07.06.2021 Справа № 756/1673/19
Унікальний № 756/1673/19
Провадження № 1-кп/756/937/21
07 червня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019100050000775 від 01.02.2019 року за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України, з неповною середньою освітою, не заміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4
законного представника обвинуваченої - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
31.01.2019 року приблизно о 21 годині 15 хвилин у ОСОБА_4 , яка перебувала у приміщенні магазину «Бершка», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 1-Б, виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Бершка Україна».
Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, неповнолітня ОСОБА_4 діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу взяла з торгівельного прилавку одну пару жіночого взуття, артикул 1208/031/040/37, вартістю 1332 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ), яке взула на ноги, а своє взуття поклала до пакету, який на той час був при ній, та направилась до виходу з магазину, маючи намір розпорядитися таємно викраденим чужим майном на власний розсуд.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_4 вважала необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), остання, маючи при собі неоплачений вищевказаний товар, належний магазину «Бершка», не розрахувавшись за нього, вийшла за лінію кас та направилась до виходу з магазину «Бершка», однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, так як спрацювала сигнальна рамка лінії контролю, яка розташована на виході з вище зазначеного магазину, після чого ОСОБА_4 була зупинена працівником охорони магазину.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_4 могла спричинити ТОВ «Бершка Україна» (ЄДРПОУ 35534624) матеріальну шкоду на загальну суму 1332 гривні 50 копійок (без урахування ПДВ).
Допитана в суді у якості обвинуваченої ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала, розкаялась, підтвердивши обставини вчиненого. Зокрема, ОСОБА_4 показала, що дійсно вона 31.01.2019 року приблизно о 21 год. 15 хв. перебуваючи в магазині ТОВ «Бершка» за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 1-Б, переконавшись що ніхто з працівників магазину за нею не спостерігає, взяла з полиці взуття, взула собі на ноги, а вживане взуття, в якому вона прийшла до магазину, поклала до свого пакету та вийшла за лінію кас, направилась до виходу з магазину, але була зупинена співробітником охорони магазину, так як при виході з магазину спрацювала сигнальна рамка лінії контролю. При цьому, обвинувачена не змогла відповісти на питання про причини вчинення нею замаху на крадіжку, враховуючи те, що вона виховується у матеріально забезпеченій сім'ї. Про вчинене обвинувачена шкодує, кається.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального правопорушення, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст тих обставин, які вони не оспорюють, що є добровільною та істинною їх позиція, а також роз'яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом обставин та доказів, які не оспорюються, сторони будуть позбавлені права в апеляційному порядку оскаржити обставини, які не оспорювалися та визнавалися під час судового розгляду в суді першої інстанції.
Суд вважає, що вина обвинуваченої доведена та її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке з 01.07.2020 року відноситься до кримінальних проступків, а також відомості, які характеризують особу неповнолітньої обвинуваченої, раніше не судимої, яка у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання дільничним офіцером поліції характеризується формально позитивно, за колишнім місцем навчання в учбовому закладі характеризується виключно позитивно, проживає у неповній матеріально забезпеченій сім'ї, де матір'ю створені належні умови для її проживання, навчання та виховання. Згідно акту медичного огляду неповнолітня здорова. Неповнолітня ОСОБА_4 на обліку у секторі ювенальної превенції Оболонського УП ГУНП в м. Києві не перебувала.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою особою.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, крім обставин, передбачених ст.ст. 65-68 КК України, враховує і умови її життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, та інші особливості особи неповнолітньої.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, матеріальний та сімейний стан обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК України з врахуванням положень ст. 68 КК України, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі? який діяв станом на день вчинення кримінального правопорушення, враховуючи принципи дії кримінального закону в часі, передбачені в ст. 5 КК України.
Суд при цьому не знаходить підстав для застосування ст. 46 КК України, про що клопотав представник потерпілого у відповідній заяві, оскільки угода про примирення між потерпілим та обвинуваченою не укладалася, завдані нею збитки або заподіяну шкоду обвинувачена не відшкодовувала та не усувала, оскільки вони не настали завдячуючи сумлінній роботі працівників охорони магазину.
Крім того, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченої ст. 45 КК України, враховуючи її перебування у розшуку у даному кримінальному провадженні майже протягом року: у період з 10.10.2019 по 07.09.2020, після чого 09.09.2020 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 було повернуто прокурору для приведення його у відповідність з главою 25 КПК враховуючи зміни в законодавстві. Суд вважає, що умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, передбачені ст. 45 КК України у даному кримінальному провадженні відсутні.
Судові витрати також відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Речові докази не надавалися та судом не досліджувалися, а тому питання про їх долю судом не вирішується в порядку ч. 9 ст. 100 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та з врахуванням положень ст. 5 КК України призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1