Провадження № 11-сс/803/840/21 Справа № 932/3816/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 червня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду від 14 травня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021041030000081 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2021 року у клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задоволено частково, обрано стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 липня 2021 року, з визначенням застави у розмірі 181 600 гривень.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується долученими до клопотання, зібраними під час досудового розслідування процесуальними документами у їх сукупності.
Також, на думку слідчого судді, доведеним є зазначені у клопотанні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини злочину, тяжкості інкримінованих йому злочинів, обґрунтовано зазначено про те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності за вчинені злочини, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також здійснювати незаконний вплив на представника потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В той же час, слідчий суддя визнав розмір застави у 150 прожиткових мінімумів, про які клопотав слідчий, надмірним та таким, що буде порушувати майнові права підозрюваного ОСОБА_7 , а тому вважав достатнім визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого залишити без задоволення та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово з застосуванням засобів електронного контролю та покладенням обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України.
В обґрунтування апеляційних вимог, захисник посилається на те, що слідчим суддею не було належним чином здійснено перевірку доводів клопотання слідчого щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, вважає, що до клопотання не було долучено жодного доказу, який би підтверджував наявність ризиків, у зв'язку з чим слідчий суддя зробив свій висновок про існування згаданих ризиків лише з припущення слідчого.
Крім того, зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки має намір реалізувати свої права потерпілого у кримінальному провадженні, яке розпочато за його заявою ТУ ДБР у м. Полтава за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень та підкидання у його квартиру речей, які йому не належать.
Разом з тим, вказує, що слідчим суддею було допущено упередженість при розгляді зазначеного клопотання слідчого, оскільки він вийшов за його межі, зазначивши про існування у справі інформації про вилучення у ОСОБА_7 чорнових записів з планом вчинення злочину, хоча ані слідчий у своєму клопотанні, ані саме клопотання такої інформації не містить. Крім того, в обґрунтування доведеності про підозру, слідчий суддя послався на покази свідків, які були складені неуповноваженими на те особами та у невстановленому місці. Також слідчий суддя не врахував тієї обставини, що речі та грошові кошти, які були вилучені в ході обушку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 були повернуті останньому, оскільки не були ідентифіковані як предмет або знаряддя злочину. Одночасно з цим, слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання захисника про огляд відеозапису з приміщення “Ощадбанку” де було вчинено злочин, з метою ідентифікації ОСОБА_7 , за зовнішніми ознаками, як особи, що дійсно в той день вчинила кримінальне правопорушення, чим виявив свою упередженість.
Крім того, захисник посилається також й на невиконання слідчим суддею вимог ст. 178 КПК України, а саме неналежного дослідження документів, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, оскільки на його утриманні перебувають батьки похилого віку, 1949 року народження, має постійне місце мешкання де характеризується позитивно.
Також зазначає й про те, що слідчим суддею не враховано практики ЄСПЛ, зокрема висновки суду у справах “Єчус проти Литви”, “Вречнев проти Сербії” та “Смирнова проти Росії”, в яких зазначено про те, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі слугувати підставою для тривалого тримання під вартою, а при вирішенні питання про обрання такого запобіжного заходу має бути розглянута можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. В результаті чого, слідчий суддя не надав обґрунтованої оцінки посиланням захисника про те, що запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово буде цілком достатньо для попередження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника і з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, вважали ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просили її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово та з застосуванням електронного засобу контролю.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду від 14 травня 2021 року застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю шістдесят днів, до 12 липня 2021 року включно, з визначенням застави у розмірі 181 600 гривень.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час апеляційного перегляду оскарженого судового рішення встановлено, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 ці вимоги процесуального закону були дотримані.
Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 185 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом обшуку від 11.05.2021 року, проведеного за адресою мешкання підозрюваного ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено перчатки, кросівки, запал від гранати типу УЗРГМ та корпус гранати ПГД, 46 предметів схожих на патрони та пістолет, одяг, мобільний телефон, речовину, схожу на марихуану, чорнові записи, банківські картки, грошові кошти у доларах та гривнях, годинник, сумку через плече; висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/104-21/15324-БЛ від 12.05.2021 року, відповідно до якої предмет, схожий на пістолет чорного кольору, вилучений у ОСОБА_7 є самозарядним гладкоствольним пістолетом калібру 9мм Р.А., який придатний до проведення пострілів; показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими матеріалами у їх сукупності.
Перевіривши висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, апеляційний суд зазначає, що слідчий суддя правильно встановив наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватись від суду, з метою уникнути покарання за інкриміновані йому злочини, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинуваченому ОСОБА_7 інкримінується вчинення тяжких злочинів, в тому числі пов'язаних з незаконним зберіганням зброї, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що свідчить про те, що підозрюваний, побоюючись кримінальної відповідальності за інкримінований злочин може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а тому такий ризик є наявним та обґрунтованим.
Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає також його доведеним з огляду на те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, а тому існує реальна загроза, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення кримінального провадження.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, то він є цілком обґрунтованим, оскільки зазначені особи надали важливі свідчення щодо відомих їм обставин, якими, в тому числі й обґрунтовується підозра ОСОБА_7 , а тому, останній може здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 і саме він зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_15 , щодо тієї обставини, що підозрюваному ОСОБА_7 було підкинуто речі, які йому не належать та завдано тілесних ушкоджень, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки на підтвердження цих обставин захисником не було надано будь-яких доказів.
Апеляційний суд не може погодитись з доводами захисника в тій частині, що матеріали справи не містять посилань на те, що у підозрюваного ОСОБА_7 було вилучено чорнові записи з планом скоєння злочину, оскільки на це вказує як слідчий у своєму клопотанні так і свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_16 та про це містяться відомості у протоколі обшуку від 11.05.2021 року (м.п. 89).
Разом з цим, апеляційний суд вважає слушними доводами захисника в тій частині, що слідчим суддею залишено поза увагою відомості, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 . Водночас, такі відомості враховуються апеляційним судом, зокрема що ОСОБА_7 раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, має батьків похилого віку 1949 року народження, постійне місце мешкання. При цьому, колегія суддів не може погодитись з тим, що у підозрюваного ОСОБА_7 на утриманні перебувають батьки похилого віку, оскільки, як зазначено вище, він офіційно не працевлаштований тобто не має постійного джерела доходу, а тому таке посилання захисника не відповідає фактичним обставинам справи.
Однак, вищезазначені відомості не є самодостатньою підставою для скасування рішення слідчого судді та зміни запобіжного заходу підозрюваному, оскільки вони не скасовують наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, у апеляційного суду не виникає жодного сумніву в обґрунтованості та законності висновків слідчого судді про неможливість застосування стосовно ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді.
Рішення слідчого судді про визначення підозрюваному застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України є законним, а її розмір співмірним, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.
В той же час, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тривалістю в шістдесят днів, тобто до 12 липня 2021 року передчасним і таким, що не відповідає положенням кримінального процесуального закону, з огляду на таке.
За змістом ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може діяти в межах строку досудового розслідування.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Як видно з матеріалів справи повідомлення про підозру ОСОБА_7 здійснене 11 травня 2021 року. Таким чином, строк досудового розслідування закінчується 09 липня 2021 року.
Отже, встановивши строк дії ухвали (заходу забезпечення) до 12 липня 2021 року, слідчий суддя визначив кінцеву дату дії запобіжного заходу поза межами досудового розслідування, що є порушенням вимог кримінального процесуального закону і в даному випадку підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Таким чином, вказане порушення може бути виправлене апеляційним судом, виключно шляхом скасування ухвали слідчого судді та постановленням нової ухвали в порядку, визначеному п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду від 14 травня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 скасувати.
Постановити нову, якою клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 липня 2021 року включно.
Визначити, що у разі внесення підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот), ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду
- утримуватися від спілкування зі свідками та представниками потерпілого у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4