про залишення позовної заяви без руху
07 червня 2021 р. № 400/3847/21
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
позовної заявиОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 , звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду за допомогою системи "Електронний суд" з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
"- Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження.
- зобов'язати відповідача надати суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача, інформацію про суму та дату останньої виплати пенсії позивачу, довідку про розмір заборгованості по невиплаченій пенсії та докази на підтвердження підстав, у зв'язку з якими позивачу не виплачується пенсія (копію рішення, тощо).
- Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає у невиплаті пенсії за період з 01 березня 2017 року по теперішній час та зобов'язати поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , РНККПО НОМЕР_1 з виплатою усієї суми боргу
- Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження;
- Судові витрати, які складаються із судового збору покласти на Відповідача".
Представник позивача також подала до суду заявку про отримання процесуальних документів електронною поштою.
За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши подану позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України до позовних заяв, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач заявила позовну вимогу про поновлення виплати пенсії з 01.03.2017.
Оскільки пенсія є щомісячним платежем, про її невиплату позивач повинна була дізнатися не пізніше 31.03.2017. Зокрема, у позові позивач зазначає, що у березні 2017 року на її картковий рахунок не була зарахована пенсія.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач не додала до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не навела поважних причин його пропуску та не підтвердила їх доказами.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позивачу належить подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до амдіністративного суду з дотриманням шестимісячного строку, з наданням доказів на підтвердження таких обставин.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач заявила дві взаємопов'язані позовні вимоги немайнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2 270,00 грн (стаття 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2021 рік”).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначене позивачу належало сплатити судового збору в сумі 908 грн. (2 270 х 0,4 = 908).
До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Отже, позивачу надежить подати до суду документ про сплату судового збору в сумі 908 грн.
За змістом пункту 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Перелік додатків до позовної заяви оформлений таким чином:
"1. Асеева довіреність.pdf.
2. Асєєва інформація.pdf.
3. img266.jpg."
З наведеного переліку неможливо установити, які саме документи позивач додає до позовної заяви.
Отже, позивачу необхідно належно оформити перелік додатків до позовної заяви із зазначенням виду документа та його обов'язкових реквізитів: дати, номера.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач не додала до позовної заяви жодного доказу на підтвердження викладених у позові обставин, у тому числі її належність до внутрішньо переміщених осіб, перебування на обліку у відповідача як отримувача пенсії, припинення виплати їй пенсії тощо.
Клопотання про витребування доказів, яке заявлене у прохальній частині позовної заяві, необгрунтоване та не відповідає вимогам статей 80, 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Така невідповідність полягає у тому, що позивач не зазначила заходів, яких вона вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (стаття 80 Кодексу адміністративного судочинства України). Крім того, позовна заява є заявою по суті справи, а клопотання про витребування доказів - заявою з процесуальних питань. Заяву з процесуальних питань належить оформлювати як окремий документ (стаття 167 Кодексу адміністративного судочинства України) та додавати його до позовної заяви (частина п'ята статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України: "У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про ... витребування доказів, ... тощо").
Отже, позивачу належить подати до суду докази на підтвердження обставин, на які вона посилається в обгрунтування позовних вимог.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій навести поважні причини його пропуску, а саме: обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду з дотриманням шестимісячного строку, з наданням доказів на підтвердження таких обставин;
- документа про сплату судового збору в сумі 908 грн.;
- доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається в обгрунтування позовних вимог;
- позовної заяви з належно оформленим переліком додатком, що надасть можливість установити вид, дату, номер документів, що додаються до позову.
3. Попередити позивача та її представника, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити представнику позивача, яка подала позовну заяву, в електронній формі на її офіційну електронну адресу.
5. Роз'яснити позивачу та її представнику, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Птичкіна