Справа № 22ц-3260/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 44 Калитка О.М.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
07 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Васюкової В.І.
Оробцової Р.І.
при секретарі - Малошонок О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною , зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії,
Звернувшись з апеляційною скаргою, Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування постанови.
Заперечення на апеляційну скаргу від позивача до апеляційного суду не надано.
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії ОСОБА_4 та виплату за період з 29 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії за вказаний вище період у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплаченого, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 01 по 28 січня 2009 року відмовлено за пропуском строку звернення до судуё стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 3,40 гривень.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян «діти війни». На її звернення до Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області про нарахування та виплату їй підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі, отримала відповідь про те, що вказане підвищення їй виплачено у розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до Закону України № 1691-У1 від 18 лютого 2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, справи, пов'язані із соціальними виплатами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Статтею 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1У / далі Закон № 2195-1У від 18 листопада 2004 року/ передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів
Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачці відповідні нарахування ,але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило і допустило протиправну бездіяльність.
Посилання апелянта про те, що непідвищення пенсії до розміру встановленого Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” викликано тим, що кошти до Пенсійного фонду України з державного бюджету не надходили, на увагу не заслуговують.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним
Законом не передбачено можливості ненадання цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати, судова колегія вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини,
не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу
виплат, гарантованих йому Конституцією України (254к/96-ВР) , а відсутність коштів не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Отже, посилання відповідача на відсутність надходжень з державного бюджету України як на підставу ненарахування позивачу зазначеного підвищення до пенсії є безпідставними.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При викладених обставинах апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області має бути відхилена, а постанова суду залишена без змін.
Керуючись ст.ст.209,307,308 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області відхилити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною , зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді