ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" травня 2010 р. Справа № 2a-1144/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
прокурора - не з'явився,
представника позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головавтотрансінспекції та структурного підрозділу територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, вул. Тополина, 3, м. Івано-Франківськ,
до відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
про стягнення фінансових санкцій в сумі 2040,00 грн.,-
24 березня 2010 року Івано-Франківський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 2040 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області було складено протягом 2009 року акти за №001014 від 04.03.2009 року, №001592 від 02.07.2009 року, №001705 від 05.08.2009 року та №002058 від 30.09.2009 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено відсутність у ОСОБА_1 ліцензійної картки. Відповідно до даних актів, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 винесено постанови від 19.03.2009 року № 081175, від 01.09.2009 року №068662, від 01.09.2009 року №068663 та від 05.11.2009 року №092589 про застосування фінансових санкцій на суму 510 гривень кожна, за порушення передбачені абзацом 4 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». У передбачені законом термін сума застосованих фінансових санкцій в загальному розмірі 2040 гривень відповідачем не сплачено.
Прокурор в судове зачідання не з'явився, хоча про час, місце та дату був повідомлений належни чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Суду подав клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про місце, час та дату був повідомлений належним чином. Своїм правом на подання заперечення не скористався.
Оцінивши досліджені докази та розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільний перевізник -це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в статті 39 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
У відповідності до пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.
Як встановлено в судовому засіданні, працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 під час експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки. Про дане порушення працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області було складено акти: №001014 від 04.03.2009 року, №001592 від 02.07.2009 року, №001705 від 05.08.2009 року та №002058 від 30.09.2009 року. На підставі вказаних актів начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 винесено постанови від 19.03.2009 року № 081175, від 01.09.2009 року №068662, від 01.09.2009 року №068663 та від 05.11.2009 року №092589 про застосування фінансових санкцій на суму 510 гривень кожна, за порушення передбачені абзацом 4 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідачем на момент розгляду справи, добровільно сума застосованих фінансових санкцій в загальному розмірі 2040 гривень не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, до державного бюджету р/р 31110106700002, УДК в м.Івано-Франківську, МФО 836014, код платежу 21081100 фінансові санкції по постановах №081175, №068662, №068663 та №092589 на суму 2040 гривень (дві тисячі сорок гривень 00 копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 31.05.2010 року.