Справа №1604\10 Головуючий в 1 інстанції:
Гончарова Л.О.
Доповідач - Украінцева Л.Д.
21 квітня 2010р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Украінцевої Л.Д., . суддів: Іванової І.П., Карайван Т.Д.
при секретарі - Плотнікові Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 28.12.2009 року
у справі за позовом ОСОБА_3, за котру діє ОСОБА_4 по довіреності до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. В обґрунтування свого позову вказала, що 30.11.2007 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем, який належав на праві власності позивачці - ОСОБА_3, з'їхав у кювет, причинив автомобілю технічні ушкодження, а пасажиру ОСОБА_3 причинені тілесні ушкодження. Просила суд стягнути моральний збиток у сумі 5000 грн. і повернення їй судові витрати у сумі 1079 грн. 40 коп. і за юридичні послуги представника у сумі 1000 грн. після проведеного автотовароведчеського дослідження від 03.11.2009 року Позивач збільшила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 40917 грн. 65 коп.
Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 28.12.2009 року позов.частково задоволено Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 40917 грн.65 коп., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 повернення держмита у сумі 89 грн. 50 коп. та повернення судових витрат у сумі 1079 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
На обґрунтування доводів апелянт зазначив, що суд порушив норми матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справа, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності, Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що шкода, завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, підлягає відшкодуванню на підставі ст. 1166, 1167,1187 ЦК України, та стягнув з відповідача матеріальну шкоду у розмірі40917,65 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Проте повністю погодиться з таким висновком суду не можна.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2007 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем, який належав на праві власності позивачці - ОСОБА_3., з'їхав у кювет, причинив автомобілю технічні ушкодження, а пасажиру ОСОБА_3. тілесні ушкодження у вигляді ЗЧИТ,СГМ, забій грудини, забій правого плечового суглоба, різані рані лівої кісті (а.с.23).
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 29.12.2007 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на нього було накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 грн.(а.с.10).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіль ЗАЗ ДЕУ-Т-13110 д.н.НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_3. (а.с.11).
Згідно висновку автотоварознавчї експертизи від 03.11.2009 року розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, складає 40917,65 грн. (а.с.73-85).
Твердження апелянта про те, що висновок експерта не є належним доказом не заслуговують на увагу за наступне. Дійсно, автотоварознавча експертиза була проведена без огляду автомобіля, а тільки по матеріалам справи. Адже у ст. 57 ЦПК зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому в розумінні ст. 64 ЦПК письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Отже, немає ніяких підстав щодо неприйняття судами висновків авто товарознавчої експертизи як належних письмових доказів, що обґрунтовують розмір заподіяних збитків. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 є судовим експертом на підставі свідоцтва ЦЄКК № 47 від 15.07.2008 р. (а.с.86), був попереджений про кримінальну відповідальність, а тому підстав для сумніву в його об'єктивності та неупереджені немає. А тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності автотоварознавчої експертизи необґрунтоване. На підставі досліджених доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивачки про стягнення матеріальної шкоди.
Разом з тим, суд першої інстанції не вияснив та не врахував ту обставину, що позивачка розпорядилася своїм майном та продала автомобіль. Як пояснила позивачка у апеляційному суді вона продала автомобіль за 2500дол.. США в квітні 2008 року.
Таким чином, при визначені розміру матеріальної шкоди необхідне врахувати цю обставину та стягнути з відповідача матеріальну шкоду з урахуванням суми продажу автомобіля на час продажу автомобіля: 40917,65 грн. - 12625грн.(2500 дол. США х 5,05 офіційний курс) = 28292,65 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України.
Суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди врахував характер правопорушення, характер страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з полученними телесними ушкодженнями а також з пошкодженням автомобіля, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. А тому рішення суду в цій частині законне та обґрунтоване.
На підставі зазначеного колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду у відповідності зі ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.
Керуючись ст.303,п.3ч.1ст.307,ст.ст. 309,313,314,316ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 28.12.2009 року змінити. Зменшити стягнутий розмір матеріальної шкоди до 28292,65 грн. В інший частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом 2-х місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: