ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" червня 2021 р. справа № 300/611/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2020, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2020 за №№0087780-5433-0901, 0087760-5433-0901, 0087761-5433-0901, 0087762-5433-0901, 0087763-5433-0901, 0087764-5433-0901, 0087765-5433-0901, 0087766-5433-0901, 0087767-5433-0901, 0087768-5433-0901, 0087769-5433-0901, 0087770-5433-0901, 0087771-5433-0901, 0087772-5433-0901, 0087773-5433-0901, 0087774-5433-0901, 0087775-5433-0901, 0087776-5433-0901, 0087777-5433-0901, 0087778-5433-0901, 0087779-5433-0901.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими визначено позивачу податкові зобов'язання за платежами податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, оскільки, об'єкти нерухомого майна в с. Лука, Городенківського р-ну, Івано-Франківської області, які були власністю позивача у 2019 році, відносяться до будівель, споруд, визначених підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, тому не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на адміністративний позов, який надійшов на адресу суду 16.03.2021 (а.с.87-89). Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позову заперечив. Зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України застосовується за умови використання таких об'єктів за функціональним призначенням та з врахуванням виду діяльності платника податку. Водночас зазначив, що позивач зареєстрований як суб'єкт господарювання, основним видом економічної діяльності якого є роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, при цьому, доказів використання даних об'єктів протягом 2019 року за функціональним призначенням - сільськогосподарське товаровиробництво, позивачем контролюючому органу не надано. Просив в задоволенні позову відмовити.
20.04.2021 до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив, відповідно до якої позивач заперечує доводи відповідача. Відповідь на відзив обґрунтована тим, що відповідач безпідставно посилається на необхідність наявності обставини з використання об'єктів за функціональним призначенням, як умову для застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, оскільки вказує, що вказана норма не містить такої умови. Водночас зазначено, що позивач відповідно до чинного законодавства вважається сільськогосподарським товаровиробником, оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, одним із основних видів діяльності якого є 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, цей клас включає вирощування брукви, кормового буряку, кормової зелені, конюшини, люцерни, еспарцету, кукурудзи на корм та інших трав, кормової капусти та подібних культур для кормових цілей, вирощування гречки на корм, вирощування насіння кормового буряку та насіння інших кормових рослин та інше. Просить позов задовольнити.
Відповідач правом на подання заперечення не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 - зареєстрований як фізична особа-підприємець, видами економічної діяльності за КВЕД, якого є: 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с.113-116).
Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованого 04.11.2020 (а.с.61-75), Свідоцтв про право власності на нерухоме майно та Витягу про державну реєстрацію прав №29286827 від 14.03.2011 (а.с.49-60), позивач у 2019 році був власником 21 об'єкта нерухомого майна у с. Лука, Городенківського р-ну, Івано-Франківської обл., а саме:
нежитлова будівля (будівля млину ДКУ) на АДРЕСА_1 ;
нежитлова будівля (будівля навісу) на АДРЕСА_2 ;
нежитлова будівля (будівля санпропускника (прохідна)) на АДРЕСА_1 ;
нежитлова будівля (будівля корівника 4-х рядного) на АДРЕСА_3 ;
нежитлова будівля (будівля навісу) на АДРЕСА_4 ;
нежитлова будівля (будівля ваги) на АДРЕСА_5 ;
нежитлова будівля (кормоцех) на АДРЕСА_6 ;
нежитлова будівля (будівля навісу для комбайнів) на АДРЕСА_7 ;
нежитлова будівля (будівля навісу) на АДРЕСА_8 ;
нежитлова будівля (будівля мийки тракторної бригади) на АДРЕСА_9 ;
нежитлова будівля (будівля прохідна) на АДРЕСА_10 ;
нежитлова будівля (будівля складу запчастин тракторної бригади) на АДРЕСА_11 ;
нежитлова будівля (будівля зерноскладу) на АДРЕСА_12 ;
нежитлова будівля (будівля майстерні тракторної бригади) на АДРЕСА_13 ;
нежитлова будівля (будівля столярної майстерні) на АДРЕСА_14 ;
нежитлова будівля (будівля складу контори) на АДРЕСА_14 ;
нежитлова будівля (будівля складу заправки) на АДРЕСА_15 ;
нежитлова будівля (будівля телятник з свинарником) на АДРЕСА_1 ;
нежитлова будівля (будівля корівника) на АДРЕСА_16 ;
нежитлова будівля (будівля навісу для комбайнів) на АДРЕСА_17 ;
нежитлова будівля (будівля котельні тракторної бригади) на АДРЕСА_18 .
01.07.2020 Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області прийняло податкові повідомлення-рішення №№0087780-5433-0901, 0087760-5433-0901, 0087761-5433-0901, 0087762-5433-0901, 0087763-5433-0901, 0087764-5433-0901, 0087765-5433-0901, 0087766-5433-0901, 0087767-5433-0901, 0087768-5433-0901, 0087769-5433-0901, 0087770-5433-0901, 0087771-5433-0901, 0087772-5433-0901, 0087773-5433-0901, 0087774-5433-0901, 0087775-5433-0901, 0087776-5433-0901, 0087777-5433-0901, 0087778-5433-0901, 0087779-5433-0901, якими визначено позивачу суми платежів з податку на вищевказане нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2019 рік (а.с.9-29).
За результатом оскарження позивачем даних податкових повідомлень-рішень Державна податкова служба України рішенням №604/Ш/99-00-06-01-04-09 від 09.02.2021 залишила рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.45-47).
Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні вказаного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями статті 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Пунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
За приписами пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Податкового кодексу України).
Підставою для звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України є особливість, що характеризує об'єкт оподаткування.
В силу вимог підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
До класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, включені: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб'єкту - платнику.
Разом з тим, сама по собі специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме споруди сільськогосподарських товаровиробників не може бути підставою для звільнення від оподаткування.
Законодавець пов'язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у сільськогосподарській діяльності), а й з використанням цієї будівлі у сільськогосподарській діяльності.
Таким чином, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі та використання цієї будівлі за її призначенням.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 22.04. 2021 року у справі №822/3289/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено, враховуючи, що позивач здійснює господарську діяльність за видом економічної діяльності КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, а вищевказані нежитлові будівлі у с. Лука, Городенківського р-ну, Івано-Франківської обл. у 2019 році належали позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", використовувалися позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником при вирощуванні інших однорічних і дворічних культур, то у даному випадку не є об'єктами оподаткування, відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, слід визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01.07.2020: №0087780-5433-0901, №0087760-5433-0901, №0087761-5433-0901, №0087762-5433-0901, №0087763-5433-0901, №0087764-5433-0901, №0087765-5433-0901, №0087766-5433-0901, №0087767-5433-0901, №0087768-5433-0901, №0087769-5433-0901, №0087770-5433-0901, №0087771-5433-0901, №0087772-5433-0901, №0087773-5433-0901, №0087774-5433-0901, №0087775-5433-0901, №0087776-5433-0901, №0087777-5433-0901, №0087778-5433-0901, №0087779-5433-0901.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1371,65 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01.07.2020: №0087780-5433-0901, №0087760-5433-0901, №0087761-5433-0901, №0087762-5433-0901, №0087763-5433-0901, №0087764-5433-0901, №0087765-5433-0901, №0087766-5433-0901, №0087767-5433-0901, №0087768-5433-0901, №0087769-5433-0901, №0087770-5433-0901, №0087771-5433-0901, №0087772-5433-0901, №0087773-5433-0901, №0087774-5433-0901, №0087775-5433-0901, №0087776-5433-0901, №0087777-5433-0901, №0087778-5433-0901, №0087779-5433-0901.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_19 ) сплачений судовий збір в розмірі 1371 (одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 65 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.