20 січня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6147/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,
за участі представників:
позивача - Бризицької Ю.С. (довіреність від 10.12.2009 № б/н);
Панченка С.М. (довіреність від 10.12.2009 № б/н);
відповідача - Драча В.М. (довіреність від 25.08.2009 № 11208/10/10-010)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна», м.Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя
про визнання податкового повідомлення-рішення
10.11.2009 товариство з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» (далі - ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна», позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009№ 0001212302/0 нечинним.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) та «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII (далі - Закон №509-XII). Зокрема вказує, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009 № 0001212302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 71 349,60грн. Вважає вказане рішення таким, що підлягає скасуванню та пояснює, що відповідачем зроблені помилкові висновки щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат у розмірі 237 833,00грн. - витрат, пов'язаних із отриманням інформаційно-консультативних послуг від ТОВ «Корпорація «Максимус» та витрат, пов'язаних із отриманням інформаційно-консультативних та юридичних послуг від ТОВ «Таврія Будпостач». Представник позивача зазначив, що вказані витрати були віднесені підприємством до валових витрат цілком правомірно, оскільки вони використовувалися у господарській діяльності та підтверджені первинними документами, які були надані посадовим особам ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя під час перевірки. З урахуванням викладеного, представник позивача просить позов задовольнити та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009 №0001212302/0.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, та зазначив, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток за період з 23.08.2007 по 31.12.2008 встановлені порушення позивачем вимог ст.5 Закону №334/94-ВР, а саме: неправомірне віднесення до складу валових витрат суму витрат за інформаційно-консультативні та юридичні послуги у розмірі 237 833,00грн., використання яких у власній господарській діяльності позивачем не доведені. Крім того, під час перевірки позивач надав неналежним чином оформлені первинні документи, на підставі яких формувався показник валових витрат. З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» у задоволенні позову.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.08.2007 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 23.08.2007 по 31.12.2008, за результатами якої 26.03.2009 складено акт № 32/23-2/35366060. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР, а саме: заниження податку на прибуток, в періоді, що перевірявся -у IV кварталі 2008 року, на загальну суму 59 458,00грн.
На підставі виявленого порушення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009№ 0001212302/0, яким ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 71 349,60грн., у тому числі 59 458,00грн. основного платежу та 11 891,60грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Такі висновки зроблені відповідачем за результатами аналізу договорів, укладених позивачем з ТОВ «Корпорація «Максимус» 01.07.2008 за №01 про надання інформаційно-консультаційних послуг та з ТОВ «Таврія Будпостач» про надання юридичних, інформаційно-консультаційних послуг та послуг щодо організації сприятливих умов для продажу та організації маркетингових, рекламних заходів (усна форма), а також за результатами аналізу актів виконаних робіт по таким послугам.
Так, відповідно до положень договору від 01.07.2008 №01, замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТОВ «Корпорація «Максимус») приймає на себе зобов'язання: надати послуги по дослідженню ринків збуту товару, вказаного у п.1.2 даного договору; виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента, який готовий придбати товар замовника або продати замовнику товар у відповідності до умов останнього. За результатами виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ «Корпорація «Максимус» оформлені акти надання послуг від 01.10.2008 №0110 та від 30.12.2008 №3012. Крім того, до зазначених актів додатково позивачем надано звіти, в яких визначений перелік послуг, які були наданні замовнику.
Згідно із пояснень представника позивача, між ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» та ТОВ «Таврія Будпостач» в усній формі були укладені договори, а саме: про надання юридичних послуг; про надання інформаційно-консультаційних послуг; щодо організації сприятливих умов для продажу; щодо організації маркетингових та рекламних заходів. За результатами виконання зазначених договорів між сторонами оформлені акти надання послуг від 15.12.2008 №15121 та від 30.12.2008 №30121.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР, валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності
Підпунктом 5.2.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач займається оптовою торгівлею будівельними матеріалами та оптовою торгівлею хімічними продуктами. У той же час, позивачем не надано належних доказів, які б вказували на зв'язок договорів, укладених з ТОВ «Корпорація «Максимус» та ТОВ «Таврія Будпостач», із своєю господарською діяльністю.
Крім того, документального підтвердження щодо виконання вказаними контрагентами умов договорів, крім актів наданих послуг, позивачем суду не надано. Так, наприклад, обов'язком ТОВ «Корпорація «Максимус», у відповідності до п. 2.1.1 договору від 01.07.2008 №01 є проведення відповідних маркетингових досліджень; збір інформації про споживачів товару замовника; здійснення переговорів та листувань з потенційними покупцями. При цьому, позивач наголошує про відсутність обов'язковості документального вигляду виконання таких робіт, але, в той же час, характер таких послуг передбачає письмове оформлення (листування з потенційними покупцями).
Документи, які надані позивачем суду для дослідження, містять лише загальне визначення послуг (юридичних,інформаційних маркетингових) та їх загальну вартість; інформація щодо конкретного обсягу наданих позивачеві послуг, а також визначення, в чому саме полягає надання зазначених в актах послуг з посиланням на відповідні належні докази та наявність цих доказів відсутні. Із змісту актів приймання робіт не вбачається, що виконавцями надані саме послуги обумовлені договорами на які як на докази посилається відповідач.
Позивачем в обґрунтування своїх вимог поданий додаток до актів виконаних робіт по наданню маркетингових послуг із переліком виду наданих послуг. Виконання перелічених дій в цих додатках як і в самих актах не підтверджені жодним належно оформленим документом.
Крім того, судом встановлено та сторонами не заперечується, що у штаті працівників ТОВ «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» передбачені 11 менеджерів та начальник відділу збуту, у той же час, проведений працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя аналіз доходів підприємства у періоді, що перевірявся, вказує на зниження доходу, що в свою чергу свідчить про відсутність економічної вигоди отриманих позивачем від ТОВ «Корпорація «Максимус» та ТОВ «Таврія Будпостач» послуг та свідчить про недоцільність укладення таких договорів.
Подані позивачем до суду документи, які були предметом дослідження і під час проведення перевірки контролюючого органу, містять лише загальне визначення послуг (юридичних, інформаційних, маркетингових, рекламних) та їх вартість.
У відповідності до п. 1.32 Закону №334/94-ВР, господарської діяльності - це будь-яка діяльність особи,що направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з п.п.5.3.9 ст. 5 Закону №334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Тобто, приписами Закону №334/94-ВР встановлено, що підставою для не включення до валових витрат є випадок відсутності будь-яких розрахункових документів, платіжних документів, тому непідтверджені будь-якими документами суми не можуть бути віднесені до складу валових витрат.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
Згідно ст. 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Законом № 996-XIV визначено поняття господарської операції, а саме - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. При цьому, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Статтею 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Вимоги до первинних документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також вимоги до оформлення первинних документів встановлені п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), а саме: для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні мати обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документу, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Хоча чинне законодавство України не визначає вичерпний перелік документів, які мають підтверджувати зв'язок отриманих послуг із господарською діяльністю підприємства, в той же час, приписи ст. 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення визначають чіткий перелік реквізитів, які мають містити первинні документи, що підтверджують понесені підприємством витрати.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не дотримані основні вимоги ст. 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення щодо оформлення первинних документів, а саме: в актах наданих послуг з ТОВ «Корпорація «Максимус» не зазначено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; в актах надання послуг з ТОВ «Таврія Будпостач» не зазначено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.
Оскільки позивачем не надано суду документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку та ураховуючи те, що наявні первинні документи оформлені із порушення вимог ст. 9 Закону № 996-XIV, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача при винесені спірного податкового повідомлення-рішення, а тому вимоги позивача щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 07.04.2009 №0001212302/0 нечинним, є безпідставними та недоведеними.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Дж.Ей.Трейдінг Україна» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 28.01.2010
Суддя (підпис) О.С.Янюк