09 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/4114/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Добробут» територіальної громади м.Новгород-Сіверський про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Добробут» територіальної громади м.Новгород-Сіверський, в якому просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 47 545,46 грн адміністративно-господарських санкцій та 38,04 грн пені.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 рік відповідач вказав, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 11 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб, при нормативі 1 особа. А отже, на думку позивача, товариством не виконано норматив, а отже відповідно до норм чинного законодавства, відповідач повинен сплатити заборгованість у вигляді адміністративно-господарських санкцій за невиконання цього нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 47 545,46 грн та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі 38,04 грн.
Суд ухвалою від 21.04.2021 відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання. Встановив відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позов.
Відповідач протягом встановленого судом строку відзив на позовну заяву не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Комунальним підприємством «Добробут» територіальної громади м.Новгород-Сіверський подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 рік до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за формою № 10-ПОІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 11 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України від 21.03.1991 №875 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.
Як передбачено ч.3 ст.18 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
У ч.1 ст.20 даного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
За змістом ч.3 ст.50 Закону України від 05.07.2012 №5067 «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Форма звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п.5 Розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316).
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань (ч.3 ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов'язок роботодавця створити робочі місця для інвалідів відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості. При цьому, законодавством не встановлено обов'язку для роботодавця здійснювати пошук працівників (інвалідів) самостійно. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа Новгород-Сіверської філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 12.03.2021 №36.02/104 (а.с.7) відповідачем протягом 2020 року подавалася до центру зайнятості інформація про попит на робочу силу за формою №3-ПН. А отже, відповідачем вчинялись дії, спрямовані на працевлаштування інвалідів на вакантні посади.
Таким чином, суд констатує, що відповідачем було виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема, створені робочі місця для інвалідів, поінформовано центр зайнятості про вакансії для їх працевлаштування, відповідно вжито всіх можливих заходів, спрямованих на пошук та працевлаштування інвалідів, передбачених законодавством.
Як вже зазначалось, за змістом ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пошук підходящої роботи для інваліда здійснює саме державна служба зайнятості.
Отже, суд встановив, що позивачем не надано суду доказів відмови в працевлаштуванні інвалідів збоку відповідача, а також, не надано доказів, що державна служба зайнятості в спірний період направляла інвалідів для працевлаштування відповідачу, яким було відмовлено у працевлаштуванні. Наведене підтверджується листом від 12.03.2021 №36.02/104 (а.с.7) Також не надано доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштування, і відмови у такому працевлаштуванні. Позивач не надав жодного доказу, який би свідчив про порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
З урахуванням системного аналізу положень законодавства України, на підставі наданих доказів в їх сукупності, згідно ч.1 ст.77 та ч.2 вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів належить відмовити.
Судові витрати по справі згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Добробут» територіальної громади м.Новгород-Сіверський про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( вул. В.Радченка,14, м.Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 14220194);
Відповідач - Комунальне підприємство «Добробут» територіальної громади м.Новгород-Сіверський (вул. Губернська, 2, м. Новгород-Сіверський, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 16000 код ЄДРПОУ 38049207).
Повний текст рішення суду складено 09.06.2021.
Суддя Л.О. Житняк