Провадження № 22-ц/803/4736/21 Справа № 210/769/21 Суддя у 1-й інстанції - Чайкіна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
08 червня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги ОСОБА_2 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» комбінат» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року, яке ухвалено суддею Чайкіною О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст рішення суду складено 05 березня 2021 року, -
В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»(далі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») і просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 120 000 грн., у зв'язку з отриманим ним професійним захворюванням на виробництві, внаслідок праці протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 19 жовтня 2011 року позивачу первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності, ІІІ група інвалідності. При повторному переогляді висновком МСЕК від 06 листопада 2014 року позивачу повторно встановлено 20% втрати професійної працездатності, ІІІ група інвалідності, безстроково.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 65 000 грн. без утримання податку з доходів з фізичних та на користь держави стягнуто судовий збір у сумі 908 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить змінити рішення суду в частині розміру стягнутої судом моральної шкоди, задовольнивши його позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт вказує на те, що визначений судом розмір моральної шкоди є значно заниженим, таким, що не відповідає роз'ясненням, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди».
Судом не враховано, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням істотно змінився звичайний спосіб життя позивача, оскільки він позбавлений можливості працювати, реалізовувати свої наміри в професійній сфері, реалізовувати свої звички та бажання, так як змушений залучати додаткові зусилля та ресурси для організації свого життя. Внаслідок прогресування професійного захворювання, отриманого на підприємстві відповідача позивача турбує погіршення функцій слуху.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції залишено поза увагою роз'яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди».
Вважає, що судом не враховано, що позивачем не доведено жодним доказом спричинення йому моральної шкоди.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звертає увагу суду на те, що будь - яких порушень законодавства про працю стосовно позивача, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням професійного захворювання, відповідач не вчиняв.
На думку апелянта, стягнутий судом першої інстанції розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
Відзиви на апеляційні скарги не подано.
Справа розглядається в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, в порядку передбаченому ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника позивача та відповідача підлягають залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач 05 січня 1979 року по 12 грудня 1979 року працював на посаді учня водія автомобіля гірничо-транспортного цеху Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, з 12 вересня 1980 року по 29 липня 1982 року - слюсарем з ремонту автомобілів гірничо-транспортного цеху Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату; з 22 жовтня 1982 року по 16 січня 1984 року - черговим електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування котельних та турбінних цехів Криворізького металургійного заводу «Криворіжсталь»; з 16 січня 1984 року по 02 березня 1987 року - черговим електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування котельних та турбіних цехів Криворізького металургійного заводу «Криворіжсталь»; з 07 грудня 1990 року по 13 грудня 1993 року -електромонтером з ремонту та обслуговуваня електроустаткування котельних та турбіних цехів, з 13 грудня 1993 року по 29 травня 2007 року - слюсарем інструментальником Криворізького металургійного заводу «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с. 23-30).
Згідно п. 16 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 26 серпня 2011 року, професійне захворювання у позивача виникло внаслідок праці на підприємстві відповідача, де він підпадав під дію виробничого шуму, що перевищував норми ГДР (а.с. 12).
Відповідно п. 17 Акту, причиною виникнення професійного захворювання позивача є шум (а.с. 12).
Висновком МСЕК від 19 жовтня 2011 року позивачу первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності, ІІІ група інвалідності (а.с. 9).
При повторному переогляді висновком МСЕК від 06 листопада 2014 року позивачу повторно встановлено 20% втрати професійної працездатності, ІІІ група інвалідності, безстроково (а.с. 10).
Суд, частково задовольняючи позов позивача до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст. 153 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди та з визначеним судом розміром моральної шкоди, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими у Постанові Пленуму Верховного Суду України в п. 13 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження спричинення йому моральних страждань, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 16 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 26 серпня 2011 року, професійне захворювання у позивача виникло внаслідок праці на підприємстві відповідача, де він підпадав під дію виробничого шуму, що перевищував норми ГДР. Висновком МСЕК від 19 жовтня 2011 року позивачу первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності, ІІІ група інвалідності.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" - повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
На думку колегії суддів, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про те, що будь - яких порушень законодавства про працю стосовно позивача, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням професійного захворювання, відповідач не вчиняв, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП Українита ст. 13Закону України «Про охорону праці», передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.
Колегія суддів погоджується з розміром моральної шкоди, присудженої судом першої інстанції, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу фізичних, душевних страждань, яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо та з урахуванням всіх обставин справи.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням істотно змінився звичайний спосіб життя позивача, оскільки він позбавлений можливості працювати, реалізовувати свої наміри в професійній сфері, реалізовувати свої звички та бажання, так як змушений залучати додаткові зусилля та ресурси для організації свого життя. Внаслідок професійного захворювання, отриманого на підприємстві відповідача позивача турбує погіршення функцій слуху.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили, виходив із засад розумності, виваженості та справедливості вірно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 65 000 гривень.
У зв'язку з чим колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги представника позивача та відповідача про те, що розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості з вищенаведених підстав.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» комбінат» - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 08 червня 2021 року.
Головуючий:
Судді: