позивачка просить стягнути з відповідача на її користь неустойку у зазначеній сумі 1714, 65 гр., та додаткову грошову допомогу на лікування сина у розмірі 250 гр. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 26 жовтня 2009 року позовні вимоги позивачки задоволено частково.
Суд стягнув з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 заборгованість по неустойці за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 900 гр., а також додаткову грошову допомогу на лікування дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 200 гр. щомісячно, починаючи з 11 серпня 2009 року і до ІНФОРМАЦІЯ_2.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, посилається, що суд не звернув уваги на те, що розмір неустойки розраховано неправильно, суд також не врахував його сімейне та матеріальне становище, не врахував, що їхній син у постійному лікуванні не має потреби, його захворювання не носять систематичного характеру, просить скасувати рішення суду першої інстанції, стягнути з нього неустойку у сумі 659,05 гр. згідно наданого ним розрахунку, в іншій частині у задоволенні позовних вимог позивачці відмовити.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення позивачки, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно зі ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що у даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону у повному обсязі виконано.
Згідно зі ст.. 196 Сімейного Кодексу України п ри виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Судом встановлено, що сторони раніше знаходилися у шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого відповідачем за рішенням суду мають сплачуватися аліменти у розмірі ј частки всіх видів його заробітку ( доходу), однак оскільки відповідачем цей обов'язок виконується неналежним чином, створилася заборгованість станом на 10 серпня 2009 року у сумі 1810 гр.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються фактично відповідачем.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що у відповідача виник обов'язок по сплаті неустойки за прострочення сплати аліментів.
При цьому розрахунок неустойки проведено у відповідності з вимогами закону, сума яка стягнута з відповідачем судом визначена з урахуванням матеріального та сімейного стану відповідача.
Розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача не користь позивачки судом обчислено у порядку, встановленому зазначеною ст.. 196 Сімейного Кодексу України та з урахуванням сімейного та матеріального стану відповідача.
Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не спростовують висновків суду, посилання апелянта на неправильну методику розрахунку неустойки та наданий ним свій розрахунок, на увагу не заслуговують, оскільки цей розрахунок не відповідає вимогам ст.. 196 Сімейного Кодексу України.
Судом також встановлено, що син сторін є інвалідом дитинства, страждає цілою низкою захворювань, з приводу яких потребує постійного лікування та оздоровлення.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, фактично не заперечуються відповідачем.
Згідно зі ст.. 185 Сімейного Кодексу України т ой з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності залучення відповідача до участі у додаткових витратах на лікування сина, розмір та суми такої участі судом визначено з урахуванням сімейного та матеріального стану відповідача.
Доводи апеляційної скарги в цій частині також не спростовують висновків суд першої інстанції.
Посилання апелянта на те, що син не потребує постійного лікування, на увагу не заслуговує, оскільки з наданих доказів вбачається, що син сторін є інвалідом дитинства, що само по собі свідчить про необхідність постійного лікування та оздоровлення.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.. 303,307,308,313,314,315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
Ухвалила:
Апеляційною скаргою ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Краснолуцького міського суду Ллуганської області від 26 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та про стягнення додаткової грошової допомоги на лікування дитини - залишити без зміни.
Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.
Головуючий:
Судді: