Провадження № 22-ц/803/5060/21 Справа № 216/5280/17 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
08 червня 2021 року м.Кривий Ріг
справа № 216/5280/17
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони:
позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року, яке ухвалено суддею Кузнецовим Р.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 19 березня 2021 року, -
В жовтні 2017 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» звернувся до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 31.03.2017 року за адресою проживання відповідача ОСОБА_1 , представниками Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», було складено акт про порушення № 12, відповідно до якого встановлено порушення пп. 1 п. 2 гл. 2 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем, а саме: «відмова в доступі до власного об'єкта, внаслідок чого не здійснено контрольне зняття показань лічильника газу на дату, визначену у письмовому повідомленні». В даному акті попереджено споживача, що розрахунки за спожитий природний газ за граничними об'ємами буде здійснено через 20 днів з часу складання акту про порушення, у разі незабезпечення доступу протягом цього часу.
Зазначено, що позивачем 24.04.2017 року відповідачу направлено другий екземпляр Акту про порушення № 12 від 31.03.2017 року.
Згідно Акту про порушення від 31.03.2017 року, відповідачу була нарахована сума заборгованості за період з 26.05.2016 року (час зняття останніх показань лічильника) по 30.06.2017 року в розмірі 19 982,02 грн.
Відповідач попереджений про існування заборгованості, однак оплату не здійснює.
На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованость за необлікований (донарахований) об'єм природного газу в сумі 19982,02 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» заборгованість в сумі 19982,02 грн. та 1600 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що коли представники позивача мали намір здійснити перевірку газового лічильника, він знаходився на стаціонарному лікуванні. Жодних поштових повідомлень до нього не надходило. Дізнавшись про існування акту про порушення, відповідач намагався владнати спір, але йому було відмовлено.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на думку позивача, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу позивач посилалась на те, що 31.03.2017 року, у зв'язку з порушенням відповідачем п.п. 1 п. 2 гл. 2 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем, а саме: відмова у доступі до об'єкту споживача, внаслідок чого, представник не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу, працівниками позивача було складено Акт про порушення № 12 та за адресою відповідача було здійснено зміну режиму нарахування об'ємів природного газу, а саме: за граничними об'ємами споживання природного газу, з урахуванням всіх газових приладів і пристроїв до дня забезпечення відповідачем доступу до лічильника газу для здійснення контрольного зняття показань лічильника газу та відповідачу була нарахована сума заборгованості за період з 26.05.2016 року (час зняття останніх показників лічильника) по 30.06.2017 року в розмірі 19982,02 грн., яку відповідач не погасив.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи встановлено факт ненадання відповідачем доступу працівникам позивача до лічильника газу, що спричинило необхідність нарахування необлікованого об'єму природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв та наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої суми вартості необлікованого об'єму природного газу в розмірі 19982,02 грн.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для сплати відповідачем ОСОБА_1 донарахованих збитків внаслідок порушення ним Кодексу газорозподільних систем.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно пункту 7 глави 3 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-Кодекс), фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документальне підтверджене споживання природного газу.
Споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до п.2 глави 6 розділу Х Кодексу, зазначено, що протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.
Контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) здійснюється Оператором ГРМ відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності).
Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний допустити уповноважених представників Оператора ГРМ (разом з їх відповідними засобами) за пред'явленням ними службових посвідчень на власну територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ, та забезпечити їм доступ до елементів комерційного ВОГ для виконання зазначених заходів, у тому числі огляду газопроводу перед та після ВОГ. У випадку відмови в доступі чи незабезпечення допуску Оператор ГРМ має право здійснити заходи, передбачені цим Кодексом.
Разом з тим, згідно п 4 Глави 1 Розділу І Кодексу, зазначено, що відмова в доступі до об'єкта споживача вчинення споживачем (власником або наймачем об'єкта споживача) та/або власником території, де розташований/розміщений об'єкт споживача та/або комерційний вузол обліку, за яким здійснюються розрахунки споживача, дій, які перешкоджають представникам оператора газорозподільної системи виконувати функції, передбачені цим Кодексом, що засвідчується актом про порушення, складеним відповідно до вимог цього Кодексу.
Власник - юридична особа, або фізична особа, або фізична особа - підприємець, яка на законних підставах володіє та користується об'єктом, зокрема газовими мережами або об'єктом газорозподільної системи.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акту про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Згідно матеріалів справи, підставою для складення Акту про порушення № 12 від 31.03.2017 року стало порушення відповідачем ОСОБА_1 пп. 1 п. 2 гл. 2 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем, а саме: «відмова в доступі до власного об'єкта, внаслідок чого не здійснено контрольне зняття показань лічильника газу на дату визначену у письмовому повідомленні» ( а.с.8).
Зазначений Акт підписаний представниками оператора ГРМ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представником квартального комітету № 22 ОСОБА_4 , проте, в Акті відсутня відмітка про відмову від підпису відповідача, як того вимагає Кодекс газорозподільних систем, оскільки, як стверджує позивач, відповідач відмовився від підпису, будучи присутнім при його складанні, а допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пояснили, що вони є контролерами акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» та 31.03.2017 року здійснювали перевірку лічильників газу на своїй дільниці. Відповідач ОСОБА_1 відмовився надавати доступ до лічильника та виражався нецензурною лайкою. При цьому свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні в суді першої інстанції пояснила, що вона є квартальною уповноваженою та на початку весни до неї прийшли двоє контролерів з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», які просили піти з ними до будинку ОСОБА_1 з метою потрапити до лічильника газу для зняття показників лічильника. Коли вони всі разом прийшли до відповідача, він не вийшов з будинку. Після того, як працівники позивача склали в її присутності Акт про порушення та пішли, вона бачила ОСОБА_1 .
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 в період з 20.03.2017 року по 03.04.2017 року, перебував на стаціонарному лікуванні денного перебування хворого в КЗ «КМЛ №3» ДОР», що підтверджується копією виписки № 135 із медичної картки стаціонарного хворого, тобто в день складання Акту про порушення № 12 від 31.03.2017 року відповідач не міг знаходитись за місцем реєстрації його проживання та забезпечити працівникам позивача доступ до лічильна газу для перевірки, та як наслідок відмовити працівникам позивача у такому доступі.
Надані в судовому засіданні в суді першої інстанції пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть бути належним та допустимим доказом того, що саме відповідач ОСОБА_1 , в час здійснення представниками позивача перевірки газових лічильників по АДРЕСА_1 , не надав доступу до будинку АДРЕСА_2 , а свідок ОСОБА_4 пояснила, що відповідач ОСОБА_1 не вийшов з будинку, тобто відсутній факт відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання Акту про порушення та відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису Акту про порушення не підтверджена відеозйомкою.
На підставі наведеного вище колегія суддів вважає, що Акт про порушення № 12 від 31.03.2017 року є неналежним доказом факту порушення відповідачем правил споживання природного газу, передбачених Кодексом газорозподільних систем, оскільки в матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача надати представникам позивача доступ до об'єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об'єкті споживача, на підставі чого складено Акт про порушення та зроблено нарахування. Натомість, як вбачається із матеріалів справи, згідно виписки № 135 із медичної картки стаціонарного хворого КЗ «КМЛ №3» ДОР», ОСОБА_1 в період з 20.03.2017 року по 03.04.2017 року, перебував на стаціонарному лікуванні денного перебування хворого в КЗ «КМЛ №3» ДОР».
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи те, що факт порушення відповідачем не підтверджено неналежними та допустимими доказами, ОСОБА_1 не зобов'язаний відшкодувати на користь АТ «Оператор газорозподільних систем «Криворіжгаз» не облікований (донарахований) об'єм природного газу, який було нараховано відповідачу за результатами засідання діючої комісії ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», з розгляду актів про порушення за період з 26.05.2016 року по 30.06.2017 року, що становить 19982,02 грн.
На підставі наведеного вище колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи встановлено факт ненадання відповідачем доступу працівникам позивача до лічильника газу, що спричинило необхідність нарахування необлікованого об'єму природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв та наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої суми вартості необлікованого об'єму природного газу в розмірі 19982,02 грн.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження умисного ухилення відповідача від надання доступу до лічильника газу або того що він цьому перешкоджав, колегія суддів вважає вимоги позивача щодо порушення відповідачем пп. 2.1 п. 2 гл. 2 розділу 10, пп. 1 п. 2 гл. 2 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем не доведеними, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року - скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 960 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року скасувати та постановити нове рішення по справі.
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривен.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 08 червня 2021 року.
Головуючий:
Судді: