08.06.2021 Справа № 756/3524/21
Номер справи 756/3524/21
Номер провадження 2-з/756/228/21
08 червня 2021 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей разом з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю -
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.
03 червня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить в порядку ст. 149-151 ЦПК України вжити заходів забезпечення цивільного позову, а саме до вирішення справи по суті покласти обов'язок на ОСОБА_2 повернути дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на територію України до м. Київ за місцем їх проживання у період літніх канікул з 15 липня 2021 року до 15 серпня 2021 року.
У обґрунтування заявлених вимог зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач проживає з дітьми за межами країни без його дозволу.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Дослідивши письмові матеріали справи та матеріали поданої заяви, суд вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заявник обрав захід забезпечення позову, як зобов'язання ОСОБА_2 повернути дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на територію України до м. Київ за місцем їх проживання у період літніх канікул з 15 липня 2021 року до 15 серпня 2021 року.
У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявником не наведено обґрунтувань необхідності застосування обраного заходу забезпечення позову та не надано документального підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду про задоволення позову. Судом вбачається, що доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.
Окрім того визначений заявником вид та спосіб забезпечення позову є вирішенням цивільної справи по суті.
У зв'язку з вищенаведеним суд вбачає правильним у забезпеченні позову відмовити.
Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суддя -
У задоволенні заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Белоконна