АПЕЛЯЦіЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа - № 22ц-384/10 Головуючий в 1 інстанції -Олійник С.В.
Категорія - Доповідач - Кравченко Н.В.
16 березня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого - Кравченко Н.В.,
суддів - Пригорнєвої Л.І., Борисова Є.А.
за участю секретаря - Пономарьової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою апелянта ОСОБА_1 на заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 14 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановила:
У липні 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому послався, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача під час керування ним своїм автомобілем, сталося зіткнення автомобілів, було пошкоджено автомобіль позивача, який отримав технічні пошкодження, чим позивачеві було заподіяно матеріальну шкоду у сумі 19392,61 гр. Крім того, даною дорожньо-транспортною пригодою позивачеві заподіяно моральну шкоду розмір якої він оцінює у сумі 5000 гр. Добровільно відповідач цю шкоду не відшкодовує, тому позивач просить стягнути на його користь зазначені суми. Заочним рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 14 вересня 2009 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Суд стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 19392,61 гр., у задоволенні решти вимог - відмовив за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає, що воно не відповідає вимогам закону, посилається, що при розгляді справи порушено його право бути присутнім у судовому засіданні та надавати докази, оскільки він не знав про час та місце розгляду справи, просить рішення суду в частині стягнення з нього матеріальної шкоди скасувати, справу надіслати на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно зі ст.. 213, 214 ЦПК України р ішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судова колегія вважає, що у даному випадку зазначені вимоги закону судом у повній мірі не дотримано.
Згідно зі ст. 27 ЦПК України особи, які приймають участь у розгляді справи, у тому числі позивачі та відповідачі, в числі інших процесуальних прав, мають право приймати участь у судовому засіданні.
Тому у зв'язку з цим, ст.158 цього ж Кодексу передбачено, що розгляд цивільних справ провадиться у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням про це осіб, які приймають участь у справі.
У відповідності зі ст.. 224 ЦПК України у разі неявки на судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі змісту вказаної норми випливає, що неявка відповідача в судове засідання після оголошеної перерви, зупинення провадження у справі та поновлення її слухання не дає підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач брав участь у попередніх засіданнях, йому роз'яснювали його права та обов'язки, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог, у такому випадку справа повинна розглядатися з додержанням загальних процесуальних норм, які регулюють розгляд справ.
З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку справа неодноразово призначалася до розгляду у судовому засіданні, відповідач брав участь у попередніх судових засіданнях, йому роз'яснювали його права та обов'язки, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог.
Таким чином, у даному випадку суд повинен був розглядати справу з дотриманням загальних процесуальних норм, регулюючих розгляд справи за відсутності сторін, у тому числі і відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи у судовому засіданні було призначено на 17 серпня 2009 року, у визначений день розгляд справи не відбувся, оскільки суддя знаходився у відпустці, розгляд справи було відкладено на 4 вересня 2009 року, у зазначений день розгляд справи знову не відбувся у зв'язку з неявкою позивача, розгляд справи було відкладена на 14 вересня 2009 року.
У вказаний день до судового засідання не з'явився відповідач, тобто у даному випадку його неявка не є повторною, оскільки у попередні судові засідання він з'являвся.
При цьому відомості, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення 14 вересня 2009 року судового засідання, у справі відсутні.
Наявність у справі розписок про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, у даному випадку не свідчать про його належне повідомлення, оскільки відповідач заперечує свій підпис на цих розписках.
Згідно зі ст. 169 цього ж Кодексу суд міг розглянути справу за відсутності когось із сторін або інших осіб, які приймали участь у справи, у тому числі і відповідача, у випадку неявки такої особи, при наявності у справі відомостей, що ця особа належно повідомлена про час і місце розгляду справи і повторно не з'явилася у судове засідання.
Таким чином, оскільки відповідач у вказане судове засідання не з'явився після попереднього відкладення розгляду справи, достовірні дані про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи у справі відсутні, суд не мав права розглядати справу за його відсутності, оскільки такий розгляд можливий тільки у разі повторної неявки відповідача, належним чином повідомленого.
За таких обставин, судом було порушено права відповідача бути присутнім у судовому засіданні, надавати суду свої доводи та докази, які судом не досліджувалися.
У відповідності зі ст.. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, однак апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Як зазначено у ст.. 307 ЦПК України з а наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;
3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;
5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справа розглянута за відсутності кого-небудь з осіб, які приймають участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі до суду першої інстанції для нового розгляду з дотриманням вимог закону.
При цьому судова колегія вважає недоцільним давати оцінку іншим доводам апеляційної скарги, оскільки ці доводи можуть бути предметом дослідження судом першої інстанції при новому розгляді справи
Керуючись ст.307, 311,314,315 ЦПК України, Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу апелянта ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Старобільського районного суду Луганської області від 14 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.
Головуючий :
Судді: