Провадження № 22-ц/803/5131/21 Справа № 180/1957/20 Суддя у 1-й інстанції - Тананайська Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
09 червня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Деркач Н.М.,
суддів:Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,
за участю секретаря Керімової - Бандюкової Л.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що при виконанні трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку він отримав виробничу травму, у зв”язку з чим 04.05.2012 року було складено Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Оглядом МСЕК від 25.07.2012 року позивачу первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва. ОСОБА_1 вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, у зв”язку з чим йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 75000 гривень, яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 30 000 гривень з утриманням податку та обов'язкових платежів. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, зменшивши розмір суми відшкодування моральної шкоди з 30 000 грн. до 15 000 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач щорічно здійснює фінансування на виконання заходів з охорони та безпеки праці працівників; при прийнятті на роботу позивачеві проведено інструктаж та попереджено про наявність джерела підвищеної безпеки та шкідливих умов праці на підприємстві у зв'язку зі специфікою виробництва; сума, стягнута судом на користь позивача, є завищеною.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача.
27 березня 2012 року о 19-30 год. з позивачем при виконанні трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_1 отримав закриту черепно-мозгову травму, струс головного мозку. За даним випадком складено акт за формою Н-1 №14/5 від 04.05.2012 року (а.с.8-9).
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.07.2012 року ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом (а.с.7).
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що виробнича травма позивача, яка завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникла з вини АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», тому наявні правові підстави для відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. з утриманням податку та обов'язкових платежів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 30000 грн., завданої внаслідок виробничої травми, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першою ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Суд першої інстанції на підставі медичних документів про лікування позивача правильно визнав, що йому була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими у Постанові Пленуму Верховного Суду України в п.13 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.
Апеляційний суд також погоджується з розміром суми відшкодування моральної шкоди, зазначеним судом першої інстанції. Так, при визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди судом враховано тяжкість наслідків, які настали для здоров'я позивача, незворотність змін його здоров'я, розмір втрати працездатності, постійний характер страждань, враховано, що позивач переніс операцію, кришталик ока не вдалося врятувати, активізувалися побічні захворювання: сильний головний біль, підвищений тиск, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках.
У пункті 9 постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” роз”яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманої виробничої травми, що потягло втрату працездатності, розмір втрати професійної працездатності, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно визначено розмір суми відшкодування моральної шкоди позивачу.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності неправомірних дій з боку відповідача та недоведеності ступеню страждань позивача є безпідставними.
Посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи є необгрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
До апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про витребування у позивача інформації щодо платіжних реквізитів для добровільного виконання судового рішення.
Колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на те, що відповідачем не надано доказів вжиття ним заходів для отримання зазначених реквізитів самостійно, або причини неможливості самостійного отримання вказаної інформації.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Н.М.Деркач
І.Ю.Ткаченко
М.М. Пищида