ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" червня 2021 р. справа № 300/1328/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Бойко Л.М.,
за участю:
представника позивача - Федорців О.О.
представника відповідача - Тернівського М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до відповідача: державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод"
про стягнення податкового боргу в сумі 4176979, 1 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (надалі - відповідач, ДП "ІФКЗЗ") про стягнення боргу в сумі 4176979,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом, що виникла внаслідок несплати узгоджених сум грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та пені, зокрема по сплаті земельного податку в загальному розмірі 1607791,15 грн., податку на додану вартість в загальній сумі 2560452,16 грн., податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 6509,44 грн., екологічного податку в загальній сумі 2226,36 грн., що разом становить 4176979,11 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.128-129).
26.04.2021 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с.133).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 23.04.2021, який надійшов на адресу суду 27.04.2021 (а.с.141-143). Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві та просив суд, на підставі пункту 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, залишити позовну заяву без розгляду, оскільки у провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме справа № 0940/2276/18 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення податкового боргу 4730102,66 грн. Окрім наведеного, представник відповідача зазначив, що, згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2013 порушено провадження у справі № 909/781/13 про банкрутство боржника Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" в порядку статті 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відкрито процедуру санації, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволенням всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. три проценти річних від простроченої суми тощо.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 розгляд справи № 300/1328/21 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ДП "ІФКЗЗ" про стягнення податкового боргу в сумі 4176979,11 грн. вирішено проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.150-151).
17.05.2021 представником відповідача подано до суду клопотання від 15.05.2021 про долучення письмового доказу до відзиву на позовну заяві (а.с.156).
18.12.2021 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області подано відповідь на відзив за № 438/09-19-20-02-09 від 17.05.2021, згідно якої позивач вказав, що предметом розгляду у справі № 0940/2276/18 були вимоги щодо стягнення податкового боргу з земельного податку в сумі 4489236,79 грн. та податку на додану вартість в сумі 240865,87 грн., який виник за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року та був не сплачений боржником станом на 19.11.2018 у зв'язку з чим вказані справи не містять того самого предмету чи тих самих підстав. Також представник відповідача зазначив, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2019 клопотання Державного концерну "Укроборонпром" про припинення провадження у справі про банкрутство ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" у зв'язку із прийняттям рішення про приватизацію об'єкта - задоволено та закрито провадження у справі № 909/781/13 про банкрутство ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод". Окрім наведеного, представник відповідача вказав, що сума податкового боргу, відображена в позовних вимогах не містить нарахувань пені чи штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платежів до бюджету під час дії мораторію (а.с.161-163).
Відповідач правом на подання заперечення, у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, не скористався.
Представником відповідача подано до суду 28.05.2021 клопотання від 25.05.2021 про долучення письмового доказу до відзиву на позовну заяві (а.с.177) та 02.06.2021 клопотання про витребування письмового доказу від 02.06.2021(а.с.185).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП "ІФКЗЗ" 26.05.2000 зареєстроване як юридична особа (а.с.134-140) та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за ДП "ІФКЗЗ", станом на 01.03.2021, обліковується заборгованість на загальну суму 4176979,11 грн., яка утворилась внаслідок несплати грошових зобов'язань за платежами:
- земельний податок з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету - 18010500) в загальному розмірі 1607791,15 грн., що виник на підставі: податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 27.04.2018 за період жовтень-грудень 2018 року (а.с.11-12), за 2019 рік від 20.02.2019 (а.с.13-14) та за 2020 рік від 05.02.2020 (а.с.15-16);
- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету - 14060100) в загальному розмірі 2560452,16 грн., що виник на підставі: податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2018 року від 20.11.2018 (а.с.17), за листопад 2018 року від 19.12.2018 (а.с.18), за грудень 2018 року 21.01.2019 (а.с.19), за січень 2019 року від 18.02.2019 (а.с.20), за лютий 2019 року від 19.03.2019 (а.с.22), за березень 2019 року від 19.04.2019 (а.с.23), за березень 2020 року від 30.04.2020 (а.с.24-25), за січень 2020 року від 01.05.2020 (а.с.26), за лютий 2020 року від 02.05.2020 (а.с.27), за квітень 2020 року від 15.05.2020 (а.с.28), за травень 2020 року від 11.06.2020 (а.с.29), за червень 2020 року від 06.07.2020 (а.с.30), за липень 2020 року від 10.08.2020 (а.с.31), за серпень 2020 року від 12.09.2020 (а.с.32), за вересень 2020 року від 10.10.2020 (а.с.33), за жовтень 2020 року від 08.11.2020 (а.с.34), за листопад 2020 року від 13.12.2020 (а.с.37), за грудень 2020 року від 15.01.2021 (а.с.44); уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2019 року від 12.03.2019 (а.с.21), за жовтень 2020 року від 11.12.2020 (а.с.35-36), за січень 2020 року від 05.01.2021 (а.с.38-39), за березень 2020 року від 05.01.2021 (а.с.40-41), за вересень 2020 року від 05.01.2021 (а.с.42-43), за січень 2019 року від 14.03.2019 (а.с.45-46), за жовтень 2020 року від 11.12.2020 (а.с.47-48); податкових повідомлень-рішень форми "Н" від 13.02.2019 за № 0016995512 (а.с.88), форми "ПН" від 13.12.2019 за № 0002140502 (а.с.52), форми "ПС" від 13.12.2019 за № 0002150502 (а.с.53), форми "Р" від 13.12.2019 за № 0002160502 (а.с.51), форми "ПН" від 07.04.2020 за № 0002600501 (а.с.84) та пені, нарахованої на суму несплаченого податкового зобов'язання згідно облікової картки платника податків (а.с.120, 124, 168);
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код класифікації доходів бюджету - 11010100) в загальному розмірі 6509,44 грн., що виник на підставі: нарахованої на суму несплаченого податкового зобов'язання пені згідно облікової картки платника податків (а.с.121, 125, 164, 165);
- екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (код класифікації доходів бюджету - 19010100) в загальному розмірі 2226,36 грн., що виник на підставі: податкових декларацій екологічного податку за 1 квартал 2018 року від 09.05.2018 (а.с.92), за 2 квартал 2018 року від 20.07.2018 (а.с.93), за 3 квартал 2018 року від 09.11.2018 (а.с.94), за 4 квартал 2017 року від 29.01.2019 (а.с.95-96), за 4 квартал 2018 року від 29.01.2019 (а.с.97), за 1 квартал 2019 року від 24.04.2019 (а.с.98), за 2 квартал 2019 року від 23.07.2019 (а.с.99-101), за 3 квартал 2019 року від 23.10.2019 (а.с.102-103), за 4 квартал 2019 року від 21.01.2020 (а.с.104-105), за 1 квартал 2020 року від 05.05.2020 (а.с.106-107), за 2 квартал 2020 року від 05.05.2020 (а.с.108-109), за 3 квартал 2020 року від 04.08.2020 (а.с.110-111), за 4 квартал 2020 року від 18.01.2021 (а.с.112-114) та податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 29.01.2019 за № 0011535512 (а.с.116).
На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" від 02.09.2009 за № 1/2129 (а.с.117) та друга податкова вимога форми "Ю2" від 08.10.2009 за № 2/2418 (а.с.118), які 08.09.2009 та 16.10.2009 відповідно отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.117, 118). На час розгляду справи податкові вимоги є неоскаржені та невідкликані.
Приписами частини 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 50.1. статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку на додану вартість зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 250.2. статті 250 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів; за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Приписами пункту 250.5. статті 250 Податкового кодексу України визначено, що платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Згідно пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене грошове зобов'язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках, є узгодженим з дня подання таких декларацій та розрахунків.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункт 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).
У відповідності до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 року із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 року неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Пунктом 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
Згідно пункту 120-1.2. статті 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
Пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження грошового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), є узгодженою.
Згідно підпункту 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Згідно пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання; при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.
Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Таким чином, судом встановлено, що сума грошових зобов'язань за податковими зобов'язаннями, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та пені з земельного податку в загальному розмірі 1607791,15 грн., податку на додану вартість в загальній сумі 2560452,16 грн., податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 6509,44 грн., екологічного податку в загальній сумі 2226,36 грн., а всього разом 4176979,11 грн., є узгодженою.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання з земельного податку в загальному розмірі 1607791,15 грн., податку на додану вартість в загальній сумі 2560452,16 грн., податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 6509,44 грн., екологічного податку в загальній сумі 2226,36 грн., а всього разом 4176979,11 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про борг від 01.03.2021 (а.с.10), розрахунками податкового боргу (а.с.179-181) та зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.119-126, 164-168).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
Що стосується посилань представника відповідача на наявність підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме справа № 0940/2276/18 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення податкового боргу 4730102,66 грн., то суд зазначає таке.
Предметом розгляду у справі № 0940/2276/18 є стягнення податкового боргу відповідача за період з жовтня 2015 по вересень 2018 року, що підтверджується копією позовної заяви та рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 (а.с.186-192).
В той же час, предметом розгляду у даній справі є стягнення податкового боргу відповідача за період з листопада 2018 по лютий 2021 року.
Відтак, суд зазначає, що підстави звернення до суду контролюючого органу з позовами у вищезазначених справах є різними - різні періоди виникнення заборгованості, яка підлягає до стягнення, а отже й відсутні підстави для застосування наслідків передбачених пунктом 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 4176979,11 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ДП "ІФКЗЗ" податкового боргу в сумі 4176979,11 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (код ЄДРПОУ 07552205, вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, 76002) про стягнення податкового боргу в сумі 4176979,11 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують державне підприємство "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (код ЄДРПОУ 07552205, вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, 76002) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 4176979 (чотири мільйони сто сімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдеят дев'ять) гривень 11 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.
Рішення складене в повному обсязі 08 червня 2021 р.