09 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/4655/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо не зарахування позивачу періоду відпрацьованого страхового стажу з 22.08.1992 по 11.10.1993 в малому підприємстві «Блок», з 12.10.1993 по 16.09.1998 в Прилуцькій лісоторговельній базі та з 16.09.1998 по 21.08.1999 у підприємця ОСОБА_2 відповідно до записів трудової книжки; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з врахуванням відпрацьованого страхового стажу з 22.08.1992 по 11.10.1993 в малому підприємстві «Блок», з 12.10.1993 по 16.09.1998 в Прилуцькій лісоторговельній базі та з 16.09.1998 по 21.08.1999 у підприємця ОСОБА_2 відповідно до записів трудової книжки з дня подання заяви про призначення пенсії 05.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Вказує, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що до страхового стажу позивача не були зараховані періоди роботи: з 22.08.1992 по 11.10.1993 в малому підприємстві «Блок», оскільки не читається печатка при звільненні; з 12.10.1993 по 16.09.1998 в Прилуцькій лісоторговельній базі, оскільки в наказі про прийняття наявні виправлення; з 16.09.1998 по 21.08.1999 у підприємця ОСОБА_2 , оскільки дата звільнення виправлена, в підставах внесення даних в трудову книжку відсутні дата на номер документу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області, з 05.12.2020 отримує пенсію за віком, що підтверджується копією рішення № 254050004425 від 26.01.2021 (а.с. 37-38).
Листом від 15.04.2021 № 3818-3888/М-02/8-2500/21 відповідач повідомив позивача, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 22.08.1992 по 11.10.1993 в малому підприємстві «Блок», оскільки не читається печатка при звільненні; з 12.10.1993 по 16.09.1998 в Прилуцькій лісоторговельній базі, оскільки в наказі про прийняття наявні виправлення; з 16.09.1998 по 21.08.1999 у підприємця ОСОБА_2 , оскільки дата звільнення виправлена, в підставах внесення даних в трудову книжку відсутні дата на номер документу (а.с. 10-11).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 1.1 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (далі - в редакції, чинній на час внесення спірних записів в трудову книжку).
Пунктом 2.4 вищенаведеної Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно пунктів 2.21, 2.26 вищенаведеної Інструкції у графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 вищенаведеної Інструкції).
Як встановлено судом, відповідачем не було зараховано стаж роботи позивача з 22.08.1992 по 11.10.1993, з 12.10.1993 по 16.09.1998, з 16.09.1998 по 21.08.1999.
Водночас, судом було встановлено, що в трудовій книжці позивача є запис № 17 від 22.08.1992 про прийняття позивача на роботу в малому підприємстві «Блок» на роботу бетоняра IV розряду (наказ № 2 від 22.08.1992) та запис № 18 від 11.10.1993 про звільнення позивача з роботи (наказ № 6 від 07.10.1993).
Також, в трудовій книжці є записи № 19 від 11.10.1993 та № 20 від 16.09.1998 про прийняття позивача на роботу робітником по виготовленню стінних блоків в Прилуцькій лісоторговельній базі (наказ № 51/к555 від 11.10.1993) та про звільнення позивача (наказ № 47к від 16.09.1998).
Посилання відповідача на той факт, що у трудовій книжці не читається печатка при звільненні з малого підприємства «Блок» (при її наявності), а також наявність виправлення в наказі про прийняття на роботу в Прилуцькій лісоторговельній базі, судом не приймаються до уваги, оскільки вказані помилки не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним стажу, а відмова відповідача в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.
Так, Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 висловив позицію, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Також суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказані записи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що періоди роботи з 22.08.1992 по 11.10.1993 та з 12.10.1993 по 16.09.1998, які не були зараховані відповідачем до стажу позивача, підтверджується записами його трудової книжки.
Щодо записів трудової книжки № 21, 22, що стосуються періоду роботи позивача з 16.09.1998 по 21.08.1999 у підприємця ОСОБА_2 , то суд зазначає, що в графі 4 трудової книжки відсутні дані щодо дати та/або номера контракту, на підставі якого внесено такі записи, тобто записи вчинені без дотримання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Також такий контракт не було надано ні суду, ні органу Пенсійного фонду під час звернення за призначенням пенсії.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність даних щодо дати та/або номеру контракту не є формальними неточностями та ставить під сумнів необхідність зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що період роботи позивача з 16.09.1998 по 21.08.1999 у підприємця ОСОБА_2 не підтверджений належними доказами, а тому відсутні підстави для його зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 .
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
З урахуванням зазначеного, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 22.08.1992 по 11.10.1993 в малому підприємстві «Блок», з 12.10.1993 по 16.09.1998 в Прилуцькій лісоторговельній базі; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з з 22.08.1992 по 11.10.1993 в малому підприємстві «Блок», з 12.10.1993 по 16.09.1998 в Прилуцькій лісоторговельній базі та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, 05.12.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 788,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 22.08.1992 по 11.10.1993 в малому підприємстві «Блок», з 12.10.1993 по 16.09.1998 в Прилуцькій лісоторговельній базі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 22.08.1992 по 11.10.1993 в малому підприємстві «Блок», з 12.10.1993 по 16.09.1998 в Прилуцькій лісоторговельній базі та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, 05.12.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 788,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.06.2021.
Суддя Н.М. Баргаміна