18 лютого 2010 року < Текст > Справа № 2а-6236/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,
за участі представників:
позивача - Мушер О.М. (довіреність від 08.09.2009 №01-08-01);
Фоміної О.М. (довіреність від 28.12.2009 №б/н);
прокуратури - Шульги О.А. (посвідчення від 10.07.2007 №80);
відповідача - Завгородньої О.Г. (довіреність від 24.06.2009 № 5753/10-014);
Кірсанової І.Г. (довіреність від 11.01.2010 №24/10-014)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Ко.,ЛТД», м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
за участю прокуратури Запорізької області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2009 №0000452305/3/22332, від 26.10.2009 №0000462305/3/22333
Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Ко.,ЛТД» (далі - ТОВ «Континент Ко.,ЛТД», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.10.2009 №0000452305/3/22332, №0000462305/3/22333, прийнятих відповідачем в повному обсязі, як такі, що не відповідають діючому законодавству України та порушують права позивача.
На підставі ст.ст.36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) 29.12.2009 у розгляд вказаної справи в інтересах держави вступив прокурор Запорізької області (далі-прокурор).
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги і просили задовольнити їх у повному обсязі, та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказують, що під час перевірки відповідачем помилково встановлено заниження позивачем податку на прибуток та чистої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ). Зазначені висновки відповідачем зроблені на підставі дослідження операцій із придбання, внесення цінних паперів до статутного капіталу ТОВ «ЗР-Інвест», отримання корпоративних прав від ТОВ «ЗР-Інвест» та їх реалізація. Також віднесення до складу валових витрат сум орендної плати, нарахованих і сплачених на підставі договорів оренди з ВАТ «ЗТСК «Запоріжголовопостач» та додаткових угод до них, які, на думку відповідача, є нікчемними. Із викладеними обставинами позивач не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та недоведеними.
Прокурор та представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у наданих запереченнях від 21.12.2009 №29281/10-014, 26.01.2010 №б/н, та просили у його задоволені відмовити.
На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, судом установлені наступні обставини.
На підставі направлень від 12.01.2009 №17, від 06.02.2009 №17/1, посадовими особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Континент Ко.,ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008 роки.
За результатами перевірки відповідачем складений акт від 25.02.2009 № 34/23-508/01195158, яким встановлені позивачем порушення вимог:
1. пп.4.1.1, 4.1.3 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.6.1, 7.6.3 п.7.6 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі-Закон №334/94-ВР), в результаті чого податок на прибуток занижений у розмірі 63 372,00грн., у тому числі:
квартал 2006 року - 2 154,00грн., півріччя 2006 року - 4 308,00грн. (у т.ч. ІІ квартал 2006 року - 2 154,00грн.), три квартали 2006 року - 6 462,00грн. (у т.ч. ІІІ квартал 2006 року - 2 154,00грн.), 2006 рік - 40 773,00грн. (у т.ч. ІV квартал 2006 року - 34 311,00грн.);
квартал 2007 року - 6 992,00грн., півріччя 2007 року - 13 983,00грн. (у т.ч. ІІ квартал 2007 року - 6 992,00грн.), три квартали 2007 року - 5 157,00грн. (у т.ч. ІІІ квартал 2007 року - 5 157,00грн.), 2007 рік - 12 149,00грн. (у т.ч. ІV квартал 2007 року - 6 992,00грн.);
квартал 2008 року - 6 992,00грн., півріччя 2008 року - 10 450,00 грн.(у т.ч. ІІ квартал 2008 року - 3 458,00грн.), три квартали 2008 року - 10 450,00грн. (у т.ч. ІІІ квартал 2008 року - 0грн.).
2. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі-Закон №№168/97), в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 38 318,00грн., у тому числі по періодам: січень 2006 - 574,00грн., лютий 2006 - 574,00грн., березень 2006 - 574,00грн., травень 2006 - 1 149,00грн., червень 2006 - 574,00грн., серпень 2006 - 566,00грн., вересень 2006 - 574,00грн., жовтень 2006 - 582,00грн., листопад 2006 - 574,00грн., грудень 2006 -1 864,00грн., січень 2007 - 1 864,00грн., лютий 2007 - 1 864,00грн., березень 2007 - 1 864,00грн., квітень 2007 - 1 864,00грн., травень 2007 - 1 864,00грн., червень 2007 - 1 864,00грн., липень 2007 - 1 864,00грн., серпень 2007 - 1 864,00грн., жовтень 2007 - 3 729,00грн., грудень 2007 - 3 729,00грн., січень 2008 - 1 864,00грн., лютий 2008 - 1 864,00грн., березень 2008 - 1 864,00грн., квітень 2008 - 1 849,00грн., травень 2008 - 902,00грн.
На підставі висновків акта перевірки та виявлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.03.2009 №0000452305/0/5055 та №0000462305/0/5054, якими позивачу визначено податкові зобов'язання, а саме: з податку на прибуток усього у розмірі 99 471,50грн., у тому числі основний платіж - 63 372,00грн. та штрафі (фінансові) санкції - 36 099,50грн.; з податку на додану вартість усього у розмірі 57477,00грн., у тому числі основний платіж - 38 318,00грн. та штрафні (фінансові) санкції - 19159,00грн.
За наслідками адміністративного оскарження позивачем даного податкового повідомлення-рішення, його скарги залишені без задоволення, а відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2009 №0000452305/1/10025, №0000462305/1/10026, від 03.08.2009 №0000452305/2/15500, №0000462305/2/15501, від 26.10.2009 №0000452305/3/22332, №0000462305/3/22333 з аналогічними нарахуваннями.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.03.2003 у торгівця цінними паперами ВАТ «ІК «ІРТА» позивач придбав акції відкритого акціонерного товариства «Запорізька товарно-сировинна компанія «Запоріжголовопостач» (далі - ВАТ «ЗТСК «Запоріжголовопостач») у кількості 111 049 штук на суму 122 177,77грн. (договір про обслуговування на ринку цінних паперів від 26.02.2003 № 6-к/107/110, акт-звіт від 25.03.2003 №6-к1). На підставі пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону №334/94-ВР, господарська операція позивачем не була відображена у р.1.2 «Витрати звітного періоду» додатку К3 декларації з податку на прибуток.
Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Континент Ко.,ЛТД» від 06.10.2006 №10-06 прийнято рішення прийняти участь у створенні ТОВ «ЗР-Інвест» та передати у якості внеску до статутного капіталу цінні папери - акції ВАТ «ЗТСК «Запоріжголовопостач» у кількості 111 049 штук на суму 122 177,77грн. в обмін на емітовані новим товариством корпоративні права. У податковому обліку позивача вказана операція відображена у р.1.2 «Витрати звітного періоду» р.1 «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами» додатка К3 до р.01.4 «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік. У бухгалтерському обліку вказана операція відображена в кореспонденції рахунків Дт 352 - Кт 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» у сумі 122 177,77грн.
Операція з отримання корпоративних прав від ТОВ «ЗР-Інвест» на суму 122 177,77грн., відповідно до пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону №334/94-ВР, є доходом від операції з цінними паперами, та мала бути відображена у р.1.1 «Доходи звітного періоду» додатку К3 декларації з податку на прибуток, що, в свою чергу, визнається як позивачем так і відповідачем.
Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Континент Ко.,ЛТД» від 07.12.2006 №07-12 прийнято рішення про відчуження корпоративних прав ТОВ «ЗР-Інвест» і вихід зі складу учасників цього товариства. Відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 07.12.2006 №12-07/01ф та №12-07/02ф позивач (продавець) передав фізичним особам (покупцям) корпоративні права на відповідний відсоток статутного капіталу ТОВ «ЗР-Інвест», а ті у свою чергу прийняли та сплатили 122 177,77грн. У податковому обліку продаж корпоративних прав фізичним особам відображено у р.1.1 «Доходи звітного періоду» р.1 «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами» додатку К3 до р.01.4 «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік. У бухгалтерському обліку вказана операція відображена в кореспонденції рахунків Дт 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» - Кт 742 «Доход від реалізації необоротних активів».
На підставі зазначених фінансових операцій, та з урахуванням пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону №334/94-ВР, позивачем у додатку К3 «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами» до р.01.4 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік відображенні показники: «Прибуток від операції з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами, код рядка 01.4 - сума «-»; «доходи звітного періоду, код рядка 1.1 - сума «122 178»; «витрати звітного періоду, код рядка 1.2 - сума «122 178».
Відповідно до коментарій позивача, ним у рядку 1.2 додатку К3 відображені витрати, що були понесені підприємством на придбання акцій (цінних паперів) ТОВ «ЗТСК «Запоріжголовопостач» у ВАТ «ІК «Ірта» у 2003 році, які задекларовані на момент відчуження цінних паперів, тобто у декларації з податку на прибуток за 2006 рік. У рядку 1.1 додатку К3 відображені доходи, що отримані від продажу корпоративних прав ТОВ «ЗР-Інвест» на підставі цивільно-правових угод фізичним особам (покупцям). Через те, що вартість внесених до статутного капіталу акцій ВАТ «ЗТСК «Запоріжголовопостач» (витрати) та вартість корпоративних прав емітованих ТОВ «ЗР-Інвест» (дохід) була однакова - 122 177,77грн., і відповідні бухгалтерські операції були проведені в одному звітному періоді (ІV квартал 2006 року), то за фінансовим результатом вона дорівнювала «0» , а тому не була відображена у додатку К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток за 2006 рік.
Проте, на думку відповідача, витрати позивача понесені у березні 2003 року на придбання акцій, не перевищують суму доходу від відчуження таких акцій у жовтні 2006 року шляхом їх внесення до статутного фонду ТОВ «ЗР-Інвест» за отримання корпоративних прав вартістю 122 177,77грн. При цьому сума доходу, отриманого позивачем від реалізації корпоративних прав ТОВ «ЗР-Інвест» у грудні 2006 року фізичним особам є доходом від їх продажу. Таким чином, саме завищення витрат під час визначення фінансового результату від операцій з корпоративними правами на вартість акції, що внесені до статутного фонду ТОВ «ЗР -Інвест» - емітента корпоративних прав, позивачем не включено до складу валового доходу декларації з податку на прибуток за 2006 рік (р.01.4) суму прибутку від реалізації таких корпоративних прав фізичним особам у розмірі 122 177,77грн.
Крім того, порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 виявлені відповідачем під час реалізації позивачем договору оренди та його додаткових угод. Так, 30.12.2003 між позивачем та ВАТ «ЗТСК «Запоріжголовопостач», за правилами Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, укладені договори оренди №№89, 90, 93, відповідно до яких позивач орендував приміщення, а саме:
складське приміщення загальною площею 2 393,1кв.м., яке знаходиться за адресою за адресою м. Запоріжжя, вул. Стартова, 3а. Термін дії договору з 30.12.2003 по 30.12.2051. Орендна плата складає 7 131,30грн. в місяць (у т.ч. ПДВ 1 188,55грн.);
складське приміщення загальною площею 2 393,1кв.м., яке знаходиться за адресою за адресою м. Запоріжжя, вул. Стартова, 3а. Термін дії договору з 30.12.2003 по 30.12.2051. Орендна плата складає 7 131,30грн. в місяць (у т.ч. ПДВ 1 188,55грн.);
складське приміщення загальною площею 473,5кв.м., яке знаходиться за адресою за адресою м. Запоріжжя, вул. Стартова, 3а. Термін дії договору з 30.12.2003 по 30.12.2051. Орендна плата складає 2 906,62грн. в місяць (у т.ч. ПДВ 484,44грн.).
Згідно додаткових угод:
від 03.01.2006 №1 та від 03.01.2007 №1/2 до договору №89 від 30.12.2003 - загальна площа орендованого об'єкта становить 2 371,4кв.м. Загальний розмір орендованої плати складає 7 179,30грн.;
від 01.07.2004 №1, від 01.11.2004 №2, від 01.11.2005 №2/2, від 03.01.2006 №3, від 01.11.2006 №5 та 01.11.2007 №5/1 до договору №93 від 30.12.2003 - орендований об'єкт є частиною складського приміщення №2 загальною площею 842,9кв.м. та частиною складського приміщення №3 загальною площею 860,0кв.м. Загальний розмір орендної плати складає по приміщенню №2 - 4 888,82грн., по приміщенню №3 - 7 740,00грн.;
від 03.01.2006 №1 та від 03.01.2007 №1/2 до договору №90 від 30.12.2003 - загальна площа орендованого об'єкта становить 608,2кв.м. Загальний розмір орендної плати складає 3 000,00грн.
Зазначені витрати у 2006, 2007 та І півріччі 2008 роках позивач включив до складу валових витрат. У бухгалтерському обліку дані операції відображені Дт 93 «Витрати на збут» Кт 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Дійсність зазначених додаткових угод підтверджуються рішеннями господарського суду Запорізької області від 13.05.2009 у справі №13/214д/09, від 19.05.2009 у справі №4/144д/09, від 19.05.2009 у справі №4/145д/09. Рішення набрали законної сили.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону №334/94-ВР цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.
Корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах (п.1.8 ст.1 Закону №334/94-ВР).
Згідно з пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону №334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст.6 Закону №334/94-ВР.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Таким чином, позивачем вірно зазначено, що віднесення до відповідного звітного періоду сум доходів, отриманих від продажу (відчуження) цінних паперів, залежить від того, чи перевищує дохід від продажу акцій витрати на їх придбання.
Із матеріалів справи вбачається, що дохід від продажу (відчуження) акцій - внесення до статутного фонду ТОВ «ЗР-Інвест» за отримання корпоративних прав вартістю 122 177,77грн., не перевищував витрати на їх придбання, тому позивач мав право не включати до складу валових доходів суми, отримані від відчуження цінних паперів у 2006 році.
Проте суд не погоджується із твердженнями позивача щодо зазначеного ним показника у декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік (р.1.2 «витрати звітного періоду» додатку К3) на який поширюється вищезазначена норма, оскільки відчуження акцій здійснено шляхом їх внесення до статутного фонду ТОВ «ЗР-Інвест» за отримання корпоративних прав, а не реалізації самих корпоративних прав фізичним особам.
Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості (пп.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону №334/94-ВР).
Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням (пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону №334/94-ВР).
Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Згідно із пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону №334/94-ВР під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні. Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Аналізуючи зміст зазначених норм, суд вважає, що позивачем було здійснено само пряму інвестицію - внесення цінних паперів - акції у кількості 111 049 штук на суму 122 177,77грн. до статутного капіталу ТОВ «ЗР-Інвест» в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, тобто на поворотній основі, а не продані як товар продавцем, а тому віднесення позивачем до складу «витрат» операції з цінними паперами є неправомірними.
Оскільки витрати позивача, понесені у березні 2003 року на придбання акцій, не перевищують суму доходу від відчуження таких акцій у жовтні 2006 року шляхом їх внесення до статутного фонду ТОВ «ЗР-Інвест» за отримання корпоративних прав (фінансовий результат - «0»), а здійснена позивачем пряма інвестиція не відноситься до складу валових витрат, то сума доходу, що отримана позивачем від реалізації корпоративних прав ТОВ «ЗР-Інвест» у грудні 2006 року фізичним особам є доходом від їх продажу та підлягає включенню до складу валового доходу (р.01.4) декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно було донараховано податок на прибуток, в частині фінансових операцій із цінними паперами.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг)…, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Так, в акті перевірки зазначено, що на момент проведення перевірки позивач не надав підтвердження щодо нотаріального посвідчення і державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди як це передбачено ст.ст.793,794 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла до 10.01.2007, далі - ЦК України).
ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ст.220); недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.216).
З урахуванням викладеного, відповідачем зроблено висновок, що додаткові угоди до договорів оренди приміщень є нікчемними, і не створюють юридичних наслідків з моменту укладення додаткових угод, у яких змінювалась істотна умова - вартість орендної плати, площа орендованих приміщень.
Проте, вищезазначені обставини спростовані рішеннями господарського суду Запорізької області від 13.05.2009 у справі №13/214д/09, від 19.05.2009 у справі №4/144д/09, від 19.05.2009 у справі №4/145д/09, відповідно до яких додаткові угоди до договорів оренди від 30.12.2003 №89, 90, 93 визнанні правомірними та дійсними. Рішення набрали законної сили.
Так у вищевказаних рішеннях зазначено, що договори оренди від 30.12.2003 №89,90,93 укладені між позивачем та ТОВ «ЗТСК «Запоріжголовопостач» за правилами Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, терміном до 31.12.2051 року. Відповідно до діючого на час укладення договору Кодексу такі угоди не потребували нотаріального посвідчення. Під час господарської діяльності позивач звертався до орендодавця з проханням про збільшення площі орендованих приміщень. Після отримання згоди, між підприємствами були укладені відповідні додаткові угоди.
Господарським судом Запорізької області встановлено, що сторонами виконувались та продовжують виконуватися правовідносини з приводу найму нежилого приміщення та продовжують тривати до теперішнього часу. Таким чином спірні договори є дійсними в силу закону, оскільки правовідносини при цих договорах між сторонами тривають, а приписами ст.204 ЦК України (у редакції 2003 року) встановлена презумпція правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) стосується застосування правил цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів, укладених до 01.01.2004, але не стосується застосування правил щодо форми таких договорів.
Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Проаналізувавши зміст зазначеного припису та наявні матеріали справи, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що підстав для нотаріального посвідчення додаткових угод відсутні, оскільки самі договори оренди були укладені в простій формі, відповідно, зміни умов договорів мають відбуватися також в простій формі (рішення від 19.05.2009 у справах №4/144д/09, №4/145д/09).
Крім того, додаткові угоди до договору оренди №93, на підставі ст.220 ЦК України, визнані господарським судом Запорізької області дійсним (рішення від 13.05.2009 у справі №13/214д/09).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, є необґрунтованими, а донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість - протиправним.
Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (далі-Закон №2181-III) вбачається, що за порушення податкового законодавства на платника податків контролюючими органами накладаються штрафні санкції.
У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп."б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-III).
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню в частині скасування донарахованого позивачу податку на прибуток у розмірі 72 970,00грн. та податку на додану вартість у розмірі 57 477,00грн.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2009 №0000462305/3/22333.
3. Податкове повідомлення-рішення від 26.10.2009 №0000452305/3/22332 скасувати частково у розмірі 72 970,00грн., у тому числі 48 646,50грн. основного платежу та 24 323,50грн. штрафних (фінансових) санкцій.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариств з обмеженою відповідальністю «Континент Ко., ЛТД» (код ЄДРПОУ 01195158) 3,40грн. (три грн. 40 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.
6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариств з обмеженою відповідальністю «Континент Ко., ЛТД» (код ЄДРПОУ 01195158) 1,70грн. (одна грн. 70 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 16.03.2010.
Суддя (підпис) О.С.Янюк