08 червня 2021 р. № 400/2403/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні заяві відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку, вул. Нікольська, 30, м. Миколаїв, 54030,
про:заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2020р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку - задоволено.
Рішення суду від 30.10.2020р. набрало законної сили 25.01.2021р.
На виконання рішення судом 02.03.2021р. видано виконавчий лист по справі № 400/2403/20.
31.03.2021 року до суду надійшла заява від Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку, в якій відповідач просив суд вважати виконаним в повному обсязі рішення суду від 30.10.2020р. по справі № 400/2403/20 та визнати виконавчий лист виданий по справі таким, що не підлягає виконанню.
Подану заяву відповідач обгрунтував тим, що Миколаївським зональним відділом військової служби правопорядку 30.03.2021р. виконано рішення суду від 30.10.2020р. та нараховано позивачу 262880,40грн. Після нарахування із зазначеної у судовому рішенні суми сплачено податок на прибуток (18%=47318,47грн.) та військовий збір (1,5%= 3943,73грн.). Оскільки податок на прибуток відраховується від суми, визначеної у судовому рішенні (262880,40-47318,47), так само як і військовий збір (262880,40-3943,73), загальна сума податків та зборів склала: 47318,47+3943,73=51262,20. Отже, позивачу фактично виплачено 211618,72грн. Відповідач вважає, що рішення суду виконано ним в повному обсязі з отриманням додаткових грошових коштів від Державної казначейської служби України. Крім того, відповідач у своїй заяві послався на норми Податкового кодексу України, зокрема на ст.163 та ст.168 ПК України, відповідно до яких оподаткуванню підлягають доходи фізичної особи та встановлено порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Позивач 21.04.2021р. надав суду письмові пояснення шодо заяви відповідача, в яких ззаначив про те, що відповідачем у добровільному порядку перераховано на картковий рахунок позивача 211619,34грн. Недоплата склала 51261,06грн. Тобто, позивач вважає, що рішення суду від 30.10.2020р. виконано відповідачем частково, тому в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.
Розглянувши вказану вище заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-3 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
В судове засідання учасники справи не прибули. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на це, суд розглянув заяву в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В даному випадку не можливо стверджувати про неможливість виконання виконавчого листа від 02.03.2021р. по справі №400/2403/21, оскільки підстав визначених КАС України для цього не має. Виплата позивачу суми мепенщої , ніж встановлено рішенням суду, не є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, суд вважає, що будь-яких підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, передбачених ст. 374 КАС України, судом не знайдено, а відповідачем не наведено.
Окрім цього, суд звертає увагу відповідача, що ним пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, про що П'ятим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу від 25.01.2021р. Звернувшись вчасно до суду апеляційної інстації, відповідач мав би можливість оскаржити рішення суду першої інстанції, в тому числі й суму, що підлягає виплаті позивачу за вказаним судовим рішенням.
Зважаючи на зазначене, суд вважає вимоги відповідача викладені в заяві від 31.03.2021р. по справі № 400/2403/20 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 248 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку від 31.03.2021р. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя І. А. Устинов