Справа № 22ц-1116/10р. Головуючий у 1 інстанції: . Дідоренко А.Е.
Доповідач: Украінцева Л.Д.
08 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Украінцевої Л.Д.
Суддів: Маляренко І.Б.,Луганської В.М.
при секретарі: Віхровій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 01 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Нарсіл", третя особа - Кредитний союз "Компаньйон", про розірвання договорів та стягнення заборгованості, -
встановила:
10.12.08р. до Жовтневого районного суду м. Луганська надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Нарсіл" про розірвання договорів купівлі - продажу майна та стягнення заборгованості.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 30 березня 2009 р. прийнята відмова від позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, провадження у справі в цій частині закрито. Ухвала набрала чинності (а.с.69).
В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 зазначає наступне: 20.08.07р. між позивачем, як покупцем та ОСОБА_4 як продавцем було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого позивач придбав у відповідача ларьок металевий розміром 2400х3000х2000мм., та сплатив відповідачеві за вказане майно 5000грн. Відповідач ОСОБА_4 зобов'язався передати вищезазначене майно позивачеві 01.09.2007р. о 9-00год., однак вказаного обов'язку не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем на суму 5000грн.
Позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу від 20.08.07р. та стягнути на його користь з ОСОБА_4 та ПП "БФ "Нарсіл" в солідарному порядку подвійну суму заборгованості ( у якості задатку) у розмірі 10000грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 01 грудня 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на те, що рішення є незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також судом першої інстанції неповно та неправильно встановлені та досліджені обставини, які мають значення для справи, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 11 ЦПК України передбачено те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів стосовно виконання ним договору купівлі-продажу та передачі ОСОБА_4. суми у розмірі 5000грн.
Проте погодиться з таким висновком суду першої інстанції не можливо.
Статтею 213 ЦПК встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 є власником ларька металевого розміром 2400х3000х2000мм, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 119), що не оспорюється сторонами. Згідно зі договором купівлі-продажу від 20 серпня 2007 року позивач придбав у відповідача ларьок металевий розміром 2400х3000х2000мм., та сплатив відповідачеві за вказане майно 5000грн., про що свідчіть підпис відповідача ОСОБА_4 у договорі (а.с.7).
У статті 663 ЦК України вказано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі - продажу. Відповідач ОСОБА_4 зобов'язався передати вищезазначене майно позивачеві 01.09.2007р. о 9-00год.(а.с.7). Однак, як вбачається з матеріалів справи, ці зобов'язання не виконав
Відповідно до ч.1ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Покупець виконав свої зобов'язання за договором та 20.08.2007 р.повністю оплатив товар до його передання продавцем (попередня оплата) у розмірі 5000 грн., що впливає з договору.
У ч.2ст.693 ЦК України вказано: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, продавець ОСОБА_4. не виконав умови договору купівлі-продажу, не передав товар у встановлений строк.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що сума 5000грн. є завдатком не обґрунтоване, оскільки відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.. У відповідності з діючим законодавством, сума, яку сплатив позивач, є попередньою оплатою товару, а не завдатком, а тому вимоги ст.571 ЦК України не поширюються на правовідносини, яки виникли між сторонами.
Судова колегія не бере до уваги договір поруки від 23.06.2008р., укладений між покупцем ОСОБА_2та Приватним підприємством "Багатопрофільна фірма "Нарсіл" (а.с.8), оскільки відповідно до ст.553 ЦК України договір поруки укладається між основним боржником і поручителем на користь третьої особи - кредитора по основному боргу, а тому ПП"Багатопрофільна фірма "Нарсіл" не є належним відповідачем по справі.
Відповідач ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 10 ЦПК України не надав доказів того, що він не отримував від позивача грошей за договором купівлі-продажу від 20.08.2007р.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
При таких обставинах та у відповідності зі ст.309 ЦПК України судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, з прийняттям нового рішення, яким позов слід частково задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_4 попередню оплату у розмірі 5000грн.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України необхідне стягнути з відповідача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 177,50 грн. на користь позивача.
Керуючись ст. 303,п.2ч.1ст.307, ст.ст.309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 01 грудня 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 попередню оплату за ларьок у розмірі 5000грн. у задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 177,50 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: