ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 червня 2021 року м. Київ № 640/14734/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою у справі
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 р., 2017р., 2018р., 2019р., 2020 р., 2021 р., як особі з інвалідністю 2 групи у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 р., 2017р., 2018р., 2019р., 2020 р., 2021 р. як особі з інвалідністю 2 групи відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує відмову відповідача щодо виплати позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 - 2021 роки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу повинна була бути виплачена разова грошова допомога відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, дана виплата була виплачена, з думки позивача, в неналежному розмірі. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Водночас, заяву про поновлення строку звернення до суду позивачем не подано.
При цьому, необхідно зазначити, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що право у позивача на звернення до суду з адміністративним позовом щодо отримання допомоги до 5 травня за 2016 -2021 роки виникло у відповідні роки виплати допомоги, проте адміністративний позов поданий до суду лише 27.05.2021 року.
Крім того, нарахування і виплата допомоги до 5 травня здійснюється щорічно і про її розмір позивачу було достеменно відомо на момент її отримання в 2016-2021 роках відповідно, а тому ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, не може слугувати підставою для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, що стосуються отримання допомоги до 5 травня за 2016-2021 роки.
Таким чином, звернення позивача до суду у травні 2021 року стосовно виплат грошової допомоги до 5 травня за 2016 - 2020 роки, безумовно, було здійснено з пропуском визначеного КАС України строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію з цього спірного питання висловив і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 14 травня 2019 року по справі №815/3087/18.
Також, суд звертає увагу на те, що посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018(3393/18) як підставу для звернення до суду за перерахунком грошової допомоги до 5 травня за 2016 - 2021 роки не може бути підставою для обчислення початку перебігу строку звернення до суду з позовними вимогами стосовно виплати грошової допомоги до 5 травня за вказаний період, оскільки частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
За таких обставин не можливе поширення рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 1-247/2018 (3393/18) на правовідносини, що виникли до дня його ухвалення, тобто стосовно виплати грошової допомоги до 5 травня за 2016 - 2021 роки.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.
При цьому, суд звертає увагу не те, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Заява повинна містити докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, а також заяви про поновлення строку звернення до суду з обов'язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.
Керуючись ст. 169 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк - десять днів з дати отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, як зазначено в даній ухвалі.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Суддя Я.І. Добрянська