7 червня 2021 року
м. Харків
Справа № 471/367/16-ц
Провадження № 22-ц/818/3051/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кругової С.С.,
суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
секретаря: Каплоух Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 березня 2021 року, постановлену суддею Гаврилюк С.М., -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 березня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду.
Судове рішення мотивовано тим, що представник позивача двічі без поважних причин не виконав ухвалу суду про обов'язкову явку останнього у судове засідання, не надав обґрунтованих пояснень щодо поважності причини своєї неявки.
В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції всупереч вимог ч. 1 ст. 223, ч. 5 ст. 223 ЦПК України, за наявності поданих клопотань про проведення судового засідання за відсутності позивача, незаконно та необґрунтовано постановив оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, чим порушив права позивача. АТ КБ “ПриватБанк” не був належним чином повідомлений про судові засідання. В матеріалах справи наявна заява представника ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності №2068-К-О від 26.06.2014 р. про розгляд справи без участі представника позивача, підтримуючи позовну заяву та вказуючи на можливість ухвалення заочного рішення, що залишилось поза увагою суду першої інстанції. Неявка представника позивача не перешкоджала розгляду справи, а саме, суд мав можливість розглянути справу на підставі наданих доказів, враховуючи, що в матеріалах справи окрім письмових доказів поданих разом з позовною заявою, після скасування заочного рішення, представником банку були подані письмові пояснення з додатковими доказами, в яких змістовно викладено аргументи та доводи на підтвердження обґрунтованості позовних вимог. В оскаржуваній ухвалі про залишення позову без розгляду суд не навів змістовних висновків, які підстави були перешкодою для розгляду і вирішення спору судом за відсутності представника позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Мирось С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відзив мотивований тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для її скасування.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що у квітні 2016 року АТ КБ «Приватбанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому зазначено, про відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення.
14.04.2016 ухвалою Братського районного суду Миколаївської області відкрито провадження у справі, призначено судове засідання (том 1 а.с. 40).
18.05.2016 заочним рішенням Братського районного суду Миколаївської області позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 квітня 2011 року в розмірі 47 375 гривень 39 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 000 гривень 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк витрати, понесені при сплаті судового збору в розмірі 1378 гривень 00 копійок (том 1 а.с. 48).
06.10.2020 ухвалою Братського районного суду Миколаївської області поновлено заявнику строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Братського районного суду Миколаївської області від 18.05.2016 у справі № 471/367/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Рішення у вказаній справі скасовано. Виконавчі листи по справі відкликано. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін (том 1 а.с. 84).
12.10.2020 ухвалою Братського районного суду Миколаївської області цивільну справу № 471/367/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриавтБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передано для розгляду до Жовтневого районного суду м. Харкова за підсудністю (том 1 а.с. 102).
12.11.2020 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриавтБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Призначено судове засідання (том 1 а.с. 125-126).
З матеріалів справи вбачається, що до позову АТ КБ «Приватбанк» надано заяву, в якій товариство просить розглядати справу без участі представника позивача та у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення (том 1 а.с. 38).
27.11.2020 представником АТ КБ «ПриватБанк» Шевченком А. О., який діє на підставі довіреності № 7649-К-О від 17.12.2019 було подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (том 1 а.с. 162).
При цьому слід зазначити, що зі змісту вказаної вище довіреності, виданої Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в особі Голови Правління банку Петра Крумханзла, вбачається, що представнику Шевченко А.О. від імені БАНКУне надано право на подання заяви про розгляд справи без участі представника банку» (том 1 а.с. 160-161).
14.01.2021 та 3.02.2021 ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати явку позивача визнано обов'язковою (том 1 а.с. 221-223).
Згідно п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов"язані з"являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов"язковою.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі повідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
За правилом частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Тобто, у випадку визнання явки сторони у справі обов'язковою процесуальний закон не передбачає можливості виконання такого обов'язку представником сторони, яку суд викликав для дачі особистих пояснень, а покладає такий обов'язок безпосередньо на таку сторону.
Відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи; позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Неявка позивача, участь якого у засіданні визнана судом обов'язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19).
Колегія суддів також враховує, що позивач не повідомляв про причини своєї неявки до суду.
За загальним правилом частини п'ятої статті 223 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутністю. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов'язковою).
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 5 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Аналіз наведеної норми права виключає розгляд справи за відсутності сторони, явка якої визнана судом обов'язковою.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2020 року у справі № 727/2484/17 (провадження № 61-19360св19).
Колегія суддів вважає, що залишаючи позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» без розгляду, суд першої інстанції правильно виходив із того, що справа неодноразово призначалася до судового розгляду. Про дату та час розгляду справи позивач належно повідомлявся судом у порядку, передбаченому ЦПК України. Ухвалою від 14 червня 2021 року та 3 лютого 2021 року явка представника АТ КБ «Приватбанк» визнавалась обов'язковою, оскільки його неявка перешкоджала встановленню об'єктивних обставин та вирішенню спору у цій справі. У зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання, про причини неявки якої він суд не повідомив і заяв про розгляд справи за його відсутності особисто не подав, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Враховуючи те, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи позивач в судові засідання 14.01.2021, 03.02.2021 та повторно 03.03.2021 не з'явився, всупереч вимогам, передбаченим ч. 3 ст. 131 ЦПК України, про причини своєї неявки в судове засідання, призначене на 03.03.2021, суд не повідомив, суд першої інстанції обґрунтовано залишив його позовну заяву без розгляду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Посилання на те, що позивач не був належним чином повідомлений спростовуються наявними у справі повідомленнями про вручення судових повісток на 14.01.2021 (том 1 а.с.213), на 03.02.2021 (а.с.228 том 1), на 03.03.2021 (том 1 а.с.247). Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення і на висновки суду не впливають з підстав наведених вище.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий С.С. Кругова
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
повний текст постанови
складено 9 червня 2021 року