Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/491/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
02.06.2021 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
законного представника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Кропивницькому клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня 2021 року стосовно ОСОБА_9 ,
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня 2021 року задоволено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та застосовано до ОСОБА_9 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій поміж апеляційних вимог порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня 2021 року.
В обґрунтування поважності пропуску строку захисник зазначає, що ним була подана апеляційна скарга, однак ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21.04.2021 року її було повернуто у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутності клопотання про його поновлення.
Проте, захисник зазначає, що з 30.11.2020 року він перебував на лікуванні у КНП «ЦПМСД №1, з діагнозом гострий бронхіт. Водночас, була підозра на COVID-19. Тому за порадою лікаря він перебував на самоізоляції. 25.02.2021 року він також був на прийомі у сімейного лікаря, що підтверджується письмовими доказами.
Крім того, КМУ оприлюднив постанову від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SAR.S- CoV-2» (далі - Постанова № 1236).
Нею, зокрема, продовжується всеукраїнський карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV- з 19.12.2020 р. по 28.02.2021 р.
Тобто, було заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
Отже у зв'язку з запровадженням всеукраїнського карантину з 19.12.2020 р. по 28.02.2021 року та за станом свого здоров'я він пропустив 2 денний строк на подачу апеляційної скарги, та просить його поновити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; захисника та законного представника, які підтримали доводи клопотання щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, прокурора, яка вважала клопотання не обґрунтованим та просила відмовити у його задоволенні, перевіривши матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_9 у межах заявленого клопотання, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, у відповідності до вимог, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру може бути подана протягом тридцяти днів з дня їх проголошення
Незважаючи на вказані вимоги кримінального процесуального закону, а також ту обставину, що ухвала Лисянського районного суду Черкаської області стосовно ОСОБА_9 була постановлена 04 січня 2021 року, апеляційну скаргу на вказане судове рішення захисником вперше було подано лише 05 лютого 2021 року, тобто після закінчення строку апеляційного оскарження, у зв'язку з чим, ухвалою судді-доповідача Кропивницького апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 було повернуто особі, яка її подала, оскільки в апеляційній скарзі не порушувалось питання про поновлення пропущеного строку на оскарження.
11 травня 2021 року на адресу Кропивницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, повторно надійшли матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , разом з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в якій останній просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня 2021 року стосовно ОСОБА_9 , посилаючись на те, що строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду був пропущений через хворобу та перебування на самоізоляції.
Перевіривши доводи, якими апелянт обґрунтовує причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яка оскаржується, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для його поновлення, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків, зазначене положення є визначальним і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов'язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.
Пропущений із поважних причин строк, відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 КПК України повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до положень ст. 117 КПК України є підставою для поновлення пропущеного строку.
При розгляді клопотання засудженого про поновлення пропущеного строку, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З системного аналізу кримінального процесуального закону випливає, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Крім того, правило дотримання строку для подання апеляційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому, це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію.
Врахувавши викладене, колегія суддів вважає, що наведені в клопотанні захисником ОСОБА_7 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції не є поважними, тому не вбачає підстав для його поновлення.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що захисник ОСОБА_7 був присутній під час проголошення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_9 та йому було, відповідно до вимог закону, роз'яснені порядок і строки оскарження даного судового рішення, що підтверджується журналом судового засідання.
Доводи захисника про те, що строк на апеляційне оскарження рішення суду було пропущено ним, через хворобу та перебуванні на самоізоляції, є необгрунтованими, оскільки доданими до клопотання документів вказана обставина не підтверджується. Зокрема не надано належних доказів про існування перешкод чи труднощів, які унеможливлювали своєчасне, протягом тридцяти днів, звернутися захиснику з апеляційною скаргою до суду у визначений законом строк.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 113, ст. 116 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд також виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що захисник ОСОБА_7 мав об'єктивну можливість у визначений ст. 395 КПК України строк, подати апеляційну скаргу на ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_9 , проте наданим йому правом вчасно не скористався.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку, зазначені в клопотанні захисника, не можуть вважатися поважними.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції та вважає, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційний суд,
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня 2021 року стосовно ОСОБА_9 .
Повернути захиснику ОСОБА_10 апеляційну скаргу і додані до неї документи на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 04 січня 2021 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_10 .
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4